Ухвала

від 09.10.2013 по справі 6-17058св13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Кузнєцова В.О.,

суддів: Кадєтової О.В.,

Мостової Г.І.,

Мартинюка В.І.,

Наумчука М.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до ОСОБА_4, відділу Держкомзему в Овідіопольському районі, третя особа - Новоградівська сільська рада Овідіопольського району, про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на рішення апеляційного суду Одеської області від 20 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2012 року прокурор Малинівського району м. Одеси, який діє в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, відділу Держземагенства в Овідіопольському районі про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 438098 від 28 листопада 2005 року, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що під час проведення перевірки законності набуття права власності на земельні ділянки було виявлено, що ОСОБА_4 відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2005 року набула право власності на земельну ділянку площею 0, 83 га, кадастровий номер 5123783000:01:002:0058 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Новоградівська сільська рада (за межами населених пунктів).

В подальшому на підставі цього рішення суду їй було видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку та відділом Держкомзему в Овідіопольському районі проведена державна реєстрація.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2012 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2005 року скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено, однак залишилися не скасованими державний акт на право власності на земельну ділянку та його державна реєстрація.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року позовні вимоги прокурора Малиновського району м. Одеси задоволено частково, визнано недійсним державний акт серії ЯБ № 438098, зареєстрований 28 листопада 2005 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування на землю, договорів оренди землі за № 070552900091, на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0, 83 га, кадастровий номер 5123783000:01:002:0058 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Новоградівська сільська рада (за межами населених пунктів). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 березня 2013 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до ОСОБА_4, відділу Держкомзему в Овідіопольському районі, третя особа - Новоградівська сільська рада Овідіопольського району, про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2005 року визнано дійсним договір міни, укладений 26 листопада 2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та визнано за останньою право власності на земельні ділянки площею 7, 93 га ріллі та 21, 23 га багаторічних насаджень, до складу яких входить земельна ділянка площею 0, 83 га, кадастровий номер 5123783000:01:002:0058, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новоградівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

На підставі вказаного рішення суду 28 листопада 2005 року відділом Держкомзему в Овідіопольському районі ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 83 га.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2012 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2005 року скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в даний час право власності на спірну земельну ділянку належить ОСОБА_5, який із позовом до суду не звертався, а тому прокурор, який діє в інтересах держави, не наділений таким правом, оскільки не є носієм такого матеріального права.

Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки вони зроблені без визначення характеру спірних правовідносин та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 та постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 року № 1300 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства» державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охоронною земель усіх категорій та форм власності організовує та здійснює Держсільгоспінспекція України в особі Державної інспекції сільського господарства в Одеській області.

За змістом п. 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами.

Звернувшись до суду із заявою про захист прав державних інтересів, прокурор реалізовував конституційну функцію представництва інтересів громадянина або держави у суді.

Прокурор - особливий суб'єкт цивільного процесу і його участь у цивільному судочинстві викликана необхідністю виконання функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом (п. 2 ст. 121 Конституції України, п. 2 ст. 45 ЦПК, п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року). Тобто функція представництва інтересів у суді є для органів прокуратури конституційною.

Поняття «охоронюваний законом інтерес», що передбачено у ч. 1 ст. 4 ЦПК України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти, як прагнення до користування конкретними матеріальним та (або) нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним суб'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (п. 1 рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави у арбітражному суді) зазначено, що представництво прокуратури полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Порушення прокурором цивільної справи зумовлюється необхідністю захистити інтереси держави або громадянина, ст. 45 ЦПК України надає право прокуророві визначити їх у кожному конкретному випадку самостійно у будь-якій справі, що підвідомча суду.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначена одна з підстав представництва прокуратурою у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Провівши оцінку наданих сторонами доказів, їх належність, допустимість та достовірність кожного окремо, а також в сукупності, суд першої інстанції, встановивши, що право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку набуто на підставі рішення суду, яке на теперішній час скасовано, внаслідок чого відпали підстави для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Відмовляючи в задоволенні позову з тих підстав, що відповідачем не порушено прав та обов'язків Держсільгоспінспекції в Одеській області та Овідіопольської районної державної адміністрації, суд апеляційної інстанції не врахував, що відсутність правових підстав для видачі державного акта є порушенням Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, що свідчить про порушення інтересів держави.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України встановивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин ухвалене у справі судом апеляційної інстанції рішення підлягає скасуванню, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 20 березня 2013 року скасувати.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 грудня 2012 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.О. Кузнєцов

Судді: О.В. Кадєтова

Г.І. Мостова

В.І. Мартинюк

М.І. Наумчук