Постанова

від 26.09.2013 по справі 808/6430/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року (11 год. 07 хв.)Справа № 808/6430/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М.

за участю представників:

позивача: Татевосяна А.Ф., Гордієнка Д.В., Шевченко Т.В.

відповідача: Сергієнко Т.С.

свідка: ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю

«ВКФ Електро-Трейд»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі

м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів

в Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

22.07.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Електро-Трейд» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001302211.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу про непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з контрагентом, оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовується в межах господарської діяльності платника податків. Також зазначає, що неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Технопромгруп» (контрагента позивача) жодним чином не може бути доказом нереальності взаємовідносин ТОВ «ВКФ Електро-Трейд» з ТОВ "Технопромгруп", оскільки такий висновок може бути зроблений лише на підставі рішення або вироку суду, яким встановлені відповідні факти та зроблені висновки про наявність вини посадових осіб платників податків. З урахуванням вище зазначеного позивач вважає винесене податкове повідомлення - рішення протиправним та просить його скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. 34198 від 27.08.2013) зокрема зазначає, що порушення позивачем п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 44.6 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п.п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України відбулось у зв'язку із здійсненням господарських відносин з ТОВ «Технопромгруп». Так, ДПІ в Орджонікідзевському районі отримано акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 15.02.2013 № 653/226/37301047 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Технопромгруп» (код ЄДРПОУ 37301047) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.10.2012». В акті перевірки зазначено, що ДПІ у Ленінському районі було здійснено вихід на юридичну адресу: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Щорса, буд. 1, в результаті чого встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акт №88 від 15.02.2013. Крім того, розрахунок сум комунального, земельного податку та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин у 2012 році підприємством не подавались. З наведеного вбачається, що всі наведені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що у ТОВ «Технопромгруп» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

На підставі вище викладеного вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом у порядку встановленому чинним законодавством, а тому підстави для їх скасування відсутні. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що в період 2011-2012 роки вона займала посаду директора ТОВ «Технопромгруп», яке було контрагентом позивача. В продовж цього строку товариство займалось оптовим продажем продукції, своєчасно сплачувало податки та було зареєстроване як платник ПДВ. Також, ОСОБА_5 підтвердила той факт, що продовж 2012 року ТОВ «Технопромгруп» мало реальні господарські відносини з ТОВ «Колор-Трейд», свої обов'язки ТОВ «Технопромгруп» за договором з ТОВ «Колор-Трейд» виконало у повному обсязі. Крім того, на даний час відсутні будь-які вироки суду у відношенні посадових осіб ТОВ «Технопромгруп» стосовно ухилення від сплати податків, тощо.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Електро-Трейд» зареєстровано 30.11.1998 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію від 30.11.1998 №0010082), 25.03.2013 внесені зміни до установчих документів юридичних осіб за №105, згідно внесених змін ТОВ «Колор-Трейд» змінило назву на ТОВ «ВКФ Електро-Трейд».

В період з 11.04.2013 по 17.04.2013 фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та відповідно до наказів №415 від 10.04.2013 та №343 від 16.04.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВКФ Електро-Трейд» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Технопромгруп» (код ЄДРПОУ 37301047) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт № 86/22-1421/30201976 від 24.04.2013.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 44.6 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п.п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 168 233 грн., ч тому числі по періодах: 1 квартал 2012 року у сумі 30 332 грн.; півріччя 2012 року у сумі 77 668 грн.; 3 квартали 2012 року 2012 року у сумі 167 884 грн.; 2012 рік у сумі 168 233 грн.

На підставі акту перевірки № 86/22-1421/30201976 від 24.04.2013 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001302211 від 30.05.2013, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 210 291,25 грн. у т.ч. за основним платежем 168 233 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 42 058,25 грн.

04.01.2012 між ТОВ «Колор-Трейд» (замовник) та ТОВ «Технопромгруп» (постачальник) укладено договір б/н.

Згідно умов договору, постачальник зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити та передати у власність замовнику товар (згідно з заявки), а замовник зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених цим договором (заявкою) прийняти та оплатити цей товар. Поставка товару здійснюється за заявкою заявника протягом 10 календарних днів. Поставка товару здійснюється транспортом замовника без коригування цінових показників. Датою поставки є дата отримання замовником товару згідно накладної, підписаною сторонами. Загальна вартість товару за цим договором становить 970 000 грн. у т.ч. ПДВ 161 666,67 грн. Розрахунки за отриманий Замовником товар, будуть здійснюватись по факту протягом 30 днів з моменту поставки товару. Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2012, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання.

На підтвердження виконання умов договору поставки б/н від 04.01.2012, позивачем надані суду видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язані« з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-IV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-IV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-IV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документа на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначалося вище, всі придбані ТМЦ були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ «ВКФ Електро-Трейд» на підставі накладних, оплачені, та в подальшому використані у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Документи, які надані позивачем суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товару у ТОВ «Технопромгруп».

Крім того, судом встановлено, що позивач орендував складські приміщення за договорами №03768 від 01.01.2013 та №037680 від 01.03.2012 про оренду не житлового приміщення загальною площею 305,5 м.кв. Строк дії договорів з 01.01.2012 по 29.02.2012 та 01.03.2012 по 31.12.2012 відповідно.

Щодо реальності вчинених операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Технопромгруп» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Крім того, аналізуючи діяльність контрагента позивача - ТОВ «Технопромгруп» в акті перевірки податковий орган говорить, що у ТОВ «Технопромгруп» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, що підтверджується актом перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 15.02.2013 № 653/226/37301047 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Технопромгруп» (код ЄДРПОУ 37301047) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.10.2012». В акті перевірки зазначено, що ДПІ у Ленінському районі було здійснено вихід на юридичну адресу: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Щорса, буд. 1, в результаті чого встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акт №88 від 15.02.2013. Крім того, розрахунок сум комунального, земельного податку та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин у 2012 році підприємством не подавались.

В свою чергу, суд дійшов висновку, що зміст укладених між ТОВ «ВКФ Електро-Трейд» та ТОВ «Технопромгруп» правочинів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Загалом, реальність вчинення господарської операції пов'язується податковим органом лише з обставинами діяльності третьої особи, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Щодо твердження податкового органу стосовно не надання позивачем товарно-транспортних накладних суд вважає за необхідне зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, навіть відсутність такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на момент проведення перевірки у позивача дійсно були відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки вони знаходились у ТОВ «Технопромгруп», проте на вимогу позивача його контрагентом були надані товарно-транспортні накладні, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Наявність товарно-транспортних накладних у позивача підтверджує фактичне перевезення придбаного у ТОВ «Технопромгруп» товару за договором поставки.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включається до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивачем надані всі необхідні документи (договори, податкові накладні, видаткові накладні, остаточні калькуляції вартості виробництва продукції, журнал-ордер і відомість по рахунку 281, тощо), на підставі яких у позивача виникло право на формування валових витрат та були сформовані валові витрати.

В той же час, суд зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту та визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування згідно із Податковим кодексом України.

Отже, обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення знаходяться поза межами вимог Податкового кодексу України щодо визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, яке не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001302211, тому позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Електро-Трейд» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області від 30.05.2013 №0001302211.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Електро-Трейд» (код ЄДРПОУ 30201976) 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) 91 копійку судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз