Рішення

від 15.10.2013 по справі 912/1217/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  15 жовтня 2013 рокуСправа № 912/1217/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув  у відкритому судовому засіданні справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Індастрі",   м. Харків    до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Транс-Плюс",               м. Кіровоград про стягнення 88621,70 грн. Представники сторін: від позивача - участі не брав; від відповідача - участі не брав. Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Індастрі" (надалі - ТОВ ВК "Індастрі") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Транс-Плюс" (надалі - ТОВ "Гермес-Транс-Плюс") 69031,67 грн. заборгованості за неоплату поставленого товару відповідно до договору постачання №948 від 12.11.2012 року, 2417,05 грн. пені, 13806,00 грн. штрафу, 3366,48 грн. 20% річних за користування чужими грошовими коштами, а також 69,03 грн. інфляційних втрат, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем обов'язків щодо оплати товару за договором постачання №948 від 12.11.2012 року. Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21.08.2013 року порушено провадження у справі, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи. Ухвалами від 06.09.2013 року та 26.09.2013 року розгляд справи відкладався. Представник позивача в судовому засіданні участі не брав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.08.2013 року №0082200 8. 04.09.2013 року на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача щодо уточнення розміру позовних вимог (а.с.37), в якому останній просить стягнути з відповідача лише 69031,67 грн. заборгованості за неоплату поставленого товару відповідно до договору постачання №948 від 12.11.2012 року, 2417,05 грн. пені, 13806,00 грн. штрафу, 3366,48 грн. 20% річних за користування чужими грошовими коштами, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору. Вказане клопотання прийнято до розгляду господарським судом на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Позивачем 15.10.2013 року до господарського суду подано клопотання про розгляд справи за відсутністю свого повноважного представника, яке відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу підлягає задоволенню господарським судом. Відповідач відзив на позов та будь-яких заперечень суду не подав, представник відповідача в судовому засіданні присутній не був. Ухвали про відкладення розгляду справи від 06.09.2013 року (повернуто на адресу господарського суду 15.10.2013 року органом поштового зв'язку (а.с.50-51)) та 30.09.2013 року направлялись відповідачу за адресою вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 25031, м. Кіровоград, вул. Пацаєва, 23, про що зазначалось в резолютивних частинах відповідних ухвал. Вказані ухвали направлені відповідачу 09.09.2013 року за вихідним номером №912/1217/13/8099/13 та 27.09.2013 року за вихідним номером №912/1217/13/8900/13 відповідно. Приписами п. 4.1.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року №1149 визначено, що нормативні строки пересилання простої місцевої письмової кореспонденції складає 3 дні, пріоритетної  письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку складає 2 дні (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку). Відповідно до пункту 4.2. зазначених нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Враховуючи вищезазначене, а також положення п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та те, що відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд приходить до висновку, що станом на 15.10.2013 року відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Господарський суд розглядає справу на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд                                                       В С Т А Н О В И В: 12.11.2012 року між сторонами укладено договір постачання  №948 (надалі - договір №948), за умовами якого постачальник (ТОВ ВК "Індастрі") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Гермес-Транс-Плюс") металеві вироби (надалі - товар), найменування, кількість, ціна та асортимент якого визначені у специфікаціях на кожну окрему партію товару та/або рахунках-фактурах, та підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладними), а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти таким товар та оплатити його повну вартість відповідно до умов договору (п. 2.1. договору №948). Умовами п. п. 3.3., 3.4. договору №948 передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування 100% передоплати вартості кожної партії товару з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) календарних днів від дати підписання відповідної специфікації. Постачальник має право постачати товар без одержання передоплати покупця. У цьому випадку покупець зобов'язується оплатити поставлений товар в строк до 14 календарних днів з моменту фактичного одержання товару. Відповідно до п. 4.3. договору №948 документом, що засвідчує факт та обсяг передачі товару покупцю є відповідний товаророзпорядчий документ, що підписується представниками обох сторін. Відповідно до п. 8.1. договору №948 цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому разі до повного виконання грошових зобов'язань, та продовжує свою дію на новий річний термін на тих самих умовах, якщо ні одна із сторін за 20 днів до закінчення терміну його дії не заявила про припинення. Договір №948 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств. На виконання умов договору №948 позивач поставив відповідачу товар на суму 69031,67 грн., що підтверджується специфікацією до договору №948; видатковою накладною від 24.04.2013 року №РН-000780 та довіреністю №5 від 22.04.2013 року (а.с.10-12). Відповідач, в порушення умов договору не провів розрахунків за поставлений позивачем товар. Непогашеною залишається заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 69031,67 грн., що підтверджується довідкою позивача №25 від 03.09.2013 року (а.с.30), а також актом звіряння взаємних розрахунків від 30.04.2013 року (а.с.36), який підписано та скріплено печатками сторін . Оригінали вказаних документів були надані господарському суду. Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує положення ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України). Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. З огляду на викладені обставини та враховуючи те, що відповідач не заперечив наявність суми основного боргу в розмірі 69031,67 грн. перед ТОВ ВК "Індастрі", доказів оплати поставленого товару до суду не надав, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з ТОВ "Гермес-Транс-Плюс" суми основного боргу в розмірі 69031,67 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. У зв'язку з порушенням строків оплати поставленого товару відповідачем, позивач нарахував ТОВ "Гермес-Транс-Плюс" пеню, штраф та відсотки за користування чужими грошовими коштами. Розглядаючи позовні вимоги в цій частині, господарський суд виходить з наступного. За умовами п.п. 6.2. та 6.3 договору №948 за прострочення терміну проведення платежів проти терміну, передбаченого п. 3.4. договору, постачальник має право нарахувати та стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення платежу до повного погашення заборгованості; за прострочення більш ніж на 30 календарних днів строку проведення платежів, передбаченого п. 3.4. договору, до покупця крім пені може бути застосована штрафна санкція в розмірі 20% вартості затриманої оплатою партії товару. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до розрахунку позивача (а.с.34-35) сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 09.05.2013 року по 05.08.2013 року складає 2417,05 грн., сума штрафу складає - 13806,00 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати  товару  продавець  має  право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Згідно положень ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Пунктом 6.5. договору №948 передбачено, що за прострочення проведення платежів покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцять відсотків річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами. Отже, заявлена до стягнення позивачем сума процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3366,48 грн. є обґрунтованою, відповідає фактичним обставинам справи та підлягає стягненню з відповідача. Зважаючи на викладені обставини, господарський суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі. На підставі ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір", витрати по сплаті судового збору в сумі 1772,42 грн. покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд                                                           В И Р І Ш И В: Позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Транс-Плюс" (25031,         м. Кіровоград, вул. Пацаєва, 23; ідентифікаційний код 37624185) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Індастрі" (61017, м. Харків,                        вул. Лозівська, 3; ідентифікаційний код 23764970) 88621,20 грн. заборгованості, з яких: 69031,67 грн. основний борг, 2417,05 грн. пеня, 13806,00 грн. штраф, 3366,48 грн. 20% річних за користування чужими грошовими коштами, а також 1772,42 грн. судового збору. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. Засвідчений належним чином примірник рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу за адресою: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 3; відповідачу за адресою: 25031, м. Кіровоград, вул. Пацаєва, 23.    Повне рішення складено  15.10.2013 року. Суддя                                                                        М.С. Глушков