Рішення

від 14.10.2013 по справі 904/6309/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.10.13 Справа № 904/6309/13 За позовом комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерміст", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 213,63 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Сеіна Т.С., довіреність №59 від 08.01.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерміст" про стягнення 12 213,84 грн. за договором №444 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 03.04.2007.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

10.09.2013 Позивач надав пояснення до позовної заяви та уточнений розрахунок основної заборгованості, відповідно до яких позовні вимоги було зменшено до 12 213,63 грн., в зв'язку з арифметичною помилкою допущеною при розрахунку суми основної заборгованості. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області уточнення (зменшення) позовних вимог прийняті судом до розгляду, відповідно до ч. 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2009 року по квітень 2013 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №444 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 03.04.2007; рахунки №6453 від 31.10.2009, №7505 від 30.11.2009, №8535 від 31.12.2009, №379 від 31.01.2010, №1337 від 18.02.2010, №2315 від 31.03.2010, №4357 від 31.10.2010, №5356 від 30.11.2010, №6269 від 31.12.2010, №330 від 31.01.2011, №1335 від 28.02.2011, №2282 від 31.03.2011, №3199 від 30.04.2011, №4257 від 31.10.2011, №5180 від 30.11.2011, №6176 від 21.12.2011, №247 від 31.01.2012, №1138 від 29.02.2012, №2048 від 31.03.2012, №2965 від 30.04.2012, №8408 від 31.10.2012, №9311 від 30.11.2012, №10125 від 31.12.2012, №251 від 31.01.2013, №1132 від 28.02.2013, №2141 від 31.03.2013, №3119 від 30.04.2013; акти здачі-приймання теплової енергії за договором №444 від 03.04.2007 за період з жовтня 2009 року по квітень 2013 року; платіжні доручення №146 від 12.05.2009, №197 від 01.07.2009, №287 від 20.09.2009, №39 від 23.02.2010, №87 від 14.04.2010, №154 від 05.07.2010, №483 від 20.07.2011, №235 від 22.09.2010, №546 від 30.09.2011, №87 від 04.04.2012, №165 від 02.07.2012, №269 від 27.09.2012, №628 від 08.11.2012, №62 від 28.02.2013, №108 від 12.04.2013, №217 від 08.07.2013, №317 від 08.11.2012; копії витягів з реєстрів виставлених рахунків за період з лютого 2012 року по квітень 2013 року.

Позивач керуючись п.п.6.2, 7.3. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 11273,24 грн., 3% річних у розмірі 598,94 грн. та пеню - 341,45 грн.

Відповідач у призначені на 29.08.2013, 10.09.2013 та 14.10.2013 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за вказаною у позовній заяві адресою: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вілиця Телевізійна, будинок 2, квартира 44.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи 29.08.2013 та 10.09.2013 відкладався відповідно на 10.09.2013 та 14.10.2013 згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2007 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (надалі - Позивач, Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерміст" (надалі - Відповідач, Споживач) було укладено договір №444 на відпуск теплової енергії для потреб опалення (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення Відповідачу по його об'єкту, розміщеному за адресою: вул. Телевізійна, 2, від джерела теплопостачання: вул. Телевізійна, 2 (п.1 Договору).

Відповідно до п.5 Договору, ціна одиниці теплової енергії (1 Гкал) згідно тарифів, затверджених Рішенням органів місцевого самоврядування від 16.10.2006 №3712, складає (разом з ПДВ) - 251,77 грн.

Відповідач, відповідно до п.3.2.1 Договору, взяв не себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором.

Порядок та умови оплати за теплову енергію встановлені розділом 6 Договору. Як вбачається з п.6.2. Договору, Споживач зобов'язаний щомісячно, до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок Споживач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу Постачальника.

Відповідно до п. 7.3 Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання - Споживач моє сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання Споживачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 10.1. Договору встановлений строк його дії з дня підписання до 31.12.2009.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмової заяви однієї зі сторін (п.10.6. Договору).

Виходячи з наданих Позивачем Договору, актів здачі-приймання теплової енергії за договором №444 від 03.04.2007 за період з жовтня 2009 року по квітень 2013 року, Відповідач протягом вказаного періоду спожив 25,83995 Гкал теплової енергії, загальною вартістю 22720,77 грн. з ПДВ.

