Рішення

від 10.10.2013 по справі 146/1340/13-ц

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/1340/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Семко Г.В.,

при секретарі Козачук Н.П.,

з участю представників: Маньгори В.В., Ярошенка С.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Одеського інституту Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад»Міжрегіональна академія управління персоналом» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 18 червня 2013 року був звільнений з посади директора Одеського інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом (ОІ МАУП).

До виконання обов'язків директора приступив з 1 квітня 2013 року. Заробітна плата повинна була становити 4800 грн, а також 1332 грн за 0,5 ставки професора кафедри права. Відповідно до ст. ст. 47, 116 Кодексу законів про працю України відповідач зобов'язаний був у день звільнення видати належним чином заповнену трудову книжку та виплатити розрахункові кошти, однак розрахункові кошти в розмірі 30664 грн до цього часу не виплатив, а саме за квітень 6132 грн (4800 грн як директору та 1332 грн за 0,5 ставки професора); травень 6132 грн; червень 6132 грн; відпускні 12264 грн.

Крім цього, відповідач повинен виплатити компенсацію за затримку виплати заробітної плати в розмірі 18396 грн, компенсацію (індексацію) за кожен місяць затримки 3700 грн.

Невиплата розрахункових коштів унеможливлює здійснення виплат із соціальних потреб, витрат за кредитними зобов'язаннями у банківських установах, лікування членів сім'ї тощо. На запити щодо виплати розрахункових, довідок про розрахунок та зарплату відповіді позивач не отримав.

За ненадання зазначених довідок ОСОБА_3 не може стати на облік до центру зайнятості.

Зазначені вище обставини принижують позивача, його честь та гідність. З цього приводу позивач страждав та страждає. Моральну шкоду оцінює в 100000 грн.

Загалом відповідач повинен виплатити 52756 грн заборгованості по заробітній платі, а також 100000 грн моральної шкоди.

До початку розгляду справи по суті позивач ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача 96753 грн заборгованості з заробітної плати, 17000 грн компенсації за затримку розрахункових коштів, 100000 грн моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов зі зміненими позовними вимогами підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити. Крім цього просив стягнути з відповідача грошові кошти за виконання робіт за договором про надання послуг.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю Ярошенко С.Ф. позов визнав частково, а саме визнав до стягнення суму заборгованості зі заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки в розмірі 13574,04 грн, а також 14949,96 грн компенсації за затримку виплати заробітної плати при звільненні працівника станом на 10 жовтня 2013 року. В іншій частині позову просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково з таких підстав.

Судом установлено, що згідно наказу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад»Міжрегіональна академія управління персоналом» № 26-п від 1 квітня 2013 року ОСОБА_3 прийнято на посаду директора Одеського інституту МАУП за строковим трудовим договором з 1 квітня 2013 року по 31 грудня 2013 року. Встановлено оклад згідно зі штатним розписом Одеського інституту МАУП (а. с. 34).

Відповідно до наказу № 17-К від 1 квітня 2013 року Одеського інституту МАУП переведено ОСОБА_3 АУП завідувача кафедри директором Одеського інституту МАУП з посадовим окладом згідно штатного розпису, встановленням педагогічного навантаження 0,5 ставки професора кафедри права. Наказ виданий та підписаний Директором інституту МАУП ОСОБА_3 (а. с. 35).

Згідно копії штатного розпису Одеського інституту МАУП посадовий оклад директора становить 4800 грн, професора права 2520 грн (а. с. 36, 37). Зазначена обставина також визнана сторонами.

Відповідно до викладеного, розмір заробітної плати директора Одеського інституту МАУП - позивача у справі ОСОБА_3 повинен становити 6060 грн на місяць, а саме посадовий оклад 4800 грн, 0,5 ставки професора кафедри права 1260 грн.

Не заслуговують на увагу заперечення відповідача щодо неможливості нарахування ОСОБА_3 заробітної плати у виді 0,5 ставки професора кафедри права Одеського інституту МАУП з тих підстав, що той не має вченого звання професор, а також таке призначення потребує погодження з відповідачем. Як суд установив, сторони визнали, що до повноважень директора інституту входило право приймати та звільняти з роботи працівників інституту, встановлювати заробітну плату в межах штатного розпису, тобто в тому числі й право встановлювати педагогічне навантаження професора кафедри права зі встановленням оплати праці згідно штатного розпису, що було реалізовано ОСОБА_3 як директором інституту. Також, з матеріалів справи вбачається, що рішенням академічної ради Міжнародної Кадрової Академії від 29 травня 2006 року ОСОБА_3 присвоєно вчене звання професор по кафедрі права, про що 5 червня 2006 року видано атестат серії НОМЕР_2. Крім цього, наказ ОСОБА_3 № 17-К від 1 квітня 2013 про встановлення педагогічного навантаження 0,5 ставки професора кафедри права, що як вище зазначено виданий у межах його повноважень, ніким не скасований, не визнаний недійсним, а тому підлягає виконанню.

Таким чином, позивачеві ОСОБА_3 підлягала нарахуванню за квітень заробітна плата в розмірі 6060 грн, травень 6060 грн, червень 4040 грн (за дванадцять робочих днів). Відповідач за квітень 2013 року погасив перед ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в розмірі 3458,73 грн, що сторони не заперечують.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Таким чином, з відповідача Одеського інституту МАУП підлягає стягненню 12701,27 грн заборгованості зі заробітної плати.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно п. 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно пунктів 7, 8 Порядку нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом установлено, що кількість невикористаних ОСОБА_3 днів відпустки на період звільнення становить п'ятдесят шість днів.

Беручи до уваги вимоги п. 7 Порядку, нарахування компенсації за невикористанні ОСОБА_3 дні відпустки повинно відбуватись таким чином.

Період роботи з 1 червня 2012 року по 31 травня 2013 року = дванадцяти місяцям. Нарахована сума заробітної плати в цьому періоді становить з червня 2012 року по березень 2013 року включно = 10 місяцям помножено на 3160 = 31600 грн. З квітня 2013 року по 18 червня 2013 року = (4800+1260) помножено на 2 + (6060 : 20 х 11) = 12120 + 3333 = 15453 грн.

Всього: 31600 + 15453 = 47053. Один день = 47053 : 355 днів = 132,54 грн. Сума компенсації становить: 132,54 грн х 56 днів = 7422 грн (розмір компенсації за невикористані дні відпустки).

Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Беручи до уваги вимоги п. 8 Порядку, нарахування позивачеві ОСОБА_3 середнього заробітку за весь час затримки належних звільненому працівникові грошових сум з вини відповідача повинно відбуватись таким чином.

288,57 грн - середньоденна заробітна плата (12120 - заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні : 42 - число календарних днів за цей період = 288,57) х 80 (число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком з 18 червня 2013 року до 10 жовтня 2013 року) = 23085,60 грн.

Згідно статей 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Величина індексів інфляції у 2013 році за даними Державної служби статистики України

МісяцьІндекс інфляції (у відсотках до попереднього місяця)Номер і дата опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» Травень 100,1№ 102 від 08.06.2013 Червень 100,0№ 121 від 10.07.2013 Липень 99,9№ 142 від 08.08.2013 Серпень 99,3№ 163 від 10.09.2013 Вересень 100,0№ 184 від 09.10.2013

Згідно викладеного індекс споживчих цін за період невиплати заробітної плати повинен бути розрахований наступним чином: за квітень 100,1 / 100 х 100,0 / 100 х 99,9 / 100 х 99,3 / 100 х 100,0 / 100 = 0,992; за травень 100,0 / 100 х 99,9 / 100 х 99,3 / 100 х 100,0 / 100 = 0,992; за червень 2013 року 99,9 / 100 х 99,3 / 100 х 100,0 / 100 = 0,992.

Таким чином, суд не вбачає підстав для нарахування позивачеві ОСОБА_3 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за відсутності приросту індексу інфляції в розглядуваному періоді.

Згідно ст. 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За порушення відповідачем трудових прав ОСОБА_3 йому було завдано моральної шкоди, що полягає у його приниженні, оскільки той є публічною людиною, займав своє становище в суспільстві, є професором права.

Визначений ОСОБА_3 розмір моральної шкоди, суд уважає частково обґрунтованим, а тому виходячи з принципу розумності та справедливості вважає визначити розмір завданої моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Відповідно до викладеного, з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 12701,27 грн заборгованості з виплати заробітної плати, 7422 грн компенсації за невикористані дні відпустки, 23085,60 грн середнього заробітку за невиплату належних звільненому працівникові грошових сум, 1000 грн моральної шкоди, в всього 44208,87 грн.

Не обґрунтованими є вимоги позивача ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача грошових коштів за виконання робіт за договорами про надання послуг, оскільки такі вимоги мають характер договірних зобов'язань і не можуть бути предметом розгляду в цій справі про трудові правовідносини, тобто підлягають розгляду в іншій справі.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», установлена на 2013 рік мінімальна заробітна плата, у місячному розмірі з 1 січня - 1147 грн.

Таким чином, з відповідача Одеського інституту МАУП підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 442,08 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно вказаного, суд уважає допустити до негайного виконання рішення в частині присудження ОСОБА_3 виплати заробітної плати за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись статями 115-117 Кодексу законів про працю України, статями 10, 15, 57-64, 79, 88, 212-215, 218, 294, 367 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Одеського інституту Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад»Міжрегіональна академія управління персоналом» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Одеського інституту Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад»Міжрегіональна академія управління персоналом» (ідентифікаційний код 26006260) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 12701,27 грн (дванадцять тисяч сімсот одну гривню 27 копійок) заборгованості з виплати заробітної плати, 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн компенсації за невикористані дні відпустки, 23085,60 грн (двадцять три тисячі вісімдесят п'ять гривень 60 копійок) середнього заробітку за невиплату належних звільненому працівникові грошових сум, 1000 (одну тисячу) грн моральної шкоди, а всього 44208,87 грн.

Стягнути з Одеського інституту Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад»Міжрегіональна академія управління персоналом» (ідентифікаційний код 26006260) в дохід держави 442,08 грн (чотириста сорок дві гривні 8 копійок) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду в частині присудженні працівникові виплати заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: