Постанова

від 08.10.2013 по справі 804/9961/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 р. Справа № 804/9961/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засіданні - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача - Васюка В.В.,

представника відповідача - Водопоєнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства фірма «Приз» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.13 №0000152210 та №0000162210, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Мале приватне підприємство фірма «Приз», звернувся до суду з позовом до Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.13 №0000152210 та №0000162210. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки Акту перевірки, на підставі яких відповідачем прийняті оскаржувані рішення, є поверхневими, та такими що не ґрунтуються на доказах, які підтверджені первинними документами. Також позивачем зазначено, що рішення від 15.05.13 № 0000162210 підлягає скасуванню, так як прийняте у спосіб, що суперечить Постанові КМУ № 790, ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями МПП фірмою «Приз» придбавалась, про що мається відмітка в розділі 2.2.2, 2.2.3 акту фактичної перевірки. Крім того, позивачем зазначено, що рішення від 15.05.13 № 0000152210 містить посилання на законодавчі акти, відповідно до яких зроблено розрахунок штрафних санкцій, а саме: Закон України «Про застосування РРО в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР та Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.04 № 637, що є порушенням Порядку складання податкових повідомлень - рішень, затвердженого Наказом МФУ № 1236 від 28.11.12, п.2.3 якого визначено, що рішення складається у двох примірниках, за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Також позивачем зазначено про відсутність порушень вимог п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові, зазначивши також, що фактична перевірка була проведена на підставі постанови слідчого, а відповідно до п.86.9 ст.86 ПКУ податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не можу бути прийнято до дня отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами) у кримінальній справі, що набрало законної сили.

Відповідач, Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що спірні рішення прийняті за результатом фактичної перевірки, проведеної відносно позивача, на підставі акту від 23.04.13 №0098/04/36/23/20197594, яким зафіксовано здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, які нижчі ніж встановлені мінімальні роздрібні ціни; проведення розрахункової операції без РРО; невідповідність готівки на місці проведення розрахунків; не забезпечено друкування фіскального звітного чеку «Z» - звіту за 22.08.12, несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 0410003282/3 22.08.12 в сумі 1059,90 грн., не оприбуткування готівкових коштів в Книзі ОРО № 0410003282/3 21.04.12 в сумі 1 034,20 грн. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову з підстав, наведених в запереченнях (а.с.37-39).

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, а також норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі наказу від 18.04.13 №162 «Про проведення фактичної перевірки МППф «Приз» (а.с.70) та направлень від 18.04.13 №232 та №233 (а.с.72) проведена фактична перевірка позивача, в ході якої перевірена господарська одиниця «торгівельний павільйон», що розташований за адресою: м. Павлоград вул. Ленінградська, 37, з питань щодо контролю за здійсненням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахункових операцій ведення касових операцій та наявності дозвільних документів. Приводом для призначення означеної перевірки позивача слугувала отримана постанова слідчого СВ ПМ Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 08.04.13 про призначення фактичної перевірки (а.с.69). За змістом пп.80.2.5. п.80.2 ст.80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема такої обставини, як отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Як встановлено судом та визнається сторонами, наказ на перевірку та направлення отримані особисто директором підприємства Ісмаіловим Ю.С., службові особи відповідача допущені суб'єктом господарювання до перевірки, наказ на перевірку позивачем оскаржений не був.

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки від 23.04.13 №0098/04/36/23/20197594, за висновками якого проведеною перевіркою встановлено: - здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, які нижчі ніж встановлені мінімальні роздрібні ціни, проведення розрахункової операції без РРО; - невідповідність готівки на місці проведення розрахунків; - не забезпечення друкування фіскального звітного чеку «Z» - звіту за 22.08.12; - несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 0410003282/3 22.08.12 в сумі 1059,90 грн.; - не оприбуткування готівкових коштів в Книзі ОРО № 0410003282/3 21.04.12 в сумі 1 034,20 грн.

З посиланням на згаданий акт перевірки відповідачем відносно позивача прийняті податкове повідомлення-рішення від 15.05.13 № 0000162210, яким до позивача за порушення ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами» застосовані штрафні санкції в розмірі 5 000,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 15.05.13№ 0000152210, яким до позивача за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою національного банку України №637, застосовані штрафні санкції в розмірі: за даними наведеними цифрами - 10 812,50 грн., за даними, наведеними словами - п'ять тисяч гривень (а.с.21-22).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача та винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначає Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481 (далі - Закон №481).

Відповідно до ст.17 закону №481 до суб'єктів господарювання у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

На реалізацію положень ч.10 ст.18 Закону №481 Кабінет міністрів України своєю постановою від 30.10.08 № 957 (у редакції постанови КМУ від 07.11.12 №1017) затвердив розмір мінімальних вити оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком, за яким мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується з 1 березня 2013 р., для горілки дорівнює 150,5 грн.

За змістом п.2.2.7 акту проведеною перевіркою встановлено продаж продавцем позивача горілки «Краля» 0,5 л за ціною 20 грн. (а.с.20). Вказаний акт перевірки від суб'єкта господарювання підписаний директором позивача Ісмаіловим Ю.С. Відповідно до п.86.7 ПКУ у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Як зазначено директором Ісмайловим Ю.С. в судовому засіданні, ним підписаний акт перевірки без зауважень, доводи щодо відсутності в асортименті товару горілки «Кралі» ним в акті зазначені не були.

Як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, посадова (службова) особа відповідача, який проводив перевірку, пшенична горілка «Краля» була реалізована продавцем позивача постійному клієнту торгівельної точки, вказану горілку продавець дістала з-під столу.

Пояснення продавця ОСОБА_8 з приводу факту реалізації пшенична горілка «Краля» за ціною 20 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.05.13 ОСОБА_8 визнано виною за сконання адміністративного правопорушення, а саме проведення розрахункової операції на суму 20 грн. без застосування РРО (а.с74). Вказана постанова суду не була оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області та набрала чинності 23.06.13.

За викладених обставин суд доходить до висновку про наявність підстав для застосування до позивача штрафу на підставі ст.17 Закону №481 в розмірі 5000 грн.

З приводу доводів позивача щодо невідповідності форми оскаржуваного рішення формі рішення, встановленої Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженим постановою КМ від 02.06.03 №790, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності й інших законодавчих актів Міністерство фінансів України своїм наказом від 28.11.12 №1236 затвердило Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок №1236).

Згідно з п.2.2 вказаного Порядку у випадках, зазначених у п.2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема за формою згідно з додатком 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма „С").

Приписами пп.19-1.1.20 п.19-1.1 ст.19-1 ПКУ забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої, покладено на контролюючий орган.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим оглядом спірного рішення від 15.05.10 №0000162210 встановлено, що воно прийнято за формою 10 Порядку № 1236.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що підстави для скасування рішення від 15.05.10 №0000162210 відсутні.

Покликання позивача з приводу відсутності підстав для прийняття рішення за вказаною перевіркою, оскільки така перевірка призначена на підставі постанови слідчого, а відповідне рішення суду не набрало законної сили, є такими, що ґрунтується на невірному розумінні відповідних положень податкового законодавства.

Так, приписами п.86.9 ст.86 ПКУ визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Як зазначено вище, відносно позивача проведена фактична перевірка на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПКУ, а не з обставин, визначених пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПКУ. Отже приписи п.86.9 ст.86 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637 (далі - Положення № 637).

Так, відповідно до п.2.6 означеного нормативно-правового акту уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). При цьому суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Викладене узгоджується з наведеним в п.1.2 Положення визначенням «оприбуткування готівки», відповідно до якого оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Позивачем здійснюються готівкові операції з застосуванням РРО. Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій визначений Порядком реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.00 №614 (далі - Порядок №614). Аналіз положень означеного Порядку дозволяє суду дійти висновку, що проведення підприємством обліку готівки в касі у книзі обліку розрахункових операцій здійснюється шляхом щоденного виконання у такій книзі записів про рух готівки та суми розрахунків.

З наведених законодавчих приписів випливає, що оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій, зокрема, для підприємств (підприємців), які здійснюють готівкові розрахунки при продажу товарів (послуг) із застосуванням РРО, тобто для Позивача, - реєстрацію таких коштів через РРО та відображення цієї готівки у книзі обліку розрахункових операцій (касовій книзі). Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

В акті фактичної перевірки зазначено, що позивачем не оприбутковано готівкові коштів 22.08.12 в КОРО № 0410003282/3, оскільки фіскальний звітний чек «Z» звіт був роздрукований 23.08.12 р., а не 22.08.12.

Суд відмічає, що Постановою КМУ від 18.02.02 №199 затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування. Абзацом 1 п. 1 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених згаданою постановою, передбачено, що дія цих вимог (далі - фіскальні вимоги) поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі - реєстратор), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Пунктом 2 вказаних Вимог встановлено, що Z-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Відповідно до примітки 1 Вимог підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Оглядом наданих Позивачем чеків встановлено, що Z-звіт на суму 1 059,90 грн. (а.с.25) роздрукований в межах 24 години від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, адже він роздрукований за 22.08.12 - 23.08.12 об 11:17 год., в той час як реєстрація першої розрахункової операції 22.08.12 відбулась після 15:37 (а.с.25). Також суд відмічає, що сума в розмірі 1 059,90 грн., оприбуткована 22.08.12 до каси підприємства на підставі прибуткового касового ордеру №281 від 22.08.12 (а.с.31).

Крім того, в акті перевірки зазначено, що підприємством не оприбуткована готівка в сумі 1 034,20 грн. за 21.04.13, оскільки відсутній запис в графах № 4, 5 розділу 2 КОРО № 0410003282/3 від 26.07.12.

В ході розгляду справи судом встановлено, що фіскальний звітний чек Z-звіт за 21.04.13 на суму 1 034,20 грн. роздрукований позивачем 21.04.13 (а.с.24), відповідний запис помилково зроблений позивачем у графі №6 КОРО № 0410003282/3, замість графи №5, що не заперечується відповідачем. Крім того, готівкові кошти в сумі 1 034,20 грн. були оприбутковані позивачем у касовій книзі у день їх фактичного надходження 21.04.13 відповідно до прибуткового касового ордеру №139 (а.с.30).

На підставі наведеного суд доходить до висновку, що норми з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлені Національним банком України відносно оприбуткування (повного та/або своєчасного), за порушення яких Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 № 436/95 передбачено застосування штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, Позивачем не порушені.

Допущені позивачем недоліки вказують на порушення позивачем порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, що не є тотожнім порушенню правил оприбуткування готівки. Відтак, застосування до позивача спірним рішення від 15.05.13 №0000152210 штрафної санкції в розмірі 10 470,50 грн. є безпідставним.

Оскільки судом встановлено, що позивачем здійснено роздрукування фіскального звітного чеку за 22.08.12, то застосування до нього штрафних санкцій в розмірі у 340 грн. на підставі п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставним.

Також судом встановлено, що до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням від 15.05.13 №0000152210 застосовані штрафні санкції в розмірі 1 грн. за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків та в розмірі 1 грн. за не проведення розрахункової операції через РРО, РК на загальну суму 20 грн.

Положеннями п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті до суб'єктів господарювання за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції в розмірі 1 гривні, якщо порушення вчинене вперше.

Допущення позивачем наведених порушень підтверджується постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.05.13 (а.с.73) та постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.05.13 (а.с.74), прийнятими у справі про адміністративне правопорушення №185/4866/13-п та №185/4867/13-п відповідно, які набрали законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до Порядку №1236 податкове повідомлення-рішення складається у двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Як вбачається з оскаржуваного рішення від 15.05.13 №0000152210, воно прийнято відповідачем за двома штрафними санкціями: на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі Указу Президента України від 12.06.95 №436/95, що є порушенням наведених приписів Порядку №1236.

Крім того, зі змісту рішення за формою «С», наведеною в Додатку 10 до Порядку №1236 вбачається, що сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) визначається контролюючим органом словами та цифрами. Як вбачається зі змісту спірного рішення від 15.05.13 №0000152210, згідно з даними зазначеним цифрами вказаним рішенням до позивача застосований штраф в розмірі 10 812,50 грн., а згідно з даними зазначеними словами - п'ять тисяч гривень.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведені порушення, допущені відповідачем при складані податкового повідомлення - рішення від 15.05.13 №0000152210, вказують на те, що відповідачем порушений спосіб прийняття відповідного рішення, що, з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України, є підставою для його скасування.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Малого приватного підприємства фірма «Приз» підлягають частковому задоволенню, а судові витрати - розподілу відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС від 15.05.13 №0000152210.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства фірма «Приз» (код ЄДРПОУ 20197594) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 108 (сто вісім) грн. 13 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14.10.13.

Суддя А.О. Коренев