Ухвала

від 16.10.2013 по справі 805/10027/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року справа №805/10027/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Іллінов О.Є.

за участі представника позивача Томицької Н.М.

представника відповідача Гой В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2013 р. в справі № 805/10027/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» (далі - ПАТ «ЄМЗ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (далі - ГУ ДКС) про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в обґрунтування якого зазначило, що за наслідками камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 р. СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000151510/11323/10/15-17/1-1/00191193 від 12.07.2012 р., яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 377851 грн. У зв'язку з тим, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, вказане податкове повідомлення-рішення скасоване, позивач просив стягнути з бюджету суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 377823 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2013 р. позов задоволено, стягнута з Державного бюджету України на користь позивача сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 377823 грн.

Відповідачами СДПІ та ГУ ДКС подані апеляційні скарги, в яких апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга СДПІ мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що у СДПІ відсутні підстави для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, оскільки судові рішення про скасування податкового повідомлення-рішення, якими відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування, оскаржені до Вищого адміністративного суду України, тобто триває процедура судового оскарження.

Апеляційна скарга ГУ ДКС мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у тому, що судом не прийнято до уваги, що у зв'язку з неотримання висновку органу державної податкової служби про відшкодування податку, у відповідача відсутні підстави для відшкодування податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник апелянта СДПІ підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник відповідача ГУ ДКС до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційних скарг матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Позивач Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» зареєстроване виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області 23.06.2003 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00191193, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100332685.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем за результатами господарської діяльності у квітні 2012 р. отримане право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Так, 16.05.2012 р. позивачем подана до СДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2012 р., відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, становить 377851 грн.

На виконання вимог п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України СДПІ проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача за квітень 2012 р. Актом перевірки № 189/15-17/1-1-00191193 від 19.06.2012 р. встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201, п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за квітень 2012 р. на 377851 грн.

За наслідками перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000151510/11323/10/15-17/1-1/00191193 від 12.07.2012 р., яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2012 р. в розмірі 377851 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2012 р. в справі № 2а/0570/14793/2012, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.01.2013 р., скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000151510/11323/10/15-17/1-1/00191193 від 12.07.2012 р., яким ПАТ «ЄМЗ» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 377851 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013 р. відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ на судові рішення, прийняті судами першої та апеляційної інстанції в справі № 2а/0570/14793/2012, відмовлено у задоволенні заяви про зупинення виконання судових рішень.

ПАТ «ЄМЗ» 09.07.2012 р. подано до СДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 р., здійснено коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 р., в тому числі й в частині суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, ця сума зменшена на 28 грн. та складає 377823 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем виконані усі вимоги Податкового кодексу України щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість. Крім того, суд вважав, що позивачем податковий кредит сформований у відповідності до вимог діючого податкового законодавства, правильне формування податкового кредиту підтверджено первинними документами та судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України, у відповідності до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ( п. 198.3)

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. 200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.6 ст. 200 платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Як встановлено п. 200.7 ст. 200 платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. 200.10. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.8).

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (п. 200.11).

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12).

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13).

Достовірність нарахування сум податку на додану вартість за квітень 2012 року та визначення суми бюджетного відшкодування були предметом дослідження при розгляді справи № 2а/0570/14793/2012. Судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 377851 грн. є безпідставним, формування податкового кредиту ВАТ «ЄМЗ» підтверджено належними первиними документами, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Крім того, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено фактичне отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та фактичну сплату позивачем як отримувачем товарів сум податку на додану вартість в ціні товару постачальникам таких товарів, які включені до складу податкового кредиту.

Судовими рішенням у зазначених справах встановлена правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2012 року в розмірі 377851 грн.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З обставин справи вбачається, що СДПІ після набрання законної сили судовими рішеннями про скасування податкового повідомлення-рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування не направлявся органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскільки у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість порушується право платника податку внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення такої суми з бюджету.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи СДПІ про відсутність підстав для надання бюджетного відшкодування через не закінчення процедури судового оскарження, оскільки оскарження судових рішень в касаційному порядку не зупиняє їх виконання. Оскільки судові рішення про скасування податкового повідомлення-рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування набрали законної сили, відсутні правові підстави для надання бюджетного відшкодування платнику податків.

Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги ГУ ДКС стосовно того, що у зв'язку з неотримання висновку органу державної податкової служби про відшкодування податку, у відповідача відсутні підстави для відшкодування податку на додану вартість, а також, що орган Державної казначейської служби взагалі є неналежним відповідачем у справі.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845.

У відповідності до п. 2 цього Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з пп. 6 п. 16 Порядку органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Як встановлено п. 23 цього Порядку стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.

Орган Казначейства надсилає після надходження таких документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.

У разі коли на дату надходження або у процесі виконання виконавчого документа розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п'яти робочих днів такий розмір із стягувачем, про що повідомляє орган Казначейства за встановленою формою.

Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства.

Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Відтак, колегія суддів вважає, що ГУ ДКС є належним відповідачем у справі, а також вказує, що зазначене спростовує доводи відповідача про те, що орган державної казначейської служби повинен відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2013 р. в справі № 805/10027/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2013 р. в справі № 805/10027/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 16.10.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.