cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.10.2013 Справа № 905/6289/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.
при секретарі судового засідання Петраченко К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовною заявою: Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м.Донецьк
до відповідача: державного підприємства «Державний орган з сертифікації продукції, систем управління якістю і довкіллям «ДонСерт», м. Донецьк
про стягнення заборгованості у розмірі 19891,25 гривень, пені у розмірі 910,09 гривень та 3% річних у розмірі 182,01 гривень
Представники сторін:
Від позивача: Ушаков Г.М.
Від відповідача: не з'явився
Донецький державний науково-дослідний інститут чорної металургії звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до державного підприємства «Державний орган з сертифікації продукції, систем управління якістю і довкіллям «ДонСерт» про стягнення заборгованості у розмірі 19891,25 гривень, пені у розмірі 910,09 гривень та 3% річних у розмірі 182,01 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг б/н від 02.04.2009р. за період з 10.05.2012р. по 20.11.2012р., в наслідок чого утворилася стягувана заборгованість та підстави для нарахування пені та 3% річних.
Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.
Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.
Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ
02.04.2009р. відповідачем (орендарем) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавцем) укладено договір оренди нерухомого майна №3689/2009, відповідно до п.1.1 якого (в редакції договору №2 про внесення змін до цього договору) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 77,3м 2 , розміщені за адресою: 83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 26, в будівлі адміністративного корпусу №4, що перебувають на балансі Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м.Донецьк (позивача).
Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передавання від 02.04.2009р.
Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна та протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (п. 5.13 договору).
Договір укладено строком на 2 роки 260 днів, що діє 3 02.04.2009р. до 27.03.2012р. включно (п. 10.1 договору).
02.04.2009р. позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) укладено договір про надання послуг, згідно із п. 1.1 якого виконавець надає послуги по забезпеченню електропостачання, теплозабезпечення, телефонного зв'язку, експлуатації та утримуванню допоміжних приміщень у чистоті, охороні, здійснення поточних та капітальних ремонтів будівлі та комунікацій, які знаходяться за адресою: 83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 26, а замовник оплачує надані послуги пропорційно площі, яку він орендує за договором оренди №3689/2009 від 02.04.2009р.
В п.2.1.1. даного Договору зазначено, що виконавець зобов'язується забезпечити:
- обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі;
- утримування території навколо будівлі та центрального входу згідно санітарним нормам;
- обслуговування та ремонт електричного господарства, водопровідної та каналізаційної систем, котельні, телефонної станції;
- підготовку споруд, теплових систем та обладнання до роботи у осінньо-зимовий період;
- прийом на вахті головного входу кореспонденції для замовника.
Відповідно до протоколу узгодження вартості послуг від 02.04.2009р. вартість послуг за 1м 2 орендованої замовником площі складає 33,00 гривень (без ПДВ) щомісячно, на період до 31.12.2009р., в подальшому вартість послуг встановлюється в залежності від тарифів на енергоносії та затрат на утримування приміщень вказаних в п.1.1. договору.
Додатковою угодою №1 від 01.08.2009р. сторонами зменшено розмір вартості послуг за 1м 2 орендованої замовником площі до 21,00 гривень (без ПДВ) щомісячно.
Додатковою угодою №3 від 04.01.2011р. сторонами збільшено розмір вартості послуг за 1м 2 орендованої замовником площі до 33,00 гривень (без ПДВ) щомісячно.
Згідно з п.2.3.3 договору замовник зобов'язаний отримати рахунок на оплату експлуатаційних витрат та споживну електроенергію у планово-економічному відділі Донндічормет до 5 числа щомісячно за попередній місяць та оплатити пред'явлений виконавцем рахунок до 10 числа місяця, наступного після оплачуваного. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. У випадку прострочення платежу більш ніж 30 днів виконавець припиняє надання послуг по договору до повного погашення заборгованості з урахуванням пені.
Договір укладено на строк з 02.04.2009р. та до закінчення дії договору оренди №3689/2009 від 02.04.2009р.
31.12.2012р. об'єкт оренди був повернутий відповідачем позивачу за актом приймання-передачі майна, що знаходиться на балансі позивача.
Судом встановлено, що позивачем в період з 10.05.2012р. по 20.11.2012р. надано послуги на загальну суму 20092,17 гривень, на яку позивачем виставлено рахунки-фактури, що було отримано відповідачем. Крім того, на підтвердження надання послуг у зазначеному розмірі сторонами складено акти приймання-передач наданих послуг.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення разом із заборгованістю (з урахуванням індексації) у розмірі 19891,25 гривень, пені у розмірі 910,09 гривень та 3% річних у розмірі 182,01 гривень.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором про надання послуг.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору про надання послуг б/н від 02.04.2009р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
За своєю правовою природою договір б/н від 02.04.2009р. є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, в контексті зазначеної норми укладений між позивачем та відповідачем договір про надання послуг б/н від 02.04.2009р.є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.
Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі здійснення платежів за надані послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в період з квітня по жовтень 2012р. надано послуги на загальну суму 20092,17 гривень, які частково оплачені на суму 590,13 гривень. Отже заборгованість відповідача складає 19502,04 гривень. Доказів на спростування зазначених висновків суду всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано, внаслідок чого суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 19502,04 гривень, як така, що обґрунтовано заявлена позивачем для примусового стягнення з відповідача.
Крім суми основного боргу, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 910,09 гривень та 3% річних у розмірі 182,01 гривень.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня та 3% річних нараховуються за період з 10.05.2012р. по 20.11.2012р.
Як вже зазначалось, п.2.3.3 договору передбачений обов'язок відповідача щодо оплати експлуатаційних витрат та спожиту електроенергію за попередній місяць до 10го числа поточного місяця. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. Отже, нарахування пені та 3% річних є правомірним саме з 11го числа місяця наступного за оплачуваним.
Таким чином, перевіривши відповідність наданих позивачем розрахунків, з урахуванням часткової оплати суми боргу відповідачем, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних, а саме пені у розмірі 806,30 гривень та 3% річних у розмірі 163,70 гривень.
Різниця у розрахунку утворилася за рахунок невірного визначення позивачем періоду нарахування пені та 3% річних.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії до Державного підприємства «Державний орган з сертифікації продукції, систем управління якістю і довкіллям «ДонСерт» задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Державний орган з сертифікації продукції, систем управління якістю і довкіллям «ДонСерт» (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 26, код 20347316) на користь Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м.Донецьк (83017, м.Донецьк, бул.Шевченко, 26, код 00193714) заборгованість з у розмірі 19502,04 гривень, пеню у розмірі 806,30 гривень, 3% річних у розмірі 163,70 гривень, судовий збір у розмірі 1720,50 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Донецькому державному науково-дослідного інституту чорної металургії, м. Донецьк з державного бюджету зайво сплачену суму судового збору у розмірі 31,50 гривень.
У судовому засіданні 14.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.10.2013р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.М. Колесник
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2013 |
Оприлюднено | 16.10.2013 |
Номер документу | 34139105 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Р.М. Колесник
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні