Постанова

від 10.10.2013 по справі 820/7071/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 жовтня 2013 р. Справа №820/7071/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Сковира Л.Ю.,

за участю:

представника позивача - Андрійчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальтея Італійський ресторан" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амальтея Італійський ресторан", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з нарахування ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" сум штрафних санкцій в розмірі 30140,00грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000812220 від 10.04.2013 року.

В обґрунтовування позову позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідача №0000812220 від 10.04.2013 року не ґрунтується на дійсних обставинах справи, прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, а отже є повністю незаконним і підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що не порушував вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки здійснив своєчасний друк фіскальних звітних чеків Z-звіту за 29.12.2012 року та Z-звіту за 04.01.2013 року. Також висновок відповідача про недотримання позивачем порядку реалізації товарів, які не були обліковані у встановленому законом порядку, не відповідає дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, з поданим позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких відповідач зазначив, що фахівцями ДПС у Харківській області здійснено фактичну перевірку ресторану, що належить позивачу. В акті перевірки від 26.03.2013 року №568/20/40/22/38280547 встановлені порушення: незабезпечення зберігання фіскального звітного чека (Z-звіту) №0009 в книзі обліку розрахункових операцій; незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків (Z-звітів), а саме Z-звіт за 29.12.2012р. роздруковано 30.12.2012р., Z-звіт за 04.01.2013р. роздруковано 05.01.2013р.; ведення з порушенням встановленого законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 14560,00грн. За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2013 року №0000812220 застосовано до ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 30140,00грн., (в т.ч. 1020,00грн.(340,00 х 3) за незабезпечення щоденного друку та зберігання фіскальних звітних чеків; 29120,00грн. (14560,00грн. х 2) - за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку.

У судове засідання представник відповідача - ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області - не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи. (а.с.81)

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що відповідач є належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, тому справу слід розглянути за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Позивач - ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" зареєстровано 29.08.2012 року як суб'єкт господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи - 38280547, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.36)

Фахівцями Державної податкової служби у Харківській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - ресторану, що знаходиться у Московському районі м. Харкова за адресою пр-т Московський, 181, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 25.03.2013 року №568/20/40/22/38280547 (а.с. 14-15, 63-66).

Під час проведення перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" п.п.9, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року із змінами та доповненнями (далі Закон України №265), а саме: не забезпечення зберігання фіскального звітного чеку №0009 в КОРО; не забезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків за 29.12.12 р. та 04.01.2013 р.; ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 14560,00 грн. (а.с.15)

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач надав до ДПІ у Московському районі м. Харкова письмові заперечення, в яких просив розглянути заперечення до акту перевірки та висловив бажання взяти участь у розгляді заперечень через своїх представників, у відповідності з п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України (а.с. 16-17).

Відповідач направив ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" відповідь №3659/10/22.2-16 від 05.04.2013 року на заперечення, що були розглянуті за відсутності представника позивача. За результатами розгляду заперечень висновки акта перевірки щодо виявлених порушень визнано правомірними. (а.с.18-19)

На підставі акту перевірки від 25.03.2013 року №568/20/40/22/38280547 ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківській області ДПС було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" на підставі п.4 ст.17 та ст.20 Закону України №265 застосовано штрафні фінансові санкції в розмірі 30140,00 грн. (а.с.20)

Не погодившись із винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом на досудовий порядок вирішення спору та в порядку адміністративного оскарження ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" було подано скаргу до ДПС у Харківській області. (а.с.21-22)

Рішенням ДПС у Харківській області від 07.06.13 року №2788/10/10.2-17 податкове повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000812220 від 10.04.2013 року залишено без змін, а скаргу директора ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" залишено без задоволення. (а.с.23-24)

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі за текстом - Положення №637), визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Преамбулою Положення №637 визначено, що це Положення розроблено відповідно ст.33 Закону України «Про Національний банк України» та визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Згідно із абз. 3 п. 2.6. Положення № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

За визначенням пункту 1.1. даного Положення книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Особливості проведення розрахунків з використанням РРО та відповідальність за порушення при використанні РРО встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

На виконання ст. 8 Закону про РРО наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 затверджено Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок. У п. 7.5 цього Порядку встановлено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Відповідно до п.4.6 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.11р. за №107/5298, вказано, що СПД повинен забезпечити ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної КОРО, зареєстрованої на РРО. При цьому використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

У висновку ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області до акта перевірки ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" №568/20/40/22/38280547 від 25.03.2013 року (а.с.71) зазначено розрахунок суми штрафних фінансових санкцій відповідно до:

п. 4 ст.17 Закону України №265 : 17,00х 20 х 3 = 1020,00грн.

ст. 20 Закону України №265 : 14560,00 х 2 = 29128,00грн.

Судом встановлено, що виявлене податковим органом порушення п.9 ст.3 Закону України №265 полягає у тому, що працівниками ДПС у Харківській області встановлено не забезпечення зберігання фіскального звітного чеку №0009 в КОРО та незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків за 29.12.2012 року та 04.01.2013 року, а саме Z - звіт за 29.12.2012 року роздруковано 30.12.2012 року, Z-звіт за 04.01.2013 року роздруковано 05.01.2013 року.

В судовому засіданні представником позивача порушення щодо не забезпечення зберігання фіскального звітного чеку №0009 в КОРО визнано.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, застосовуються фінансові санкції - 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

У зв'язку з визнанням позивачем порушення щодо не забезпечення зберігання фіскального звітного чеку, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача податковим органом фінансової санкції у розмірі 340,00грн.

Що стосується виявленого податковим органом порушення щодо оформлення Z-звітів судом встановлено наступне: Z - звіт №0024 за 29.12.2012 року відкрито о 16 годині 03 хвилині 29.12.2012 року, закрито та роздруковано о 00 годині 00 хвилин 30.12.2012 року; Z- звіт №0030 за 04.01.2013 року відкрито о 13 годині 51 хвилині 04.01.2013 року, закрито та роздруковано о 10 годині 51 хвилині 05.01.2013 року (а.с. 47-48).

Пункт 1 ст. 3 Закону України №265 зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності проводити розрахункові операції в готівковій та (або) в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Пункт 9 ст. 3 Закону України №265 зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 2 Закону України №265, фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконання розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; фіскальна пам'ять - запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; фіскальний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій" від 18.02.2002 року встановлено, що усі режими роботи реєстратора, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися у разі: відключення механізму друкування чеків і звітів; відключення індикатора клієнта, виконаного у вигляді окремого блока; спроби зміни дати; спроби зміни опису товару або послуги (крім вартості одиниці їх виміру) після проведення першої реєстрації продажу цього товару; вичерпання ємності, несправності, відключення або заміни фіскальної пам'яті; перевищення встановленої кількості аварійних обнулень; порушення послідовності виконання операцій, передбачених програмним забезпеченням реєстратора; спроби занесення фіскальної інформації до фіскальної пам'яті, якщо в годиннику-календарі встановлено дату, що передує даті останнього Z-звіту; перевищення максимальної тривалості зміни; відсутності чекової стрічки; відсутності контрольної стрічки (у разі коли контрольна стрічка друкується одночасно з чековою); перевищення максимальної кількості розрядів чисел, що обробляються; зниження напруги до рівня, при якому не гарантується достовірна обробка та зберігання даних; спотворення даних у фіскальній пам'яті.

Отже Z-звіт має бути роздрукований за період, що не перевищує 24 годин.

Судом встановлено, що згідно Картки обліку об'єкту торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва і переробки продуктів харчування від 22.11.2012 року, ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" працює в наступному режимі: з 11 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин (а.с.25), відтак, відповідно до копії фіскального чеку за 29.12.2012 року та за 04.01.2013 року, проміжок часу, який минув до роздрукування Z - звіту за 29.12.2012 року та Z - звіту за 04.01.2013 року складає менше 24 годин, а тому суд приходить до висновку про відсутність порушення вимог Закону України №265 з боку позивача.

Згідно висновків акту перевірки від 25.03.2013 року №568/20/40/22/38280547 податковим органом також було встановлено порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України №265, - ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 14560,00 грн.

Відповідно до положень п.12 ст.3 Закону України №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, представництвом) іншим структурним підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що законодавством допускається ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації. При цьому оприбуткування товарів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

За змістом п.2 ст.3 Закону України №265 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до п. 1, 3, 5 ст.9 Закону України №265, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, до яких, зокрема, належать накладні. Тобто, зазначені документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Суд вважає, що не надання позивачем накладних саме на момент здійснення перевірки, яка тривала менш ніж три години, хоча в акті перевірки зазначена тривалість направлень на перевірку - 10 діб, не може бути віднесено до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

В судовому засіданні дослідженні судом надані позивачем первинні документи, які підтверджують придбання товару, зазначеного в додатку до акту перевірки, які стали підставою обліку товарно - матеріальних цінностей позивача.

Суд окремо зазначає, що під час проведення та оформлення результатів фактичної перевірки фахівцями податкового органу вимог про надання для перевірки облікових документів на товар не висувалося, що вбачається з пункту 4.3 акту перевірки (місце для зазначення переліку документів, які необхідно надати податковому органу на розгляд).

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено, що позивачем не ведеться облік товарних запасів за місцем реалізації та на складах на суму 14560,00 грн.

Під час перевірки, податковим органом не досліджувалось наявність у позивача зведених облікових документів, якими може підтверджуватись облік товарів.

Згідно ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція в розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту вказаної норми встановлено, що визначена нею відповідальність настає у разі реалізації суб'єктом підприємницької діяльності товарів, не облікованих у встановленому порядку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність свого рішення щодо накладення на позивача штрафних санкцій у зв'язку з порушенням вимог Закону України №265 щодо не забезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків за 29.12.12 р. та за 04.01.2013 р., та порушенням порядку ведення встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст. 70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Стосовно позовних вимог позивача щодо визнання дій ДПІ у Московському районі м. Харкова з нарахування сум штрафних санкцій незаконними, суд зазначає наступне.

Згідно ч.7 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (додаток 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 12.08.2008 року №534) рішення про застосування сум штрафних (фінансових санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає керівник органу ДПС (або його заступник) за місцем реєстрації суб'єкта господарювання протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки.

Фактичну перевірку позивача було проведено фахівцями ДПС у Харківській області, також ними були встановлені та зафіксовані у акті перевірки порушення позивачем Закону України №265.

Судом встановлено, що відповідачем - ДПІ у Московському районі м. Харкова, на підставі акту перевірки ДПС у Харківській області від 25.03.2013 року №568/20/40/22/38280547 було прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій у межах наданих повноважень.

Суд вважає, що достатнім засобом захисту прав позивача у цьому випадку буде скасування податкового повідомлення-рішення в частині неправомірно встановлених порушень законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що штрафні санкції в сумі 29800,00грн. застосовані відповідачем до ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" безпідставно, у зв'язку з чим його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а податкове повідомлення-рішення №0000812220 від 10.04.2013 року підлягає скасуванню в частині застосування до ТОВ "Амальтея Італійський ресторан" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29800,00грн.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені відповідачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 128, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальтея Італійський ресторан" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000812220 від 10.04.2013 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальтея Італійський ресторан" штрафних санкцій у розмірі 29800,00грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амальтея Італійський ресторан" (61068, м.Харків, пр. Московський, буд. №181, код ЄДРПОУ 382805478, р/р26004035981 в ПАТ "Укргазпромбанк" м. Харків, МФО 320843, інші відомості суду не відомі) судовий збір в розмірі 298,00грн. (двісті дев'яносто вісім грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 15 жовтня 2013 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв