Рішення

від 10.10.2013 по справі 905/6309/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.10.2013 Справа № 905/6309/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕФ.СІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод" простягнення 7 858,74 грн. за участю представників:

від позивачаЛегостаєва М.І. - представник за довіреністю від відповідача не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕФ.СІ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод" суми основного боргу по договору № DI/025(H) від 09.01.2013 у розмірі 7 500,00 грн., пені у розмірі 295,25грн. та 3% річних у розмірі 63,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №DI/025(H) від 09.01.2013 щодо здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг з перевезення вантажу, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, а також нараховані на неї пеню та 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву відзначив, що позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до умов договору № DI/025(H) від 09.01.2013 та з дотриманням чинного законодавства України. Надав акт звірки розрахунків між позивачем та відповідачем, яким підтвердив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 7 500 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

09.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕФ.СІ" (експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод" (клієнт, відповідач) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № DI/025(H) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта виконати чи організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з міжнародним перевезенням вантажів, у відповідності до чинного законодавства України, вимог Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, інших міжнародних конвенцій та угод в області міжнародних перевезень. Клієнт зобов'язується оплатити погоджену плату за транспортно-експедиторські послуги.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 або до повного виконання сторонами своїх обов'язків. (п. 10.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору конкретні умови за кожним замовленням обумовлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною Договору. Допускається отримання заявки шляхом факсимільного зв'язку або електронної пошти.

Ціни, що відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень) узгоджуються додатково перед кожним перевезенням (групою перевезень) (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 4.5 Договору строк оплати не може перевищувати 3 банківських дні з моменту отримання рахунку, податкової накладної та акту виконаних робіт, якщо інший строк та порядок оплати не обумовлений у разовій заявці, яка направляється експедитору перед конкретним перевезенням.

Пунктом 3.2.3 Договору передбачено обов'язок клієнта своєчасно, у строки, обумовлені у кожному конкретному випадку, здійснювати розрахунки з експедитором.

11.04.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод" направило позивачу заявку від 11.04.2013 на надання транспортно-експедиторських послуг за договором № DI/025(H) від 09.01.2013. Предметом вказаної заявки було надання відповідних послуг стосовно перевезення вантажу у міжнародному сполученні від ТОВ "Ясинуватський машинобудівний завод" до ТОВ "Кінгкоул".

У зазначеній заявці сторонами погоджено ставку фрахту - 7 500,00 грн. та умови оплати послуг, що надаються, а саме: замовник здійснює попередню оплату наданих послуг у розмірі 50% їх вартості, а інші 50% сплачуються протягом 3 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем було надано позивачу послуги з міжнародного транспортування та транспортного експедирування за маршрутом Ясинувата (Україна) - Гуково (Росія), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) А№ 120413 від 12.04.2013 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0362 від 16.04.2013, який підписано представниками позивача та відповідача і скріплено печатками сторін без заперечень.

16.04.2013 позивачем виписано відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000362 за надані послуги на суму 7 500 грн.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

У відповідності до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено вище, пунктом 4.5 Договору передбачена можливість встановлення умов оплати отриманих послуг у разовій заявці. У заявці на надання послуг від 11.04.2013 сторонами погоджено, що замовник здійснює попередню оплату наданих послуг у розмірі 50% їх вартості, а інші 50% сплачуються протягом 3 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Згідно з п. 4.7 Договору клієнт зобов'язаний розглянути підписати та передати експедитору отриманий від експедитора акт приймання-передачі виконаних послуг не пізніше п'яти банківських днів з моменту отримання акта.

Акт здачі-прийняття робіт № 0362 від 16.04.2013, рахунок-фактуру № СФ-0000362 від 16.04.2013 та податкову накладну № 71 від 16.04.2013 було отримано представником відповідача 13.05.2013, що підтверджується підписом представника відповідача та печаткою підприємства на відповідному супровідному листі позивача № 84 від 13.05.2013.

Згідно витягу з реєстру отриманої позивачем поштової кореспонденції підписаний зі сторони відповідача акт здачі-прийняття робіт № 0362 від 16.04.2013 було отримано позивачем 20.05.2013.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу послуги з міжнародного транспортування та транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0362 від 16.04.2013, підписаним відповідачем без зауважень, а також міжнародною товарно-транспортною накладною та податковою накладною, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідачем підтверджено отримання від позивача послуг з міжнародного транспортування та транспортного експедирування, зазначених в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.04.2013 № 0362.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач за надані згідно вищезазначеного акту послуги оплату не здійснив, що підтверджується довідкою регіонального відділення АТ "ОТП Банк" у м. Донецьку №100-10-203\2016 від 19.09.2013, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за отримані послуги становить 7 500,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 157 від 15.08.2013, в якій просив перерахувати заборгованість у розмірі 7 796,92 грн., з яких 7 500,00 грн. - основна заборгованість, 245,14 грн. - пеня, 51,78 грн. - 3 % річних.

Відповідач листом № 549 від 28.08.2013 надав відповідь на вказану претензію, зазначивши, що не має можливості погасити існуючу заборгованість, оскільки на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод" накладено арешт.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором № DI/025(H) від 09.01.2013 за отримані послуги згідно акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 0362 від 16.04.2013 відповідачем суду не надано.

Крім того, актом звірки розрахунків від 16.09.2013, підписаним позивачем та відповідачем і скріпленим печатками підприємств, підтверджується наявність у відповідача заборгованості у розмірі 7 500,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отримані послуги у розмірі 7 500,00 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 295,25 грн., нараховану за період з 24.05.2013 по 03.09.2013 та 3% річних у розмірі 63,49 грн., нараховані за період з 24.05.2013 по 03.09.2013.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 6.4 Договору погоджено, що у випадку прострочення строку платежу клієнт відшкодовує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясинуватський машинобудівний завод" (86000, Донецька область, м. Ясинувата, вул. Артема, 31, ідентифікаційний код 36479355, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕФ.СІ" (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 131 ідентифікаційний код 32610089) заборгованість у розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 63 (шістдесят три) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 15.10.2013.

Суддя М.В. Сажнева