Постанова

від 09.10.2013 по справі 802/3830/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 жовтня 2013 р. Справа № 802/3830/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Колос М.С.

позивача: Кучер Г.М.

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області

до: спільного підприємства "Козятинська міжрайонна оптова база"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області (далі - УПФУ в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області) звернулось в суд з позовом до спільного підприємства "Козятинська міжрайонна оптова база" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22933,86 грн.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просила задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поважність причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується документально.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд і вирішення справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши інші докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю з огляду на таке.

Спільне підприємство "Козятинська міжрайонна оптова база" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області і на даний час є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідованого страхового внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно наданих представником відповідача доказів, зокрема листа від 20.11.2012р. встановлено, що підприємство відповідача перебуває в стадії ліквідації, про що внесено запис в ЄДР юридичних та фізичних осіб підприємців 20.01.2012р., на балансі підприємства ліквідне майно відсутнє (а.с.123).

В матеріалах справи міститься лист ліквідаційної комісії СП Козятинської міжрайонно-оптово-торговельної бази від 13.11.2013р., зі змісту якого повідомлено УПФУ в м.Козятині та Козятинському районі, що ліквідаційна комісії визнала суму 130473,04 та приєднала до складу кредиторів (а.с.122).

Разом з тим, відповідачем не доведено накладення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною другою статті 6 вказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно із ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що за СП "Козятинська міжрайонна оптова база" рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 14863,05 грн.: згідно звітів за січень 2011 року - лютий 2013 року з урахуванням часткової сплати боргу -16545,96 грн..

Згідно із ч. 2, 3 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

В силу п.2 ч.11 ст. 25 Закону №2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст. 25 Закону №2464).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі п.2 ч.1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийнято рішення № 204/03-34 від 15.03.2013р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 1423,77 грн. та пеню 6747,04 грн.

Вказане рішення про застосування фінансових санкцій підприємством не оскаржувалось, а визначена у ньому сума сплачена не була.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464). Таке ж право закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.

В силу частини 6 статті 25 Закону №2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, згідно розрахунку суми боргу станом на 20.08.2013р. за СП "Козятинська міжрайонна оптова база" рахується заборгованість у розмірі 22933,86 грн., що підтверджується документально.

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості в сумі 22933,86 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з спільного підприємства "Козятинська міжрайонна оптова база" (вул. Довженка 105, м. Козятин, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 01754215) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Козятин та Козятинському районі Вінницької області (вул. Винниченка, 56, м. Козятин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 37926607) заборгованість у сумі 22933,86 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот тридцять три гривні 86 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович