Постанова

від 09.10.2013 по справі 820/7283/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 р. справа №820/7283/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Аракелян Т.А.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства фірми "Стиль" про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- припинити юридичну особу - Приватне підприємство «Стиль».

У обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис про відсутність ПП «Стиль» ( код 31070298) за вказаним місцезнаходженням. На думку податкового органу, відповідач, не подаючи інформацію про своє місцезнаходження, перешкоджає державі здійснювати контроль за додержанням ним податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових платежів, оскільки відсутність відомостей про місцезнаходження платника податків виключає можливість своєчасного виявлення та відвернення правопорушень та злочинів у сфері оподаткування. Посилаючись на викладені обставини та на положення п. 67.2. ст. 62 Податкового кодексу України, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити та припинити юридичну особу ПП «Стиль».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач про розгляд справи повідомлений шляхом поштових відправлень за офіційним місцем знаходженням, зазначеним у довідці Головного управління статистики у Харківській області, які повернуті на адресу суду зі спливом терміну зберігання..

Відповідач письмових заперечень проти позову до суду не надав, заяву про розгляд справи за його відсутності також не надав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

На підставі ч. 4 ст. 128 КАС судом прийняте рішення не відкладати розгляд справи у зв'язку з неприбуттям відповідач та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до Витягу від 01.08. 2013 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( далі - ЄДР) Приватне підприємство фірма «Стиль» (код 31070298) зареєстроване як юридична особа 13.07.2000 р.; відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення - відсутні.

27.09.2006 р. за № 14801060001018665 до ЄДР внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Згідно довідки від 06.08.2013 р. за № 200-15/9/18-02-20 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ПП фірма «Стиль» перебуває на обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 16.10.1997 р. за № 9301 (а.с. 13).

За даними позивача ПП фірма «Стиль» не має заборгованості зі сплати податків, має поточний рахунок у банку.(а.с. 10,12).

Відповідно до Довідки від 06.08.2013 р. за № 3012-7/9/18-04-19 позивача за даними електронної бази звітності останню податкову звітність відповідачем було надано 01.02.2013 р. (а.с.11).

Щодо посилання позивача на внесення запису до ЄДР про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням як на підставу припинення такої юридичної особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 42, 45 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється у будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва визначається цим (Господарським) Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) - юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. . Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в т.ч. у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а в ч. 2 цієї статті передбачено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до статті 33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, у числі інших, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням ( ч. 2 ст. 38 Закону №755-IV).

Суд зазначає, що вказаною правовою нормою не визначено коло осіб, які мають право звернутись до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави.

Разом з тим пунктом 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України визначено функції, які виконують контролюючі органи, а саме: контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєстрація та ведення обліку платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; проведення диференціації платників податків.

Отже, відповідно до вищенаведеної норми права компетенція органів доходів і зборів полягає саме у адмініструванні податків і зборів.

Положеннями п.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Вказана норма кореспондує з приписами пункту 67.2 статті 67 ПК України, якою передбачається, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення, зокрема, щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Аналіз положень статей 20, 21, 67 ПК України дає підстави для висновку про те, що органи державної податкової служби мають право звертатись до суду у встановленому законом порядку з вимогами про припинення юридичної особи , але не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Таке право органи доходів і зборів мають право реалізувати лише у тих випадках, коли звернення до суду з позовом зумовлено необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою ці повноваження надані.

Наведеними вище нормами права, у тому числі і п.67.2. ст. 67 Податкового кодексу України, на який позивач посилається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не визначене право податкового органу звертатись до суду з вимогою про припинення юридичної особи за тієї підстави, що у ЄДР міститься запис про відсутність юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням.

За таких обставин, суд зазначає, що посилання позивача на наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, як на підставу для припинення юридичної особи відповідача, є безпідставними.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 184 ПК України, факт відсутності суб'єкта права - платника податків за адресою місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є підставою для прийняття органом доходів і зборів рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.

Отже, виявлення факту відсутності платника податків за місцезнаходженням за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є підставою для реалізації податковим органом законодавчо встановленої управлінської функції шляхом прийняття рішення про анулювання реєстрації такого платника податку на додану вартість.

Суд також зазначає, що аналіз положень статей 20, 21 Податкового кодексу України щодо контрольних функцій податкової служби та частини 2 статті 38 Закону України №755-IV дає підстави суду для висновку про те, що органи державної податкової служби мають право звертатись з вимогами про припинення юридичної особи лише у разі, якщо підставою для позову є неподання суб'єктом підприємництва до податкової служби протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності у відповідності до вимог законодавства.

За даними позивача останню податкову декларацію з податку на прибуток відповідачем було надано позивачеві 11.02.2013 року.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у позивача відсутнє права на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи за тієї підстави, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міститься запис про відсутність юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про припинення підприємницької діяльності відповідача є нормативно не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства фірми "Стиль" про припинення юридичної особи - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 14 жовтня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.