Рішення

від 10.10.2013 по справі 901/2709/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

10.10.2013 Справа № 901/2709/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Руна», м. Ялта

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато-Девелопмент», м. Севастополь

до Ялтинського міського управління Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, м. Ялта

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Державна реєстраційна служба Ялтинського міського управління юстиції, м. Ялта

про звільнення майна з під арешту.

Суддя С.О. Лукачов

Представники:

Від позивача - Веремчук М.А., довіреність від 24.04.2013 р., представник.

Від відповідача -1 - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від відповідача -2 - Трофіменкова К.М., довіреність № 50/2079 від 28.02.2013 р., юрисконсульт.

Від третьої особи - не з'явився, повідомлений належним чином.

За участю - Купріянов А.В., довіреність № 373 від 27.03.2013, представник.

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю «Руна» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато - Девелопмент», Ялтинського міського управління Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим про звільнення з-під арешту об'єкту нерухомого майна в 12- ти поверховому житловому будинку з вбудованими об'єктами обслуговування по вулиці Руданського, 8, літер «Б» в Ялті - який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Руна» (ідентифікаційний код 32078167, Руданського, 8, літер «Б», Ялта, 98600), прийняті в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КР14311078715 від 16.11.2011, зареєстрований Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю в Автономній Республіці Крим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення вимог чинного законодавства накладено арешт на майно, яке належить позивачу, у зв'язку з чим порушено право власності останнього.

Ухвалою від 19.08.2013 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну реєстраційну службу Ялтинського міського управління юстиції.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Плато-Девелопмент» в судове засідання тричі не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач - Ялтинське міське управління Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим просить провадження у справі припинити, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Клопотання обґрунтоване тим, що на думку відповідача вирішення питання про звільнення майна з-під арешту, накладеного в рамках кримінальної справи, повинно розглядатися по правилам, встановленим КПК України або в порядку адміністративного судочинства. Крім того, відповідач-2 заперечує проти позовних вимог та вважає, що слідчий діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Третя особа у судове засідання тричі не з'явилась.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

Розглянувши клопотання Ялтинського міського управління Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим про припинення провадження по справі суд не вбачає підстав для його задоволення, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Відповідно до п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з: захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права.

Так відповідно до п. 11 вищезазначеної Постанови, господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК.

Частина 1 ст. 111 28 ГПК України, Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Так, у Постанові від 15.05.2013 у справі № 6-26цс13, Верховний суд України зазначив, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач не є стороною кримінального провадження, суд вважає, що цей спір підвідомчий господарському суду, оскільки предметом позову у цій справі є спір про захист права власності позивача та відсутні ознаки публічно-правового спору, у зв'язку з чим, підстави для припинення провадження у справі у суду відсутні.

За результатом розгляду справи по суті, суд встановив наступні обставини.

20 червня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Плато-Девелопмент» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Руна» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу № 1 (а.с. 14-16), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва - будівлі гаражу-стоянки на 10 автомашин, розташований за адресою: вул. Руданського, б. 8, літер В, на земельній ділянці площею 0,0675 га.

Право власності на об'єкт переходить покупцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі майна від продавця покупцю (пункт 1.2).

Відповідно до акту прийому - передачі незавершеного будівництва будівлі гаража-стоянки на 10 автомашин, розташований за адресою: м. Ялта, вул. Руданського, 8. Літер В від 20.06.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю «Плато-Девелопмент» передало позивачу майно вказане у договорі № 1 від 20.06.2003 (а.с. 17).

Також, 20 червня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Плато-Девелопмент» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Руна» (Покупець) був підписаний договір купівлі-продажу № 2 (а.с. 19-21), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва - будівлю їдальні, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Руданського, б. 8, літер «Б» на земельній ділянці площею 0,164 га.

Право власності на об'єкт переходить покупцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі майна від продавця покупцю (пункт 1.2).

Відповідно до акту прийому - передачі об'єкту незавершеного будівництва будівлі їдальні, розташованого у м. Ялта, вул. Руданського, 8, літ Б, Товариство з обмеженою відповідальністю «Плато-Девелопмент» передало позивачу майно вказане у договорі № 2 від 20.06.2003 (а.с. 22).

Листом № 18499 від 22.06.2004 р. Бюро технічної інвентаризації міста Ялти повідомило позивача, що будівля їдальні літ «Б» та будівля гаражу літ. «В» домоволодіння № 8 по вул. Руданського в м. Ялта взяті на облік як незавершені будівництвом об'єкти згідно договорів купівлі-продажу № 1 та № 2 від 20.06.2003 та право власності на вказані об'єкти буде зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Руна» після завершення будівництва та здачі об'єктів в експлуатацію (а.с. 24).

Так, 16.11.2011 Інспекцією ДАБК в АР Крим за № КР14311078715 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкту до експлуатації «Будівництво 12-поверхового житлового будинку із вбудованими об'єктами обслуговування за адресою: вул. Руданського, 8, м. Ялта, АР Крим, код об'єкту 1122,2 категорія складності ІІІ» (а.с. 27-48).

Проте, звернувшись в Державну реєстраційну службу Ялтинського міського управління Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, позивач був повідомлений про те, що постановою про накладення арешту від 01.11.2004 накладено арешт на гараж-стоянку, розташовану за адресою: м. Ялта, вул. Руданського, 8, яка належить ТОВ «Плато-Девелопмент» (а.с. 26), а також відповідно до постанови від 08.11.2004 накладеного арешт на об'єкти незавершеного будівництва, а саме приміщення їдальні на 100 місць та гаража стоянки на 10 автомашин розташовані за адресою м. Ялта, вул. Руданського буд. 8, яке належить ТОВ «Плато-Девелопмент» (а.с. 26).

Крім того, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.08.2013 крім арешту згідно вищезазначених постанов також накладено арешт Бородянською районною державною нотаріальною конторою - 22.07.2004 (а.с.50-52).

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції від 10.04.2003) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Положеннями статті 26 Закону України «Про власність» (у редакції від 15.05.2003) об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Тобто, з наведених норм права слідує, що набуття права власності на майно виникає з моменту передачі речі, отже позивач набув права власності на спірне майно - 20.06.2003 в день підписання актів приймання-передачі спірного майна згідно договорів купівлі-продажу № 1 та № 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Кримінально - процесуального кодексу України (в редакції від 18.05.2004) забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Проте як вбачається з матеріалів справи позивач не є обвинуваченим, підозрюваним або особою, яка несе матеріальну відповідальність за його дії, у кримінальній справі № 404935, а тому підстави для накладення арешту на майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Руна», були відсутні.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Руна» не може оскаржувати дії слідчого, оскільки не є стороною кримінального провадження по справі № 404935.

Крім того, суд враховує, що відповідно до пояснень представника відовідача-2, кримінальна справа № 404935 зупинена та знаходиться в архіві.

У статті 321 Цивільного кодексу України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Руна» про звільнення майна, яке належить йому на праві власності, з-під арешту.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Враховуючи встановлені обставини та те, що відповідач не надав суду належних доказів, які спростовують доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 147,00 грн., покладаються судом на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Звільнити з під арешту об'єкт нерухомого майна в 12- ти поверховому житловому будинку з вбудованими об'єктами обслуговування по вулиці Руданського, 8, літер «Б» в Ялті - який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Руна» ( ідентифікаційний код 32078167, Руданського, 8, літер «Б», Ялта, 98600), прийняті в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КР14311078715 від 16.11.2011, зареєстрований Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю в Автономній Республіці Крим.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плато-Девелопмент» (код ЄДРПО України 30122512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Руна» (код ЄДРПО України 32078167) судовий збір у розмірі 573,50 грн.

4. Стягнути з Ялтинського міського управління Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим (код ЄДРПО України 08673520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Руна» (код ЄДРПО України 32078167) судовий збір у розмірі 573,50 грн.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 10.10.2013р.

Повне рішення складено - 15.10.2013р.

Суддя С.О. Лукачов