Постанова

від 11.10.2013 по справі 812/7641/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2013 року Справа № 812/7641/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Донбас» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними щодо призначення і проведення позапланової документальної перевірки та складання акту перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Донбас» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними щодо призначення і проведення позапланової документальної перевірки.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у період з 29 січня 2013 року по 06 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Торгівельний будинок «Донбас» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Ніке Рав» за 2012 рік.

За наслідками перевірки складено акт №217/22-32533392 від 13.02.2013. З висновками перевірки позивач не згодний.

Просить визнати протиправними дії відповідача щодо призначення і проведення позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Донбас» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток на податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Ніке Рав» за 2012 рік та складання акту перевірки №217/22-32533392 від 13 лютого 2013 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року замінено відповідача з Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Донбас» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області з 20.06.2003.

25.10.2012 на підставі п.п 78.1. п. 78.1 статті 78 ПК України та у зв'язку з неповним наданням пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 24.09.2012 № 12810/22-105 відповідачем прийнято наказ № 818-п «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки». Предметом призначеної перевірки є дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ніке-Рав» за період лютий, квітень 2012 року (а.с. 34).

30.10.2012 відповідачем видано наказ № 822-п «Про перенесення термінів проведення позапланової документальної перевірки» (а.с. 215), яким змінено термін проведення перевірки - до дати отримання документів, але не пізніше до 29.01.2013. Підставою для прийняття вказаного наказу став лист позивача від 30.10.2012 за № 60 (а.с. 37) про надання часу для відновлення частини первинних документів за лютий-квітень 2012 року.

Згідно листів ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 30.10.2012 та від 23.01.2013 проведення позапланової виїзної перевірки буде поновлено з 29.01.2013 (а.с. 36,38).

На підставі направлення на перевірку № 251/01-16 від 29.10.2012 (а.с. 50) фактично перевірка була розпочата 29.01.2013.

04.02.2013 відповідачем прийнято наказ № 105-п «Про внесення змін до наказу від 25.10.2012 № 818-п та продовження термінів позапланової виїзної документальної перевірки», яким було змінено період перевірки з «лютий, квітень 2012 року» на період «з 01.01.2012 по 31.12.2012» та продовжено термін виїзної перевірки на 2 робочих дні - з 05.02.2013 (а.с. 35). Наказ було отримано позивачем, що не заперечувалось сторонами. Підставою для прийняття вказаного наказу став акт № 14/22-32533392 від 04.02.2013 про ненадання документів позивачем щодо подальшої реалізації придбаних ТМЦ у ТОВ «НВП «Ніке-Рав» ТМЦ та послуги з монтажу обладнання для виробництва товарів і двотаврової балки цеху по виготовленню металоконструкцій (а.с. 39).

05.02.2013 під час проведення виїзної перевірки відповідачем було спрямовано лист про надання інформації на паперовому носії щодо подальшого руху ТМЦ та наданих послуг по господарським відносинам з ТОВ «НВП «Ніке-Рав» за період з 01.02.2012 по 31.12.2012, інформацію надати до 06.02.2013. Лист було отримано позивачем 05.02.2013 (а.с. 44-45).

На запит податкової інспекції від 05.02.2013, позивачем була надана відповідь, якою повідомлено про неможливість надання у повному обсязі інформації щодо подальшого руху ТМЦ та наданих послуг, отриманих від ТОВ «НВП «Ніке-Рав», у зв'язку з втратою первинних документів за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 та звернуто прохання про надання часу для відновлення документів згідно п. 44.5 статті 44 ПК України (а.с. 41).

13.02.2013 податковою інспекцією було складено акт № 217/22-32533392 «Про результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Торгівельний будинок «Донбас» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Ніке-Рав» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012» (а.с. 141-200). Вказаний акт було направлено поштою 13.02.2013 (а.с. 40).

01.03.2013 відповідачем було спрямовано на адресу позивача лист про неможливість повторного надання часу для відновлення первинних документів в межах однієї перевірки (а.с. 43).

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п 78.1.1 п. 78. 1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У судовому засіданні встановлено, що наказ № 818-п від 25.10.2012 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» було прийнято на підставі п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Як встановлено у судовому засіданні, 21.08.2012 податковим органом на адресу позивача було направлено запит «Про надання інформації та її документального підтвердження», а саме, надати інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності): копії первинних бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини (договори, контракти) та інші документи для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій) щодо господарських відносин із підприємствами згідно додатку 1 за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 (а.с. 49). Запит було отримано позивачем 27.08.2012.

17.09.2012 за вих. № 56 на запит податкового органу від 21.08.2012, позивачем було надано копії документів на 9 арк. (а.с. 47).

24.09.2012 відповідачем було направлено запит на адресу позивача про надання пояснень та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «НВП «Ніке-Рав» за лютий, квітень 2012 року (а.с. 46). Запит отримано позивачем 27.08.2012.

28.09.2012 за вих.. № 58 позивачем було надано відповідь на запит відповідача від 24.09.2012, якою позивач повідомив податковий орган про надання відповіді ТОВ «ТБ «Донбас» (вих.. № 56 від 17.09.2012) на отримай аналогічний запит ДПІ у м. Сєвєродонецьку № 10952/15-328 від 21.08.2012. До листа позивач додав: копію запиту ДПІ на 1 арк. та копію відповіді підприємства № 56 від 17.09.2012.

Як вбачається із пояснень представника відповідача, позивачем не було в повному обсязі надано інформацію та її документальне підтвердження по господарським взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «НВП «Ніке-Рав» у лютому, квітні 2012 року, а документи які були надані позивачем у додатку до листа від 17.09.2012 не підтверджують в повній мірі фінансово - господарські відносини, зокрема, рух ТМЦ та наданих послуг, отриманих від ТОВ «НВП «Ніке-Рав» та їх подальше використання у господарській діяльності.

Як вбачається із відповіді позивача від 17.09.2012 за вих. № 56 до переліку документів було надано: податкові накладні та банківські виписки.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що позивачем на запити податкового органу від 21.08.2012 та від 24.09.2012 не було в повному обсязі надано пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських відносин з підприємствами згідно Додатку № 1 за період з 01.02.2012 по 29.02.2012, зокрема, з питань відносин з ТОВ «НВП «Ніке-Рав» за період лютий, квітень 2012 року, а саме: реєстри отриманих та виданих податкових накладних, фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товаро - транспортні накладні, довіреності на отримання товару, акти приймання-передачі виконаних робіт та інші документи. Внаслідок чого, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не було в повному обсязі надано необхідні документи на письмові запити податкової інспекції, та враховуючи приписи норми п.п 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України, відповідачем правомірно було призначено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ніке-Рав» за період лютий, квітень 2012 року та як наслідок прийнято наказ № 818-п «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» (а.с. 34).

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ніке-Рав» за 2012 рік, то суд вважає її обґрунтованою з наступних підстав.

Як було вищезазначено судом, 25.10.2012 на підставі п.п 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України, у зв'язку з неповним наданням пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 24.09.2012 № 12810/22-105 відповідачем прийнято наказ № 818-п «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки».

30.10.2012 відповідачем видано наказ № 822-п «Про перенесення термінів проведення позапланової документальної перевірки», яким було змінено термін проведення перевірки - до дати отримання документів позивачем, але не пізніше до 29.01.2013. Підставою для прийняття вказаного наказу став лист позивача від 30.10.2012 за № 60 про надання часу для відновлення частини первинних документів за лютий-квітень 2012 року.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що позапланова документальна виїзна перевірка, яка призначена на підставі наказу № 818-п від 24.09.2012 була перенесена терміном її проведення до дати отримання документів позивачем, але не пізніше 29.01.2013. Тобто, в даному випадку платник податку скористався правом на відновлення втрачених документів, що передбачено п.п 44.5 статті 44 ПК України, а тому у податкового органу були об'єктивні причини для перенесення терміну проведення перевірки та прийняття наказу № 822-п від 30.10.2012.

Однак, у судовому засіданні було також встановлено, що на підставі направлення на перевірку № 251/01-16 від 29.10.2012 та наказу № 822-п від 30.10.2012 перевірка фактично була розпочата 29.01.2013. Предметом перевірки було визначено дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ніке-Рав» за період лютий, квітень 2012 року. Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що відповідачем у наказі № 818-п від 25.10.2012, № 822-п від 30.10.2012 та направленні на проведення перевірки № 251/01-16 від 29.10.2012 було чітко визначений перевіряємий період, а саме, лютий, квітень 2012 року.

04.02.2013 під час проведення виїзної перевірки відповідачем прийнято наказ № 105-п «Про внесення змін до наказу від 25.10.2012 № 818-п та продовження термінів позапланової виїзної документальної перевірки», яким було змінено період перевірки з «лютий, квітень 2012 року» на період «з 01.01.2012 по 31.12.2012» та продовжено термін виїзної перевірки на 2 робочих дні - з 05.02.2013 (а.с. 35).

Згідно п. 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу,

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Таким чином, приписи п. 81.1 статті 81 ПК України чітко встановлюють підстави для початку проведення документальних виїзних перевірок, а саме, пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом документів, зокрема, направлення на перевірку, у якому обов'язково повинно бути зазначено реквізити наказу про проведення відповідної перевірки.

У судовому засіданні було встановлено, що позапланова виїзна документальна перевірка позивача була призначена на підставі наказу № 818-п від 25.10.2012, яким визначено перевіряємий період - лютий, квітень 2012 року. Також, відповідачем було прийнято наказ № 822-п від 30.10.2012 «Про перенесення термінів проведення планової виїзної документальної перевірки», в якому також було визначено перевіряємий період - лютий, квітень 2012 року. Таким чином, судом було встановлено, що відповідач при прийнятті рішення про призначення перевірки та перенесення її термінів, у зв'язку із надання позивачу терміну для відновлення документів (п. 44.5 статті 44 ПК України) чітко визначив перевіряємий період - лютий, квітень 2012 року. Внаслідок чого, податковий орган зобов'язаний був провести позапланову виїзну перевірку саме за період - лютий, квітень 2012 року, який був визначений при призначенні такої перевірки.

У судовому засіданні було встановлено, що відповідач 04.02.2013 під час проведення виїзної перевірки на підставі п. 82.2 статті 82 ПК України прийняв наказ № 105-п «Про внесення змін до наказу від 25.10.2012 № 818-п та продовження термінів позапланової виїзної документальної перевірки», яким фактично змінив період перевірки з «лютий, квітень 2012 року» на період «з 01.01.2012 по 31.12.2012» та продовжено термін виїзної перевірки на 2 робочих дні - з 05.02.2013.

Згідно п. 82.2 статті 82 ПК України продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Вказана стаття ПК України передбачає саме підстави та терміни продовження строків проведення перевірок та не визначає підстав для внесення змін у період, який є предметом виїзної перевірки. Таким чином, судом встановлено, що відповідачем безпідставно було змінено перевіряємий період без посилання на жодну із норм податкового законодавства. Доводи представника відповідача на те, що перевіряємий період перевірки був змінений у зв'язку з тим, що під час перевірки податковим ревізором було з'ясовано, що позивачем господарські відносини з ТОВ «НВП «Ніке-Рав» відбувалися не тільки у лютому, квітні 2012 року, а і на протязі 2012 року, а тому дослідженню та перевірки підлягають бухгалтерські документи за весь 2012 рік, суд вважає незмістовним, оскільки жодна норма ПК України не передбачає право податкового органу після прийняття наказу про проведення перевірки, змінювати предмет та перевіряємий період перевірки.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було безпідставно змінено перевіряємий період призначеної виїзної перевірки, що є підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ніке-Рав» за 2012 рік.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання дій протиправними щодо складання акту перевірки від 13.02.2013, суд зазначає наступне.

При надані правової оцінки позовної вимоги, суд враховує висновки Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України», відповідно до якого частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді. Тобто, умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. Таким чином, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв'язати спір.

Судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах. Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку. Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод. При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду, позивач вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право, охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір по суті вимог, суд виходить з того, що суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Згідно п. 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки,перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, дії податкового органу по складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішення податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є саме податкове повідомлення-рішення, оскарження якого і є належним способом захисту порушених прав платника податків щодо встановлення податковим органом порушень норм податкового законодавства..

В той же час, суд зазначає, що самі по собі висновки викладені у акті є способом реалізації повноважень податкового органу, надання яких є не притаманними для податкового органу, однак такі результати не створюють певних правових наслідків за своєю суттю.

Доказів на підтвердження застосованих до позивача наслідків у зв'язку із складанням акту від 13.02.2013 «Про результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Торгівельний будинок «Донбас» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Ніке-Рав» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012» позивачем до матеріалів справи не надано.

Суд не може прийняти до уваги доводи позивача щодо порушення його прав відповідачем, у зв'язку з викладеними висновками у акті перевірки, що потягло за собою негативних правових наслідків по взаємовідносинам позивача та його контрагента - ТОВ «НВП «Ніке-Рав» та розірвання договірних відносин, оскільки якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податкових зобовязань, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таким чином, зазначені у акті перевірці обставини не є підставою для встановлення порушення податкового законодавства - ТОВ «НВП «Ніке-Рав», за умови виконання даним контрагентом усіх передбачених законом умов щодо дотримання вимог податкового законодавства.

Таким чином, позивачем не надано суду жодного належного доказу, а судом не виявлено жодного доказу в підтвердження порушення своїх прав відповідачем, як то фінансових збитків, застосування штрафних санкцій, інших обмежень чи позбавлення позивача можливості здійснювати нормальну господарську діяльність.

Юрисдикція адміністративних судів згідно із частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача по складанню акту не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стан його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. У зв'язку з цим відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині визнання дій податкового органу по складанню акту перевірки.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Донбас» (код ЄДРПОУ 32533392) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Ніке-Рав» за 2012 рік є обґрунтованими та доведеними під час розгляду справи. В іншій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Донбас» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними щодо призначення і проведення позапланової документальної перевірки та складання акту перевірки задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Донбас» (код ЄДРПОУ 32533392) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Ніке-Рав» за 2012 рік.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 17,21 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 жовтня 2013 року.

Суддя Н.В. Кравцова