Ухвала

від 08.10.2013 по справі 816/4297/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 р.Справа № 816/4297/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Черчик А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2013р. по справі № 816/4297/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Технотерра"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

14 серпня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Технотерра" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 11.07.2013 року № 0000742310.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування заявлених вимог, відповідач вказує, що судом першої інстанції не враховано той факт, що оформлені на виконання укладених між позивачем та його контрагентами ПП "Біко Агротрейд" та ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" угод первинні документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства та не можуть слугувати належним підтвердженням фактичного виконання робіт (послуг) та поставку товарів, оскільки за даними відповідача ПП "Біко Агротрейд" та ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" не мають необхідних та достатніх умов для провадження господарської діяльності, а також встановлено, що вказані контрагенти позивача перебувають у стані 11 - "припинено, але не знято з обліку".

Відповідач також зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що під час проведення перевірки, ТОВ "НВП Технотерра" не надано товарно-транспортних накладних, що засвідчують фактичне перевезення товарів, придбаних у ТОВ "Ейс констракшен менеджмент", передбачених договором від 26.12.2011р. технічних паспортів та сертифікатів якості товарів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем включено до складу податкового кредиту за звітний період грудня 2011р., січня-лютого 2012 року суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товарів та послуг за договорами з ПП "Біко Агротрейд" та ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також відповідно до договорів, укладених з метою здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів вважає погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.06.2013 року податковим ревізором-інспектором ДПІ у м. Полтаві здійснено позапланову невиїзну документальну позапланову перевірку позивача по питанню взаємовідносин з ПП "Біко Агротрейд" та ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року, результати якої оформлені актом від 27.06.2013 року № 15/16-01-22-09-12/34698558.

За висновками зазначеного акту позивачем порушено вимоги пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, внаслідок чого підприємством неправомірно занижено податок на додану вартість всього у сумі 44167 грн. у тому числі за грудень 2011 року на 24167 грн., за січень 2012 року на 8333 грн., за лютий 2012 року на 11667 грн. (а.с.15-26).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві 11.07.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000742310, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 55208,75 грн. (а. с. 30).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 26/12 КП від 26.12.2011 року (а.с.32-33).

За умовами договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі.

10.01.2012 року між позивачем (Замовник) та ПП "Біко Агротрейд" укладено договір про надання послуг, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати сервіс, рекомендації по обробці бурового розчину та супровід по контролю за параметрами бурового розчину на свердловині № 28 в с. Нікловичі, а Замовник оплатити надані послуги (а.с.40).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" до матеріалів справи надано податкову накладну та видаткову накладу, платіжні доручення, рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну (а.с. 34-35, 37-39).

Сума ПДВ в розмірі 24166,67 грн. за податковою накладною включена позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2011 року.

Пунктом поставки за умовами договору є свердловина № 28-Д с. Нікловичі Львівська область.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій за договором від10.01.2012 року з ПП "Біко Агротрейд" в матеріалах справи наявні податкові накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (а.с.41-52).

Суми ПДВ за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту за січень 2012 року на суму 8333 грн., за лютий 2012 року на суму 11666,66 грн.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та не спростовано під час апеляційного перегляду справи, що придбаний у ТОВ "Ейс Констракшен Менеджмент" товар та отримані у ПП "Біко Агротрейд" послуги використані у господарській діяльності позивача.

Так, товар та послуги використані позивачем для виконання умов договору підряду по спорудженню свердловини № 28, № 29 та № 30 на Нікловицькому газовому родовищі від 02.03.2010 року № 03-1/10, укладеного між позивачем та ТОВ "ПАРІ" (Замовник), що підтверджується долученою до матеріалів справи копією акту приймання виконаних робіт .

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що ПП "Біко Агротрейд" та ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" при оформленні податкових накладних на виконання договорів з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.

До того ж, надані позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, а відтак є необхідною та достатньою підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що на час проведення перевірки позивачем не надано документів, які б підтверджували факт передачі товарів від продавця покупцеві, а також їх транспортування, зокрема товарно-транспортних накладних, колегія суддів вважає такими, що висновків суду не спростовують, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно з п. 8.26 Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

В даному випадку факт отримання позивачем від ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" товарів підтверджується первинною бухгалтерською документацією, зокрема податковою накладною та видатковою накладою, платіжними дорученнями, рахунком-фактурою, товарно-транспортною накладною (а. с. 34-35, 37-39).

Щодо тверджень відповідача у апеляційній скарзі про те, що ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" не має необхідних умов для провадження фінансово-господарської діяльності, що свідчить про порушення ним вимог чинного податкового законодавства, колегія суддів зазначає наступне. Враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентом позивача порушено умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податків, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту, по операціям з таким контрагентом.

Інші доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2013р. по справі № 816/4297/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 14.10.2013 р.