Рішення

від 07.10.2013 по справі 905/5694/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.2013 Справа № 905/5694/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Монтаж Сервіс», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 36637015)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ Укрбудтехнології», м.Донецьк (ідентифікаційний код 33864301)

про стягнення 63700,00грн.

за участю представників:

від позивача: Нуждін В.І. за довіреністю б/н від 06.09.2013р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електро Монтаж Сервіс», м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ Укрбудтехнології», м.Донецьк про стягнення 63700,00грн.

Ухвалою від 07.10.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/5694/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №10/09/12-3 від 10.09.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 60000,00грн. та підстави для нарахування пені в сумі 3700,00грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №10/09/12-3 від 10.09.2012р., додаткової угоди №1 від 01.102.012р., акту надання послуг №1 від 08.01.2013р., акту звіряння взаємних розрахунків, платіжних доручень №3586 від 18.09.2012р., №293 від 12.12.2012р., №325 від 25.12.2012р., №58 від 04.01.2013р., №75 від 10.01.2013р., №177 від 18.01.2013р., №247 від 31.01.2013р., розшифровки заборгованості, претензії б/н від 05.07.2013р., довідок про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013р., акту приймання виконаних будівельних робіт №2 за січень 2013р., акту приймання виконаних будівельних робіт (пусконалагоджувальні роботи) №1 за січень 2013р., листа №259 від 06.06.2013р., акту допуску №104 від 28.12.2012р., дозволу №304.13.32, сертифікату відповідності від 13.11.2012р., акту підтвердження готовності до роботи (подачі напруги) електроустановок №02/17-11-23 від 12.12.2012р., акту технічної перевірки розрахункових засобів від 18.06.2013р., акту про опломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження від 18.06.2013р., актів освідчення прихованих робіт №1 від 28.11.2012р., №2 від 29.11.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 536, 599, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України.

07.10.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що акт про проміжне прийняття окремих відповідальних конструкцій, передбачений п.4.6. договору, сторонами за узгодженням з генпідрядником та замовником не складались у зв'язку з відсутністю необхідності установки даних конструкцій при здійсненні робіт.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, які направлялись на адресу, зазначену відповідно до витягу, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

10.09.2012р. між ТОВ «НВФ Укрбудтехнології» (генпідрядник) та ТОВ «Електро Монтаж Сервіс» (субпідрядник) укладено договір підряду №10/09/12-3 (далі - Договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язується за завданням генпідрядника своїми силами виконати роботи з будівництва закритої трансформаторної підстанції (далі - ТП) та кабельної лінії (далі - КЛ), зазначені у технічному завданні, проектній та кошторисній документації, та здати їх генпідряднику у визначений цим договором строк, за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 5а, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику для виконання робіт фронт робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовних матеріалів.

За п.5.1. Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п.2.1. Договору вартість робіт по договору становить 796725,60грн., у тому числі ПДВ 132787,60грн.

Згідно з п.4.3. Договору підставою для оплати генпідрядником виконаних субпідрядником робіт є підписані сторонами акти виконаних робіт форми КБ-2в, довідки форми КБ-3.

Так, сторонами складено та підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013р. та акти приймання виконаних будівельних робіт №1, №2 за січень 2013р. на суму 500646,00грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті генпідрядником без заперечень.

За п.4.6. Договору остаточний розрахунок по договору здійснюється генпідрядником не пізніше 20 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаної роботи за підписом представника технічного нагляду генпідрядника та представника субпідрядника, та передачі генпідряднику виконавчої документації (акти про заховані роботи, акти про проміжне прийняття окремих відповідальних конструкцій та ін.) згідно з НПАОП 0.00-4.02-04. А також іншу технічну документацію на поставлене та змонтоване субпідрядником устаткування включаючи сертифікати якості, та інш.

Також в матеріалах справи містяться копії документів, наведених у п.4.6. Договору. відповідачем не надано заперечень щодо факту їх отримання, отже, суд робить висновок, що субпідрядником передані генпідряднику вищенаведені документи.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, генпідрядником частково здійснено оплату виконаних робіт у розмірі 440646,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень №3586 від 18.09.2012р., №293 від 12.12.2012р., №325 від 25.12.2012р., №58 від 04.01.2013р., №75 від 10.01.2013р., №177 від 18.01.2013р., №247 від 31.01.2013р.

Проте, у встановлені Договором терміни генпідрядник не здійснив оплату виконаних робіт, внаслідок чого з 01.03.2013р. у останнього перед субпідрядником виникла заборгованість у розмірі 60000,00грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором субпідряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За ч.1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором , залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 60000,00грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 60000,00грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3700,00грн., нараховану за період з 31.01.2013р. по 01.07.2013р. на суму 60000,00грн.

Відповідно до п.10.3. Договору при недотриманні строків розрахунку за виконані роботи по даному договору, генпідрядник виплачує субпідряднику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку допущено помилку в частині визнання початкової дати нарахування. Так, судом вище було встановлено початкову дату виникнення заборгованості - 01.03.2013р. Отже, саме з цієї дати у субпідрядника виникає право на нарахування пені за Договором за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт.

Здійснивши перерахунок пені за період з 01.03.2013р. (дата виникнення заборгованості) по 01.07.2013р. (кінцева дата нарахування пені, яка визначена позивачем та яка не суперечить приписам чинного законодавства) господарський суд дійшов висновку, що сума вказаного нарахування становить 2996,71грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 2996,71грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 837, 838 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Монтаж Сервіс», м.Маріуполь до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ Укрбудтехнології», м.Донецьк про стягнення 63700,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ Укрбудтехнології» (83052, м.Донецьк, вул.Цусимська, б.52, ідентифікаційний код 33864301) Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Монтаж Сервіс» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Миколаївська, буд.48, ідентифікаційний код 36637015) суму основної заборгованості у розмірі 60000,00грн., пені у розмірі 2996,71грн., судовий збір у розмірі 1701,51грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2013р.

Суддя Ю.В. Сич