Рішення

від 14.10.2013 по справі 908/2896/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/87/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2013 Справа № 908/2896/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгеал" (98307, АР Крим, м.Керч, вул. Ватутіна, 1-А)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20-г)

про стягнення 178828 грн. 76 коп. основного боргу за поставлений товар

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Якубов Р.А., дов. № 1 від 01.10.2013 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 178828 грн. 76 коп. основного боргу за поставлений товар.

Розгляд справи, призначений на 12.09.2013 р., відкладався до 14.10.2013 р. в зв'язку з неявкою представників сторін.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 14.10.2013р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові відповідно до ст. ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що в період з грудня 2012 р. по січень 2013 р. за видатковими накладними позивач передав відповідачу товар на загальну суму 235344 грн. 66 коп. Зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково в сумі 34546 грн. 22 коп. За видатковою накладною № ЗС-000005 від 20.03.2013 р. відповідач повернув відповідачу частину отриманого товару на загальну суму 21969 грн. 68 коп. Позивач вказує, що за відповідачем склалася заборгованість в сумі 178828 грн. 76 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «Запорізький сталепрокатний завод».

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов, в судове засідання представник відповідача двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу від 29.08.2013 р. про порушення провадження по даній справі відповідач отримав 10.09.2013 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 14.10.2013 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з правочинів, якими в силу ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать вивчені матеріали, за видатковими накладними № А-00000115 від 10.12.2012 р., № А-00000116 від 10.12.2012 р., № А-00000005 від 15.01.2013 р., № А-00000006 від 15.01.2013 р., № А-00000009 від 22.01.2013 р. товариство «Алгеал» (позивач по справі) передало, а товариство «Запорізький сталепрокатний завод» (відповідач по справі) прийняло товар на загальну суму 235344 грн. 66 коп., про що свідчать підписи представників відповідача на зазначених накладних та довіреності, видані уповноваженим представникам відповідача № 6101 від 03.12.2012 р. та № 6179 від 03.01.2013 р., наявні в матеріалах справи. На оплату отриманого товару відповідачу пред'явлено рахунки-фактури.

Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. З огляду на вищезазначені документи суд доходить до висновку, що ТОВ «Алгеал» та ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов'язання.

Як свідчить позивач, в порушення вимог закону відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково в сумі 34546 грн. 22 коп., перерахувавши 1000 грн. 21.01.2013 р., 1000 грн. 22.02.2013 р., 14546 грн. 22 коп. 28.01.203 р., що підтверджується виписками банку. Претензією № 47 від 18.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату за поставлену продукцію в розмірі 200798 грн. 44 коп. Заборгованість в розмірі 200798 грн. 44 коп. відповідач визнав, про що підписав акт звірення розрахунків станом на 18.02.2013 р. За видатковою накладною № ЗС-000005 від 20.05.2013 р. частину отриманого товару на суму 21969 грн. 68 коп. відповідачем повернуто позивачу.

Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 178828 грн. 76 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені законом строки.

З огляду на встановлені судом обставини, вимоги про стягнення заборгованості в сумі 178828 грн. 76 коп. за товар, переданий відповідачу в період з грудня 2012 р. по січень 2013р. за видатковими накладними № А-00000115 від 10.12.2012 р., № А-00000116 від 10.12.2012 р., № А-00000005 від 15.01.2013 р., № А-00000006 від 15.01.2013 р., № А-00000009 від 22.01.2013 р. суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалам та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11, 205, 509, 526, 655, 692 ЦК України, ст.. 180, 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20-г, ЄДРПОУ 00191247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгеал" (98307, АР Крим, м.Керч, вул. Ватутіна, 1-А, ЄДРПОУ 20673480) 178828 (сто сімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 76 коп. основного боргу, 3578 (три тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 16 коп. судових витрат. Видати наказ.

Повне рішення складено 16 жовтня 2013 року.

Суддя І.А. Попова