ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2013 Справа № 905/5698/13 Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Костіній Я.О., розглянувши матеріали
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КАВЕР ТЕК" доТовариства з обмеженою відповідальністю "КТМ ПЛАСТ" про представники сторін: від позивача: від відповідача:стягнення 15000,00 грн Бережний І.А. за довіреністю; не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАВЕР ТЕК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТМ ПЛАСТ" про стягнення основного боргу у розмірі 15000,00грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КТМ ПЛАСТ" не виконало своїх договірних зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КАВЕР ТЕК" щодо своєчасної та повної оплати вартості послуг з пошуку приміщення для оренди у м.Києві, наданих на по договору №849 від 19.06.2013.
Судовим запитом від 20.04.2013 зобов'язано Державну податкову інспекцію у Святошинському району ГУ Міндоходів у місті Києві зобов'язано надати інформації взяття Товариства з обмеженою відповідальністю "КАВЕР ТЕК" на облік як платника податку на додану вартість у 2013 році.
10.10.2013 у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що не відмовляється виконати свої обов'язки по сплаті 15000,00 грн., але на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю "КТМ ПЛАСТ перебуває у скрутному матеріальному становищі тому не має можливості розрахуватись з позивачем.
В процесі розгляду справи, за клопотанням позивача, судом витребувано від Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві інформацію про взяття Товариства з обмеженою відповідальністю "КАВЕР ТЕК" на облік як платника податку на додану вартість у 2013 році.
Станом на 10.10.2013 відповідь від Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві не надійшла. Позивачем надано до матеріалів справи витяг з інформаційної бази Міністерства доходів і зборів України, відповідно до якої позивач не є платником податку на додану вартість у 2013 році.
Клопотання щодо фіксації судового процесу сторони не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального Кодексу України
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
19.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАВЕР ТЕК", як виконавцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КТМ ПЛАСТ", як замовником (відповідач) укладено договір про надання послуг з пошуку приміщення для оренди (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується за плату надати замовнику послуги з пошуку приміщень для оренди у м. Києві.
Згідно п. 1.2 параметри пошуку приміщення для оренди:
1.2.1. Найменування: орендне приміщення
1.2.2. Район міста: Святошинський, Шевченківський
1.2.3. Загальна площа орендованого приміщення: 15-45 кв/м.
1.2.4. Вартість орендної плати за місяць: не більше ніж 10000,00грн
Відповідно до п. 2.1 договору надання послуг виконавець зобов'язаний проводити пошук приміщень, які здаються в оренду на території Святошинського та Шевченківського районах м. Києва та відповідають вимогам п. 1.2 даного договору
Згідно з п. 3.2 договору замовник за цим договором зобов'язаний сплатити виконавцю плату в розмірі 3000,00грн за кожне знайдене приміщення, яке відповідає вимогам п. 1.2. шляхом перерахунку у безготівковій формі на рахунок виконавця належної суми сплати в 3-х денний термін з моменту підписання акту виконаних робіт.
Пунктом 6.2 договору встановлено, що договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін; строк договору закінчується 31 липня 2013 року.
На виконання умов договору, позивач надав, а відповідач прийняв послуги згідно договору, що підтверджується копією акту здачі-приймання робіт № ОУ-0000157 від 26.06.2013 року, в якому відображено кількість знайдених приміщень для оренди у м. Києві та загальну вартість виконаних робіт в сумі 15000,00грн. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача. Судом витребувані належні докази відображення вказаної операції в податковій звітності. Позивачем надані пояснення, що він не є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з інформаційної бази Міністерства доходів і зборів України, відповідно до якої позивач не є платником податку на додану вартість у 2013 році.
Відповідачем жодних заперечень щодо факту отримання наданих позивачем послуг на підставі договору, не надано.
Згідно умов договору, відповідач мав оплатити виконані роботи протягом трьох днів з моменту акту виконаних робіт.
Таким чином, відповідач до 01.07.2013 (з урахуванням вихідних днів) був зобов'язаний оплатити позивачеві надані останнім послуги у розмірі 15000,00грн.
Проте відповідач, в порушення умов договору за отримані послуги не розрахувався взагалі.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 01.07.2013 між сторонами був підписаний та скріплений печатками підприємств акт взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 15000,00грн.
Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 529 Цивільного кодексу України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач умови договору про надання юридичних послуг не виконав, надані позивачем послуги не оплатив, що також підтверджується відповідачем.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 15000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТМ ПЛАСТ" (83015, м.Донецьк, бул.Шевченко, 16, ко ЄДРПОУ 37922555 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАВЕР ТЕК" (04107, м.Київ, вул.Уманська, 12, код ЄДРПОУ 34714244) суму заборгованості за виконання послуги на суму 15000 (п'ятнадцять тисяч)грн. 00грн., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Д.М. Огороднік
Дата складення повного рішення 15.10.2013.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2013 |
Оприлюднено | 17.10.2013 |
Номер документу | 34147563 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Д.М. Огороднік
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні