Рішення

від 15.10.2013 по справі 923/1245/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2013 Справа №923/1245/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради

до приватного підприємства "Персей", м. Херсон

про визнання недійсним договору оренди автомобіля та зобов'язання повернути майно

за участю представників:

позивача - Серьогін М.В., представник, дов. від 03.06.2013 р. №472;

відповідача - не прибув

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

КП "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради (позивач у справі) звернулось до суду з позовною заявою, якою просить: визнати недійсним договір оренди автомобіля марки Volkswagen WT4 білого кольору, випуску 1994 року, шасі №WV2ZZZ70ZRH062144, реєстраційний номер ВТ 7758 АІ, зареєстрований 28.03.2009 р. Херсонським МРЕВ ДАІ м. Херсона, укладений 10.10.2010 р. між ПП "Персей" (відповідач у справі) та позивачем; зобов'язати відповідача повернути позивачу вищезазначений автомобіль.

Підставою позовних вимог прокурор зазначає ст.ст. 203, 215, 216, 638, 1212, 1213 ЦК України, посилаючись на те, що договір оренди не відповідає вимогам п. 3.2. Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 09.11.2004 р. №642, ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та типовому договору оренди комунального майна, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 11.11.2003 р. №403.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали господарського суду про порушення даної справи (а.с. 76), відзиву на позовну заяву не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

У зв'язку з цим справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора суд -

в с т а н о в и в:

З пункту 1 Статуту позивач слідує, що КП "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради створене Херсонською міською радою відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про місцеве самоврядування".

Відповідно до п. 4.2. Статуту позивача майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади міста.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВТС 057722 слідує, що за позивачем 28.03.2009 р. зареєстрований автомобіль марки Volkswagen білого кольору, випуску 1994 року, шасі №WV2ZZZ70ZRH062144, реєстраційний номер ВТ 7758 АІ.

10 жовтня 2010 року між КП "Таврійський" (позивач у справі) та ПП "Персей" підписаний та скріплений печатками договір оренди автомобіля (далі за текстом договір). Згідно з цим договором позивач, як орендодавець, передає, а відповідач - орендар бере у тимчасове володіння та користування автомобіль марки Volkswagen WT4 білого кольору, випуску 1994 року, шасі №WV2ZZZ70ZRH062144, реєстраційний номер ВТ 7758 АІ, зареєстрований 28.03.2009 р. Херсонським МРЕВ ДАІ м. Херсона.

Автомобіль передавався для використання при здійсненні відповідачем господарської діяльності.

Передача автомобіля позивачем відповідачу підтверджується актом від 10.10.2010р. прийому-передачі транспортного засобу до договору оренди автомобіля від. 10.10.2010р.

Пунктом 5.1. договору сторони встановили, що орендна плата за користування автомобілем складає 225,57 грн. на місяць.

Визнання недійсним договору оренди автомобіля від 10.10.2010 року є предметом спору. При цьому позивач посилається на те, що договір не відповідає вимогам ст. 203, ст. 215 ЦК України, оскільки його укладено з порушенням п. 3.2. Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 09.11.2004 р. №642, оскільки договір не погоджений управлінням комунальної власності; ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки не містить істотних умов; типовому договору оренди комунального майна, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 11.11.2003 р. №403..

Позивач зазначає, що при укладенні договору не включено істотних умов щодо встановлення індексації орендної плати, забезпечення виконання зобов'язань, страхування орендованого майна та забезпечення пожежної безпеки, порядку здійснення контролю за станом об'єкту оренди та відповідальність сторін.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Із змісту зазначеної статті випливає, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, до яких, зокрема, треба віднести: законність змісту правочину, наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам законодавства; його спрямованість на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. Правочин є чинним, якщо він не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, суди, залежно від предмета і підстав позову, повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що відповідно зі статтями 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, Постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках, в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити також положенням інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

До правовідносин щодо оренди майна, яке перебуває у комунальній власності, застосовуються норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в редакції, що діяла на час укладення оспорюваного договору, укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Типовий договір оренди комунального майна міської територіальної громади затверджений рішенням Херсонської міської ради від 11.11.2003 р. №403.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вказано, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору ; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно статті 10 Закону істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Як вбачається з оспорюваного договору, сторонами не досягунто згоди щодо всіх істотних умов договору оренди комунального майна.

Так в оспорюваному договорі взагалі відсутні умови щодо: забезпечення виконання зобов'язань; відповідальності сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

З урахуванням вищезазначеного, оспорюваний договір не можна вважати укладеним між КП "Таврійський" та ПП "Персей", у зв'язку з чим не може бути визнаний судом недійсним.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи наведене вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути автомобіль підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідача має бути зобов'язано повернути позивачу автомобіль. В задоволенні позову в частині визнання недійсним договору оренди має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати приватне підприємство "Персей" (73034, вул. Карбишева, 19, м. Херсон, код ЄДРПОУ 32617922) повернути комунальному підприємству "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради (73034, вул. Карбишева, 19, м. Херсон, код ЄДРПОУ 34786387) автомобіль марки Volkswagen WT4, білого кольору, випуску 1994 року, шасі №WV2ZZZ70ZRH062144, реєстраційний номер ВТ 7758 АІ, зареєстрований 28.03.2009 р. Херсонським МРЕВ ДАІ м. Херсона.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Стягнути з приватного підприємства "Персей" (73034, вул. Карбишева, 19, м. Херсон, код ЄДРПОУ 32617922) на користь комунального підприємства "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради (73034, вул. Карбишева, 19, м. Херсон, код ЄДРПОУ 34786387) 1720 грн. 50 коп. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.10.2013 р.

Суддя Л.І. Александрова