Рішення

від 08.10.2013 по справі 917/1606/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 р. Справа № 917/1606/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинагроконсерв", 37000, Полтавська область, м. Пирятин, вул. Червоноармійська, 163

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Віндікта", 36000, м. Полтава, вул. Фрунзе, 61, кв. 44, поштова адреса: 36000, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 51, оф. 3

про стягнення 29248,28 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Клоков В.В.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 08.10.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 29248,28 грн. заборгованості за дистриб'юторським договором № 05/10/2011 від 20.12.2011 року, в т.ч. 20011,20 грн. основного боргу, 4616,14 грн. пені та 4620,94 грн. 15% річних.

Представником позивача подано заяву б/н від 08.10.2013 року (а.с. 77), згідно з якою позивач збільшує розмір позовних вимог в частині стягнення 15% річних до 5188,38 грн. та відмовляється від позову в частині стягнення пені. Крім того, в даній заяві позивач просить суд залишити без розгляду подану 09.09.2013 року заву про зміну предмета позову (а.с. 53-54).

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

У відповідності до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Подана заява в частині збільшення розміру позовних вимог приймається до розгляду, в зв'язку з чим судом розглядаються вимоги про стягнення 29815,72 грн. боргу згідно дистриб'юторського договору № 05/10/2011 від 20.12.2011 року, в т.ч. 20011,20 грн. основного боргу, 4616,14 грн. пені та 5188,38 грн. 15% річних.

Заява про зміну предмета позову з урахуванням наведеного вище судом не розглядається.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, надіслана на його адресу копія ухвали від 19.09.2013 року (а.с. 74) повернулась до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Разом із тим, відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 68-70), станом на 18.09.2013 року місцезнаходженням відповідача є: 36000, м. Полтава, вул. Фрунзе, 61, кв. 44, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Віндікта" (відповідач, дистриб'ютор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пирятинагроконсерв" (позивач, постачальник) був укладений дистриб'юторський договір № 05/10/2011 від 20.12.2011 року (а.с. 9-14), відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов'язання систематично передавати в погоджені строки та на визначених даним договором умовах дистриб'ютору товар для його розповсюдження останнім на певній території, а дистриб'ютор - приймати товар та сплачувати за нього певну грошову суму відповідно до умов цього договору, а також розповсюджувати отриманий товар на певній території (п. 1.1 договору).

Згідно п. 11.7. дистриб'юторського договору № 05/10/2011 від 20.12.2011 року (далі - договір) даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом одного календарного року з моменту укладення.

У відповідності до п. 1.4. договору асортимент товару та його вартість визначаються сторонами шляхом підписання специфікації (а.с. 15), яка є додатком до договору та його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.6. договору поставка товару за цим договором здійснюється на умовах EXW (в редакції Інкотермс-2000) - склад постачальника. Право власності на товар переходить від постачальника до дистриб'ютора в момент підписання видаткових накладних на товар.

На виконання умов договору позивачем згідно специфікації було передано відповідачеві товар на загальну суму 20011,20 грн., що підтверджується наявними у справі копіями видаткової накладної № П7РН-00101 від 22.12.2011 року, а також відповідної податкової накладної (а.с. 16, 17). Вказаний товар отримано відповідачем через повноважного представника Апостолова Максима Сергійовича на підставі довіреності б/н від 22.12.2011 року (а.с. 18).

Згідно п. 3.7. договору оплата дистриб'ютором товару постачальника відбувається за фактом його передачі дистриб'ютору за видатковими накладними в наступному порядку:

- 30% ціни товар, вказаної у видаткових накладних, - протягом 2 календарних діб з моменту фактичного отримання товару за видатковими накладними;

- 70% ціни товар, вказаної у видаткових накладних, - протягом 5 календарних діб з моменту фактичного отримання товару за видатковими накладними.

Разом із тим, як вказується позивачем у позовній заяві, відповідач в порушення взятих на себе за договором зобов'язань за отриманий товар не розрахувався, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

У позовній заяві (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог відповідно до заяви б/н від 08.10.2013 року) позивач прохав стягнути з відповідача основний борг в сумі 20011,20 грн., а також пеню за період з 27.12.2011 року по 12.07.2013 року в розмірі 4616,14 грн. та 15% річних за період з 27.12.2011 року по 19.09.2013 року в розмірі 5188,38 грн.

Заявою б/н від 08.10.2013 року позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені. Дії позивача щодо часткової відмови від позову не суперечать чинному законодавству України та не порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів. З урахуванням вищевикладеного суд приймає часткову відмову позивача від позову, внаслідок чого провадження у даній справі в частині стягнення 4616,14 грн. пені підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стосовно іншої частини позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, даний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату поставленого товару в порядку, визначеному п. 3.7. договору, визначено також п. п. 1.1., 3.1., 3.6., 3.7., 6.2.1. цього договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги переданого за договором товару, факт наявності заборгованості в розмірі 20011,20 грн. за переданий відповідно до умов договору товар, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20011,20 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 3.9. спірного договору розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлено на рівні 15% річних.

Перевіривши за допомогою "ІАЦ Ліга" правильність нарахування позивачем 15% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Віндікта" (юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Фрунзе, 61, кв. 44; поштова адреса: 36000, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 51, оф. 3, код ЄДРПОУ 36422047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Віндікта" (36000, м. Полтава, вул. Фрунзе, 61, кв. 44, поштова адреса: 36000, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 51, оф. 3, код ЄДРПОУ 32021330) - 20011,20 грн. основного боргу, 5188,38 грн. 15% річних та 1454,13 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені в розмірі 4616,14 грн провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 14.10.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.