номер провадження справи 4/64/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя
10.10.2013 справа № 908/2873/13
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)
про стягнення 11756,96 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 31 від 15.05.2012 р.
суддя Н.Г.Зінченко
За участю представників сторін:
від позивача - Джафаров А.А., довіреність № 2/09-01 від 02.09.2013 р.;
від відповідача - не з'явився;
27.08.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовпродторг», м. Бердянськ Запорізької області (ТОВ «Азовпродторг») з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Приморськ Запорізької області (ФОП ОСОБА_2) про стягнення 11756,96 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 31 від 15.05.2012 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.08.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2873/13, справі № 908/2873/13 присвоєно номер провадження справи 4/64/13, судове засідання призначено на 19.09.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 10.10.2013 р.
В судовому засіданні 10.10.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, рішення.
За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідач в судове засідання 10.10.2013 р. повторно не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву та витребувані ухвалами суду по справі від 27.08.2013 р. і від 19.09.2013 р. документи у матеріали суду не надав. Про поважність причин неявки себе особисто або свого уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ №, № 043871 - 043872 станом на 09.10.2013 р. ОСОБА_2 значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АДРЕСА_1.
За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала суду від 27.08.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/2873/13, яка 04.09.2013 р. була отримана особисто відповідачем, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 7210100036029), та ухвала суду від 19.09.2013 р. про відкладення розгляду справи № 908/2873/13, яка станом на час вирішення справи на адресу суду підприємством відділення поштового зв'язку не поверталася.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо фізичну особу - підприємця, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2873/13.
В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
За таких обставин, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України і полягають в тому, що 15.05.2012 р. сторонами у справі укладений договір купівлі-продажу № 31, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання поставляти та продавати, а відповідач прийняв на себе зобов'язання приймати і повністю сплачувати вартість товару на умовах, викладених у договорі. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в специфікаціях (накладних), що є невід'ємною частиною договору. Згідно з п. 5.2 договору розрахунки за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку чи готівкою після поставки товару. На виконання умов договору за відповідними видатковими накладними позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 11756,96 грн. Відповідачем вказаний товар був отриманий без жодних претензій і зауважень, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних за спірний період скріплені печатками відповідача. В порушення умов договору відповідач за отриманий товар не розрахувався. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору купівлі-продажу № 31 від 15.05.2012 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. 31.10.2012 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 77 з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 31 від 15.05.2012 р. Відповідачем вказаний лист залишений без відповіді та задоволення. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на час звернення позивача до суду з даним позовом становить 11756,96 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з ФОП ОСОБА_2 11756,96 грн. основного боргу.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
15.05.2012 р. ТОВ «Азовпродторг» (позивачем у справі) та ФОП ОСОБА_2 (відповідачем у справі) був укладений Договір купівлі-продажу № 31 (далі за текстом - Договір).
За умовами Договору позивач (Продавець) прийняв на себе зобов'язання поставляти та продавати, а відповідач (Покупець) прийняв на себе зобов'язання приймати і повністю сплачувати вартість товару на умовах, викладених у Договорі. (пункт 1.1 Договору).
Пунктом 1.2 Договору визначено, що асортимент, кількість, ціна і загальна вартість товару визначається в специфікаціях (накладних), що є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору відповідач оплачує поставлений позивачем товар за ціною, передбаченою у накладній.
Згідно з пунктами 5.1 і 5.2 Договору загальну суму Договору складає сума вартості товару, поставленого по всіх накладних, згідно яких на виконання Договору було здійснено відпуск товару відповідачу. Розрахунки за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку чи готівкою після поставки товару.
Пунктом 10.3 Договору встановлено, що всі накладні, виписані в процесі виконання цього Договору, є його невід'ємною частиною.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору позивачем відповідачу був поставлений товар (вода питна газована «Срібна роса») на загальну суму 11756,96 грн., що підтверджується видатковими накладними за цей період, а саме:
- видаткова накладна № А-00002498 від 03.07.2012 р. на суму 2363,99 грн.;
- видаткова накладна № А-00002550 від 06.07.2012 р. на суму 3093,00 грн.;
- видаткова накладна № А-00002743 від 17.07.2012 р. на суму 2099,99 грн.;
- видаткова накладна № А-00002890 від 25.07.2012 р. на суму 2099,99 грн.;
- видаткова накладна № А-00003163 від 07.08.2012 р. на суму 2099,99 грн.
Всі вище зазначені видаткові накладні за спірний період підписані уповноваженими особами позивача та відповідача, а видаткові накладні № А-00002550 від 06.07.2012 р., № А-00002743 від 17.07.2012 р. і № А-00002890 від 25.07.2012 р. скріплені відбитками печаток позивача і відповідача.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору купівлі-продажу № 31 від 15.05.2012 р. доведений відповідними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи скріплені печатками сторін на вказаних видаткових накладних. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. у справі № 9/252-10.
Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Оплату за товар, що поставлявся позивачем за умовами Договору купівлі-продажу № 31 від 15.05.2012 р., відповідач не здійснив.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору купівлі-продажу № 31 від 15.05.2012 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 11756,96 грн.
31.10.2012 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 77 з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар за Договором купівлі-продажу № 31 від 15.05.2012 р.
Відповідачем вказаний лист залишений без відповіді та задоволення.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 9.1 передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р. в частині передачі товару відповідачу, а в частині здійснення розрахунків до моменту повного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та вимоги чинного законодавства, оплату за поставлений йому товар в сумі 11756,96 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ «Азовпродторг» у розмірі 11756,96 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.
На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів.
Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 11756,96 грн. основного боргу за отриманий товар пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобов'язань за Договором суду не надав.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Азовпродторг» 11756,96 грн. основного боргу за Договором купівлі-продажу № 31 від 15.05.2012 р. доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступень вини кожної із сторін, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. 68 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 599, 629, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовпродторг», м. Бердянськ Запорізької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Приморськ Запорізької області про стягнення 11756,96 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 31 від 15.05.2012 р. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовпродторг», (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Халтуріна, буд. 2, код ЄДРПОУ 31850234) 11756 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 96 коп. основного боргу та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "15" жовтня 2013 р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2013 |
Оприлюднено | 17.10.2013 |
Номер документу | 34139140 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Зінченко Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні