Рішення

від 15.10.2013 по справі 904/6759/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.13р. Справа № 904/6759/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства

"Ліфт-1", м. Дніпропетровськ

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 371",

м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором підряду

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Бородій І.О., дов. від 10.06.13р.

Чащихіна Т.М., дов. від 28.05.13р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 371" про стягнення заборгованості у розмірі 4 960,59грн., пені у розмірі 383,39грн., 3% річних у розмірі 424,43грн., інфляційних у розмірі 345,36грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду на технічне обслуговування ліфтів №311 від 17.11.2008р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

10.10.2013 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський

суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2008р. між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 371" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство "Ліфт-1" (підрядник) був укладений договір підряду на технічне обслуговування ліфтів №311, за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе організацію та виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів на об"єктах замовника відповідно до додатку №1, який є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до п.5.1. договору договір діє з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. Якщо за два місяці до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про закінчення його дії, тоді договір вважається продовженим на наступний рік (п.5.2. договору).

Отже, на час розгляду спору про стягнення заборгованості за вказаний позивачем період договір підряду на технічне обслуговування ліфтів №311 від 17.11.2008р. є діючим.

Згідно п.3.1. договору факт виконання робіт підтверджується підписанням акту приймання виконаних робіт протягом 3-х днів з моменту вручення.

За п.1.2. договору щомісячна оплата робіт визначена домовленістю сторін на день укладення договору з урахуванням ПДВ та складає 807,72грн.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач виконав роботи з технічного обслуговування ліфтів відповідача за період з січня по грудень 2010р. на загальну суму 9 692,64грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів, підписані сторонами (а.с.14-25).

Відповідно до п.3.2. договору замовник самостійно щомісяця оплачує виконані роботи на підставі підписаних ним актів приймання виконаних робіт або рахунку не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем, з обов"язковим зазначенням у платіжному документі періоду, за який вноситься плата.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за виконані роботи на суму 4 732,05грн. (а.с.26-31).

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період з червня по грудень 2010р. становить 4 960,59грн., що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. довідкою позивача від 09.10.2013р. (а.с.45).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.3. договору у разі порушення строків оплати за виконані роботи, передбачені п.3.2. договору, замовник оплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 383,39грн. за період з 11.07.2010р. по 11.07.2011р.

Господарський суд, перерахувавши пеню за вказаний період, встановив, що вона розрахована вірно.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 424,43грн. за період з 11.07.2010р. по 29.08.2013р., інфляційні у розмірі 345,36грн. за період з липня 2010р. по серпень 2013р.

Господарський суд, перерахувавши 3 % річних та інфляційні за вказані період, встановив, що 3 % річних складають 424,41грн., а інфляційні 344,55грн. Суд частково відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних як необґрунтовано нарахованих.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 4 960,59грн., пені у розмірі 383,39грн., 3% річних у розмірі 424,41грн., інфляційних у розмірі 344,55грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 371" (49041, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 74, ЄДРПОУ 24601632, п/р26008000079212 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства "Ліфт-1" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд.9-А, ЄДРПОУ 32293660, п/р26003000079530 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) заборгованість у розмірі 4 960,59грн. (чотири тисячі дев"ятсот шістдесят грн. 59коп.), пеню у розмірі 383,39грн. (триста вісімдесят три грн. 39коп.), 3% річних у розмірі 424,41грн. (чотириста двадцять чотири грн. 41коп.), інфляційні у розмірі 344,55грн. (триста сорок чотири грн. 55коп.) та 1 720,27грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 27коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.10.2013р.

Суддя В.І. Петрова