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково, у сумі 11447,53 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №39 від 23.02.2010, №87 від 14.04.2010, №154 від 05.07.2010, №483 від 20.07.2011, №235 від 22.09.2010, №546 від 30.09.2011, №87 від 04.04.2012, №165 від 02.07.2012, №269 від 27.09.2012, №62 від 28.02.2013, №108 від 12.04.2013, №217 від 08.07.2013, №317 від 08.11.2012. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем склала 11273,24 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Відповідно до п. 7.3 Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання - Споживач моє сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання Споживачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

В своїй позовній заяві (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованість за спожиту, але не оплачену теплову енергію в сумі 11 273,24 грн., три проценти річних - 598,45 грн. (загальний період нарахування 21.11.2009 по 15.07.2013), пеню - 341, 45 грн. (загальний період нарахування 21.11.2009 по 15.07.2013).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 12 213,63 грн. за договором №444 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 03.04.2007 грн., підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір №444 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 03.04.2007№654 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п. 6.2. Договору умови оплати - до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу Постачальника.

Позивач в період з жовтня 2009 року по квітень 2013 року здійснив на адресу Відповідача постачання теплової енергії обсягом 25,83995 Гкал, загальною вартістю 22720,77 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунками №6453 від 31.10.2009, №7505 від 30.11.2009, №8535 від 31.12.2009, №379 від 31.01.2010, №1337 від 18.02.2010, №2315 від 31.03.2010, №4357 від 31.10.2010, №5356 від 30.11.2010, №6269 від 31.12.2010, №330 від 31.01.2011, №1335 від 28.02.2011, №2282 від 31.03.2011, №3199 від 30.04.2011, №4257 від 31.10.2011, №5180 від 30.11.2011, №6176 від 21.12.2011, №247 від 31.01.2012, №1138 від 29.02.2012, №2048 від 31.03.2012, №2965 від 30.04.2012, №8408 від 31.10.2012, №9311 від 30.11.2012, №10125 від 31.12.2012, №251 від 31.01.2013, №1132 від 28.02.2013, №2141 від 31.03.2013, №3119 від 30.04.2013 та актами здачі-приймання теплової енергії за договором №444 від 03.04.2007 за період з жовтня 2009 року по квітень 2013 року.

Проте Відповідач оплату за теплову енергію здійснив частково в сумі 11447,53 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №39 від 23.02.2010, №87 від 14.04.2010, №154 від 05.07.2010, №483 від 20.07.2011, №235 від 22.09.2010, №546 від 30.09.2011, №87 від 04.04.2012, №165 від 02.07.2012, №269 від 27.09.2012, №62 від 28.02.2013, №108 від 12.04.2013, №217 від 08.07.2013, №317 від 08.11.2012.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за відпущену теплову енергію в сумі 11273,24 грн. (22720,77 грн. - 11447,53 грн.) підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів що Відповідачем допущено порушення строків розрахунків за відпущену теплову енергію, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 598,94 грн. за загальний період нарахування 21.11.2009 по 15.07.2013.

Відповідно до п. 7.3 Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання - Споживач моє сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання Споживачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 341,45 грн. (загальний період нарахування 21.11.2009 по 15.07.2013).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 337,15 грн., в зв'язку з тим, що Позивачем при нарахуванні пені не було враховано, що з 10.06.2013 нарахування пені мало проводитися за ставкою 7%, яку встановлено відповідно до Постанови Національного банку України «Про врегулювання грошово-кредитного ринку» № 209 від 06.06.2013.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерміст" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вілиця Телевізійна, будинок 2, квартира 44, код ЄДРПОУ 24446048, р/р 26009105492001, ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Погребняка, будинок 7, код ЄДРПОУ 32688148, р/р 26002231692001, ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764) 11273,24 грн. (одинадцять тисяч двісті сімдесят три гривні 24 копійки) основного боргу, 598,94 грн. (п'ятсот дев'яносто вісім гривень 94 копійки) 3% річних, 337,15 грн. (триста тридцять сім гривень 15 копійок) пені, 1719,89 грн. (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять гривень 89 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.10.2013.

Суддя А.Є. Соловйова