Рішення

від 01.10.2013 по справі 919/924/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року справа № 919/924/13 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу:

за позовом Державного підприємства

„Національна енергетична компанія „Укренерго",

ідентифікаційний код 00100227

(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 25)

в особі Кримської електроенергетичної системи Державного

підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго",

ідентифікаційний код 23451484

(95034, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 74/6)

до Приватного акціонерного товариства „Артвин",

ідентифікаційний код 35982888

(99802, м. Севастополь, с. Верхньосадове, вул. Севастопольська, буд. 64),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю

„Українське агентство земельних ресурсів",

ідентифікаційний код 34009635

(95053, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, буд. 114-А);

2. Головне управління Держземагентства у м. Севастополі,

ідентифікаційний код 38323894

(99011, м. Севастополь, вул. Демідова, буд. 13);

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Міністерство аграрної політики та продовольства України

(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24);

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України

в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі,

ідентифікаційний код 20677058

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, буд. 6);

3. Севастопольська міська Рада,

ідентифікаційний код 24872845

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 3);

за участю Прокурора міста Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, буд. 1)

про встановлення земельного сервітуту,

Представники учасників судового процесу:

позивач - Таранець О.В. - заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 679 від 18.02.2013;

відповідач - Шапоренко О.В. - представник, довіреність від 01.07.2013;

третя особа (ТОВ „Українське агентство земельних ресурсів") - явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

третя особа (Головне управління Держземагентства у м. Севастополі) - явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

третя особа (Міністерство аграрної політики та продовольства України) - явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

третя особа (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі) - явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

третя особа (Севастопольська міська Рада) - явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

прокурор (Прокурор м. Севастополя) - Середа Т.С. - прокурор відділу, посвідчення № 020160, видане 03.09.2013.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду міста Севастополя (далі - суд) перебуває справа за позовом Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго" в особі Кримської електроенергетичної системи (далі - позивач, ДП НЕК „Укренерго" в особі Кримської електроенергетичної системи) до Приватного акціонерного товариства „Артвин" (далі - відповідач, ПрАТ „Артвин"); за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське агентство земельних ресурсів" та Головного управління Держземагентства у м. Севастополі; третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерства аграрної політики та продовольства України; Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Севастопольської міської Ради; за участю прокурора міста Севастополя (далі - прокурор) про встановлення земельного сервітуту.

Позовні вимоги із посиланням на статті 401-404 Цивільного кодексу України, статті 98-100 Земельного кодексу України, статтю 16 Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" та інші нормативно-правові акти обґрунтовані ухиленням відповідача від укладення договору про встановлення за позивачем земельного сервітуту на право прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) повітряної лінії електропередачі 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

Відповідач надав відзив на позовну заяву /арк. с. 104-108/, в якому, по суті, не заперечував проти позову, зауваживши лише на тому, що є орендарем спірної земельної ділянки та багаторічних насаджень, які на ній розташовані та є державною власністю, а тому зобов'язаний охороняти державне майно та дотримуватись установленого режиму використання земельної ділянки. Також відповідач стверджує, що не відмовляв позивачеві у підписанні договору про встановлення земельного сервітуту, а тільки зазначив, що до отримання відповідних пояснень від органу, уповноваженого управляти державним майном, не має можливості підписати цей договір. Водночас, відповідач вважає, що відсутнє порушене право позивача, на захист якого поданий даний позов, але в разі встановлення сервітуту судом, користування орендованою відповідачем земельною ділянкою, на думку останнього, має бути для позивача платним.

У письмових поясненнях по суті відзиву /арк. с. 144-145/ позивач відхилив доводи відповідача, з огляду на їх необґрунтованість. Зокрема, позивач зазначив, що 1) в разі встановлення земельного сервітуту цільове призначення земельної ділянки не відбувається і необхідності у вирубці виноградників немає; 2) законом передбачено відшкодування збитків, завданих власникам та землекористувачам земельних ділянок внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах спеціальних зон об'єктів енергетики; 3) при прийнятті органами державної влади рішення про місце розташування повітряної лінії електропередачі, з урахуванням рельєфу місцевості Севастопольського регіону, було максимально враховано інтереси усіх власників (землекористувачів) та держави; 4) будівництво лінії здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів АР Крим та міста Севастополя, а усі затрати щодо її подальшої експлуатації - за рахунок коштів, які входять до тарифів вартості електроенергії для усіх споживачів (фізичних та юридичних осіб).

Прокурор у повідомленні про вступ у справу /арк. с. 146/ зазначив, що ухилення відповідача від укладення із позивачем договору про встановлення земельного сервітуту перешкоджає реалізації державних програм та порушує інтереси держави у сфері земельних відносин.

Треті особи письмових пояснень по суті спору не надали; у призначені судові засідання явку своїх повноважних представників не забезпечили, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином /арк. с. 155-158/, про причини неявки до суду не сповістили. Водночас, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надіслало клопотання про розгляд справи у відсутність його представника /арк. с. 159/.

У судових засіданнях 17.09.2013 та 01.10.2013 представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення; прокурор підтримав правову позицію позивача та просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях по суті відзиву на неї.

Оскільки неявка представників третіх осіб не перешкоджає вирішенню спору, суд визнав за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 145-р від 15.03.2006, яким схвалено енергетичну стратегію України на період до 2030 року, визначені перспективи розвитку вітчизняної енергетичної галузі та наголошено на тому, що рівень розвитку енергетики має вирішальний вплив на стан економіки в державі, вирішення проблем соціальної сфери та рівень життя людини.

Відповідно до пункту 3.1 вищезазначеного нормативного акта, основою електроенергетики країни є Об'єднана енергетична система (ОЕС) України, яка здійснює централізоване електрозабезпечення внутрішніх споживачів, взаємодіє з енергосистемами суміжних країн, забезпечує експорт, імпорт і транзит електроенергії. Вона об'єднує енергогенеруючі потужності, розподільні мережі регіонів України, пов'язані між собою системоутворюючими лініями електропередачі напругою 220 - 750 кВ. Оперативно-технологічне управління ОЕС, управління режимами енергосистеми, створення умов надійності за паралельної роботи з енергосистемами інших країн здійснюється централізовано державним підприємством НЕК „Укренерго".

Задля забезпечення сталої роботи ОЕС України, ефективного використання потужностей електростанцій України, постановами Кабінету Міністрів України № 1017 від 27.07.2006 „Про затвердження Програми сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року" та № 1067 від 20.08.2007 „Про затвердження Державної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2017 року" на території Бахчисарайського, Сакського, Сімферопольського районів АР Крим та м. Севастополя розпочато реалізацію проекту будівництва магістральної лінії електропередач ПЛ-330 кВ „Західнокримська-Севастополь", за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя.

Також, постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 11.04.2012 „Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1429" доповнено зазначений нормативний акт, яким затверджено перелік інвестиційних проектів, що мають стратегічне значення для економічного розвитку держави, пунктом 10 наступного змісту: „Розбудова магістральних електричних мереж об'єднаної енергетичної системи України для забезпечення видачі потужності атомних і гідроакумулюючих електростанцій, підвищення надійності електропостачання та обміну електроенергією з енергосистемами країн Європейського Союзу".

Таким чином, будівництво ПЛ-330 кВ „Західнокримська-Севастополь" є надзвичайно важливим для Держави Україна.

На виконання вказаних постанов, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 852-р від 17.10.2012 затверджено проект та титул будови „ПЛ 330 кВ Західнокримська-Севастополь з розширенням та реконструкцією підстанцій 330 кВ „Західнокримська" і „Севастополь" /арк. с. 17/, а також складено Акт вибору та погодження місця розташування і призначення земельної ділянки, який погоджено місцевими органами державної влади м. Севастополя та власниками (користувачами) земельних ділянок, що вилучаються: ДП „Садовод" і ДП „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" /арк. с. 27-28/.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 208 від 18.01.2011 ДП НЕК „Укренерго" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки орієнтованою площею 75,43 га для будівництва та обслуговування ПЛ-330 кВ „Західнокримська-Севастополь" (траса від мікрорайону Сахарна головка до межі м. Севастополя в районі с. Верхньосадове) та передбачено встановлення обмежень щодо використання земельної ділянки згідно зі статтею 111 Земельного кодексу України /арк. с. 29-30/.

19.11.2012 між Севастопольською міською Радою та Приватним акціонерним товариством „Артвин" укладено договір оренди земельної ділянки площею 66,3328 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з віднесенням цих земель до категорії земель сільськогосподарського призначення /арк. с. 119-131/.

Орендована земельна ділянка має кадастровий номер 8536990500:16:001:0008, розташована в районі висот Каратау біля с. Верхньосадове та має наступні угіддя: сади площею 13,6118 га; виноградники площею 44,6765 га; пасовища площею 1,3575 га; землі під господарськими шляхами і прогонами - 5,0760 га; землі, які перебувають в стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості - 1,6110 га /арк. с. 130/.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору цей Договір укладено строком до 02.06.2035.

Договір зареєстрований у Головному управлінні Держземагентства у м. Севастополі, про що у книзі реєстрації вчинено запис від 26.12.2012 під № 853699054000263.

Тобто, відповідач є землекористувачем земельної ділянки, щодо якої заявлено вимогу про встановлення земельного сервітуту.

Як убачається з матеріалів справи, запроектована лінія електропередач ПЛ-330 кВ „Західнокримська-Севастополь" проходить по території м. Севастополя, у тому числі по земельній ділянці, яка знаходиться в оренді ПрАТ „Артвин" та в межах охоронної лінії ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

Позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням щодо погодження місця розташування проектної лінії електромереж ПЛ-330 кВ „Західнокримська-Севастополь" на умовах встановлення земельного сервітуту, про що свідчать листи № 71-1/10 від 26.11.2010 /арк. с. 18/; № 40/1849 від 15.05.2013 /арк. с. 137/; № 34/2287 від 14.06.2013 /арк. с. 21/.

У листі за вих. № 6 від 18.01.2013 відповідач повідомив позивача про те, що встановлення земельного сервітуту, обмежень та обтяжень для прокладання, будівництва, експлуатації та обслуговування ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь" станом на 18.01.2013 не погоджено ПрАТ „Артвин" виключно через наявність описок у проекті та запевнив Кримську електроенергетичну систему Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго" в тому, що після усунення недоліків проект буде погоджений /арк. с. 35/.

В свою чергу, Севастопольська міська державна адміністрація листом № 3612/46/2-13 від 30.05.2013 повідомила ДП НЕК „Укренерго" про досягнення з керівництвом ПрАТ „Артвин" домовленості щодо здійснення погодження проекту землеустрою /арк. с. 37/.

Листом № 34/2287 від 14.06.2013 на адресу відповідача було направлено чотири екземпляри підписаного позивачем договору про встановлення земельного сервітуту стосовно права обмеженого користування земельною ділянкою, кадастровий № 8536990500:16:001:0008, з додатками /арк. с. 21-22/.

Утім, відповідач ухилився від підписання з позивачем договору про встановлення земельного сервітуту, що убачається з листа за вих. № 90 від 18.07.2013 /арк. с. 36/.

Наведене спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу встановлення земельного сервітуту (земельні правовідносини) на право прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) повітряної лінії електропередачі, а тому регулюються нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" та інших нормативно-правових актів.

Як зазначається в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 145-р від 15.03.2006, рівень розвитку енергетики має вирішальний вплив на стан економіки в державі, вирішення проблем соціальної сфери та рівень життя людини.

Метою соціальної держави, якою відповідно до Конституції є Україна, має бути всебічне забезпечення добробуту громадян. Однією із найважливіших складових добробуту у цивілізованих державах є забезпечення громадян теплом та електроенергією. Конституцією України передбачено право громадян на їх достатній життєвий рівень та безпечне для життя і здоров'я довкілля, що зобов'язує державу створити відповідні умови для розвитку економіки. Запорукою реалізації цих завдань має стати повне, надійне та екологічно безпечне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в енергетичних продуктах.

Замість завдань енергозабезпечення кількісного розвитку, яким економіка України слідувала впродовж десятиріч, енергетика повинна перейти на енергозабезпечення сталого розвитку економіки, на що орієнтовані сьогодні розвинуті країни світу. Альтернативи цьому шляху немає.

Забезпечення економіки і соціальної сфери країни основними видами енергоносіїв (електричною та тепловою енергією, моторними і котельно-пічними видами палива) покладається на паливно-енергетичний комплекс України.

Відповідно до пункту 2.2 Статуту Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227) забезпечення надійного та ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України є основною метою діяльності підприємства /арк. с. 43 - зворотний бік/.

Поняття, зміст та підстави встановлення земельного сервітуту визначені главою 32 Цивільного кодексу України (статті 401-406), главою 16 Земельного кодексу України (статті 98-102), а для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії - також статтею 16 Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів".

Зокрема, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (ч. 1 ст. 98 ЗК України).

Відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Пунктом „в" статті 99 Земельного кодексу України, яка визначає перелік видів земельних сервітутів, передбачена можливість встановлення сервітуту на право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій.

Згідно з частинами першою-другою статті 402 Цивільного кодексу України, статтею 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч. 3 ст. 402 ЦК України).

Частиною п'ятою статті 16 Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" унормовано, що земельні сервітути щодо права будівництва та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеного в порядку, встановленому Цивільним кодексом України.

Як установлено судом, позивач звертався до відповідача із пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту. Натомість, відповідач не прийняв пропозицію позивача, що підтверджується листом за вих. № 90 від 18.07.2013 /арк. с. 36/, тобто, по суті, ухилився від укладення договору.

В свою чергу, ухилення відповідача від укладення договору про встановлення земельного сервітуту для прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) повітряної лінії електропередачі 330 кВ „Західнокримська-Севастополь" є перешкодою для виконання позивачем відповідних програм соціально-економічного розвитку м. Севастополя та Автономної Республіки Крим, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, та порушує права територіальної громади міста Севастополя щодо якісного, безперебійного та надійного електропостачання, зниження дефіциту потужності електроенергетичних об'єктів Севастопольського регіону.

Надаючи оцінку доводам відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки для розміщення об'єктів, зазначених у частині четвертій цієї статті, на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв;

- проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації ліній електропередачі;

- розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації ліній електропередачі;

- проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва ліній електропередачі.

При цьому об'єкти передачі електричної енергії можуть розміщуватися на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення.

Так само для будівництва, розміщення та експлуатації об'єктів передачі електричної або теплової енергії земельні ділянки всіх форм власності, за договором з власником чи користувачем земельної ділянки, можуть використовуватися шляхом встановлення постійних або строкових земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Отже, встановлення земельного сервітуту на орендованій ПрАТ „Артвин" земельній ділянці в жодному разі не призведе до зміни її цільового призначення.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що на спірній земельній ділянці влаштовані виноградники, які є об'єктами права державної власності та передані відповідачу в оренду. В разі встановлення земельного сервітуту, на думку відповідача, насадження можуть бути знищені, що спричинить збитки як ПрАТ „Артвин", так і державі.

Як убачається з матеріалів справи, дійсно ПрАТ „Артвин" є орендарем багаторічних насаджень, що розташовані в с. Верхньосадове та с. Піроговка Нахімовського району м. Севастополя (Договір оренди № 1013 від 30.03.2010 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності /арк. с. 109-116/).

Пунктом 5.5 вказаного Договору на відповідача покладено обов'язок забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, підтримувати майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 32 Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів", у межах охоронних зон об'єктів енергетики забороняється саджати дерева, крім кущів та саджанців з висотою перспективного росту не більше двох метрів.

Тобто жодних обмежень щодо вирощування виноградників або вимог щодо їх вирубки в межах охоронної зони повітряної лінії чинне законодавство не містить.

До того ж, відповідно до частини першої статті 35 Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" власники і користувачі земельних ділянок мають право на відшкодування обґрунтованого розміру збитків, завданих їм внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах спеціальних зон об'єктів енергетики.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (пункт 2 Порядку).

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що відшкодуванню підлягають, серед іншого, вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Таким чином, усі збитки, що будуть спричинені відповідачу та/або державі, будуть відшкодовані в розмірі, визначеному органами державної влади та місцевого самоврядування.

За викладених обставин, жодних порушень прав користувача та держави щодо власності та права користування спірною земельною ділянкою не відбудеться.

Доводи відповідача стосовно будівництва ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь" в обхід земельної ділянки, що орендована ПрАТ „Артвин", є необґрунтованими, оскільки проект будівництва цієї лінії (протяжність, потужність, місце розташування, тощо) розроблено за поданням Міністерства енергетики та вугільної промисловості, погоджено ДП „Укрдержбудекспертиза" Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 852-р від 17.10.2012.

Тобто, при прийнятті органами державної влади рішення про місце розташування лінії, з урахуванням рельєфу місцевості Севастопольського регіону, було максимально враховано інтереси усіх власників (землекористувачів), в тому числі ПрАТ „Артвин", та держави.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо встановлення платного сервітуту, зважаючи на таке.

Як зазначено вище, будівництво цієї лінії здійснюється на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 1017 від 27.07.2006 „Про затвердження Програми сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року" та № 1067 від 20.08.2007 „Про затвердження Державної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2017 року", за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя.

Крім того, усі затрати щодо подальшої експлуатації ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", як і усіх інших магістральних електромереж здійснюється ДП НЕК „Укренерго" за рахунок коштів, що виділяються НКРЕ та входять до тарифів вартості електроенергії для усіх споживачів (фізичних та юридичних осіб).

Отже, у разі збільшення витрат ДП НЕК „Укренерго" на збереження та експлуатацію лінії електропередачі та енергогенеруючого обладнання, НКРЕ буде збільшено вартість електричної енергії для кінцевого споживача.

За наведених обставин, суд вважає доводи позивача щодо необхідності встановлення безоплатного земельного сервітуту стосовно спірної земельної ділянки обґрунтованими, а заявлені позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Беручи до уваги вищевикладене, з огляду на відсутність інших зауважень з боку відповідача щодо змісту договору суд вважає можливим встановити за Державним підприємством „Національна енергетична компанія „Укренерго" право земельного сервітуту на умовах, зазначених позивачем у позовній заяві.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі (судовий збір в розмірі 1147,00 грн) покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Встановити за Державним підприємством „Національна енергетична компанія „Укренерго" (ідентифікаційний код 00100227; 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 25), в подальшому іменоване „Сервітуарій", право земельного сервітуту, на наступних умовах:

1.1. Сервітуарій набуває право обмеженого безоплатного користування земельною ділянкою (її частинами), кадастровий номер 8536990500:16:001:0008, яка знаходиться в районі висот Каратау біля с. Верхньосадове, м. Севастополь та розташована в межах охоронної зони повітряної лінії електропередачі 330кВ „Західнокримська-Севастополь".

Відповідно до вимог чинних нормативних актів України охоронна зона ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь" - зона уздовж повітряної лінії електропередачі, що є земельною ділянкою і повітряним простором, обмеженим вертикальними уявними площинами, що розташовані з обох боків повітряної лінії електропередачі від крайніх проводів за не відхиленого їхнього положення на відстані 30 м (тобто по 38 м з обох боків електропередачі від осі ПЛ).

1.2. Земельна ділянка належить Користувачу на підставі:

Договору оренди земельної ділянки, укладеного 19 листопада 2012 року та зареєстрованого у Головному управлінні Держземагентства у м. Севастополі, про що у книзі реєстрації вчинено запис від 26 грудня 2012 року № 853699054000263.

1.3. За цим Договором Сервітуарій набуває право обмеженого безоплатного користування Земельною ділянкою (її частинами) без зміни її існуючого цільового призначення для прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", у тому числі, у разі потреби, для розташування опорних конструкцій .

Межі та площі встановленого земельного сервітуту визначаються Сторонами на план-схемі (кадастровому плані Земельної ділянки) на підставі Акта виносу меж встановленого земельного сервітуту в натуру (на місцевість). Загальна площа Земельної ділянки (її частин), на яку встановлюється земельний сервітут, становить - 0,7727 гектарів, в тому числі: ділянка № 3 - 0,4105 га для встановлення строкового земельного сервітуту на період будівництва об'єктів передачі електричної енергії; 0,0053 га - для встановлення постійного земельного сервітуту для розміщення споруд опорних конструкцій повітряної лінії електропередач; ділянка № 5 - 0,0887 га для встановлення строкового земельного сервітуту на період будівництва об'єктів передачі електричної енергії; ділянка № 7 - 0,2658 га для встановлення строкового земельного сервітуту на період будівництва об'єктів передачі електричної енергії; 0,0024 га - для встановлення постійного земельного сервітуту для розміщення споруд опорних конструкцій повітряної лінії електропередач.

1.4. Право Сервітуарія на обмежене користування Земельною ділянкою (право земельного сервітуту) полягає у безперешкодному проході обслуговуючого персоналу та проїзді транспортними засобами і механізмами НЕК „Укренерго", її відособлених структурних підрозділів або залучених до виконання робіт підрядних організацій внаслідок користування Земельною ділянкою (її частинами) для прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", у тому числі, у разі потреби, встановлення (реконструкції) опорних конструкцій, а також у випадках необхідності проведення аварійно-відновлювальних робіт, планових робіт з реконструкції, ремонту та технічного обслуговування ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

2. Зміст, умови встановлення та дія земельного сервітуту

2.1. Встановлення земельного сервітуту на Земельну ділянку (її частини) не позбавляє Користувача повноважень щодо володіння та розпорядження Земельною ділянкою (її частинами), а встановлює обмеження щодо користування Користувачем Земельною ділянкою (її частинами), розташованою в межах охоронної (санітарно-захисної) зони ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", відповідно до вимог чинних нормативних та законодавчих актів України.

2.2. Земельна ділянка (її частини), на яку встановлюється земельний сервітут, не вилучається у Користувача; в межах даного сервітуту Сервітуарій набуває право обмеженого безоплатного користування Земельною ділянкою (її частинами) без зміни її існуючого цільового призначення для прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

2.3. Земельний сервітут є неподільним та зберігає чинність у разі переходу права на Земельну ділянку (її частини), щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

2.4. Керуючись ст. 101 Земельного кодексу України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 „Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", Сервітуарій відшкодовує Користувачу Земельної ділянки збитки, завдані встановленням земельного сервітуту, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок, та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки, а також збитки, які були фактично заподіяні обслуговуючим персоналом (у т.ч. транспортними засобами і механізмами) Сервітуарія, його відособленими структурними підрозділами та/або залученими до виконання робіт підрядними організаціями внаслідок користування Земельною ділянкою (її частинами) для прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", а також у випадках необхідності проведення аварійно-відновлювальних робіт, планових робіт з реконструкції, ремонту та технічного обслуговування ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

2.5. Розміри збитків, завданих Користувачу земельної ділянки Сервітуарієм під час будівництва та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії, визначаються комісіями, створеними відповідними територіальними органами, та перераховуються Сервітуарієм на рахунок Користувача. Реквізити рахунку Користувач зобов'язується надати Сервітуарію після набрання рішенням суду законної сили, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту державної реєстрації сервітуту.

2.6. Збитки, відшкодовуються за рахунок коштів ДП НЕК „Укренерго", не пізніше трьох місяців після затвердження відповідним територіальним органом виконавчої влади акта комісії, в якому зазначається розмір збитків.

2.7. Право користування постійним земельним сервітутом для розміщення споруд опорних конструкцій повітряної лінії електропередач встановлюється на безоплатній основі.

2.8. Сервітуарій одноразово відшкодовує Користувачу збитки, завдані встановленням земельного сервітуту та інших властивостей земельних ділянок, спричинених будівництвом повітряної лінії, на підставі затвердженого Акта комісії. Будь-які інші платежі, окрім відшкодування збитків, а саме: плата за встановлення земельного сервітуту, розмір земельного податку відшкодуванню не підлягають.

2.9. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані Користувачу Земельної ділянки, розташованої у межах охоронної (санітарно-захисної) зони ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", внаслідок не дотримання ним обмежень щодо використання Земельної ділянки (її частин), встановлених чинним законодавством.

3. Строк дії та умови припинення земельного сервітуту

3.1. Сервітут укладений на строк прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь" і набуває чинності з моменту його державної реєстрації в порядку, встановленому чинним законодавством України. Обов'язки та витрати щодо оформлення землевпорядної документації, державної реєстрації сервітуту несе Сервітуарій.

3.2. Перехід права на Земельну ділянку (її частини) до іншої особи та/або реорганізація (зміна організаційно-правової форми) Сервітуарія не є підставою для зміни умов встановленого земельного сервітуту та припинення його дії.

4. Права і обов'язки Сторін

4.1. Користувач Земельної ділянки має право:

4.1.1. Володіти, користуватись та розпоряджатись Земельною ділянкою (її частинами), не порушуючи при цьому прав Сервітуарія, у тому числі не перешкоджаючи відповідним структурним підрозділам та/або залученим до виконання робіт підрядним організаціям Сервітуарія прокладати (будувати) та експлуатувати (обслуговувати) ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", проводити аварійно-відновлювальні роботи, планові роботи з реконструкції, ремонту та технічного обслуговування ПЛ 330 кВ, у тому числі, у разі необхідності, встановлювати опорні конструкції на Земельній ділянці.

4.1.2. Здійснювати контроль та вимагати від Сервітуарія дотримання вимог земельного, цивільного і іншого законодавства України стосовно умов цього сервітуту.

4.1.3. Вимагати від Сервітуарія проводення планових робіт з реконструкції, ремонту та технічного обслуговування зазначеної ПЛ 330 кВ після збору врожаю сільськогосподарських культур.

4.1.4. На відшкодування Сервітуарієм збитків.

4.2. Користувач Земельної ділянки зобов'язаний:

4.2.1. Надати Сервітуарію право обмеженого безоплатного користування Земельною ділянкою (її частинами) для прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

4.2.2. Не вчиняти дії, які можуть перешкодити Сервітуарію, його відособленим структурним підрозділам та/або залученим до виконання робіт підрядним організаціям прокладати (будувати) та експлуатувати (обслуговувати) ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", проводити аварійно-відновлювальні роботи, планові роботи з реконструкції, ремонту та технічного обслуговування ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

4.2.3. Попередити Сервітуарія про особливі властивості та недоліки Земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

4.2.4. Володіти, користуватися та розпоряджатися Земельною ділянкою (її частинами) у межах охоронної (санітарно-захисної) зони ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь" з обмеженнями (обтяженнями) в частині виконання вимог Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів", Правил охорони електричних мереж, Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань та інших чинних нормативних і законодавчих актів України, не вчиняти будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки.

4.3. Сервітуарій має право:

4.3.1. На обмежене безоплатне користування Земельною ділянкою (її частинами) для прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

4.3.2. Вимагати в рамках встановленого земельного сервітуту від Користувача право на безперешкодний прохід обслуговуючого персоналу та проїзд транспортними засобами і механізмами Сервітуарія, його відособлених структурних підрозділів та/або залучених до виконання робіт підрядних організацій внаслідок користування Земельною ділянкою (її частинами) для прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", проводити аварійно-відновлювальні роботи, планові роботи з реконструкції, ремонту та технічного обслуговування ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

4.3.3. Вимагати від Користувача користуватися Земельною ділянкою (її частинами), розташованої у межах охоронної (санітарно-захисної) зони.

4.3.4. Відповідно до вимог чинних нормативних та законодавчих актів України здійснювати заходи, спрямовані на захист повітряної лінії ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь".

4.3.5. Не відшкодовувати збитки, завдані Користувачу Земельної ділянки, розташованої у межах охоронної (санітарно-захисної) зони ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", внаслідок недотримання ним обмежень щодо використання Земельної ділянки (її частин), встановлених згідно з чинним законодавством.

4.3.6. У випадках аварій або загрози їх виникнення (аварійної ситуації) для негайної локалізації її можливих наслідків або відвернення їх загрози без погодження з Користувачем Земельної ділянки:

4.3.6.1. Безперешкодного проїзду до місця аварії (аварійної ситуації) та виконання ремонтних і аварійно-відновлювальних робіт;

4.3.6.2. Здійснювати рубку та обрізування гілок дерев у разі аварій (аварійних ситуацій) у межах охоронної зони повітряної лінії електропередачі, без наступного відшкодування вартості цих дерев.

4.4. Сервітуарій зобов'язаний:

4.4.1. Користуватись Земельною ділянкою (її частинами).

4.4.2. Дотримуватись вимог земельного, цивільного і іншого законодавства України.

4.4.3. Повідомляти Користувача Земельної ділянки про проведення робіт з прокладання (будівництва), планових робіт з ремонту, технічного обслуговування і реконструкції ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь" не пізніше ніж за 10 (десять) днів до початку таких робіт.

4.4.4. Відшкодувати Користувачу Земельної ділянки збитки, завдані встановленням земельного сервітуту, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших властивостей Земельної ділянки, у розмірі та в строки, визначені відповідно до чинного законодавства.

4.4.5. Після закінчення робіт з прокладання (будівництва), аварійно-відновлювальних робіт з реконструкції, ремонту та технічного обслуговування ПЛ 330 кВ „Західнокримська-Севастополь", відшкодувати Користувачу Земельної ділянки збитки, завдані при виконанні зазначених робіт, та за свій рахунок приводити Земельну ділянку (її частини), на якій вони виконувались, у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Артвин" (ідентифікаційний код 335982888; 99802, м. Севастополь, с. Верхньосадове, вул. Севастопольська, буд. 64; п/р 26004704119902 в АТ „Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) на користь Кримської електроенергетичної системи Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго" (ідентифікаційний код 23451484; 95034, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 74/6; п/р 26004089478000 в ПАТ „КБ „Надра", МФО 380764) судовий збір у розмірі 1 147,00 грн (одна тисяча сто сорок сім грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.10.2013.

Суддя підпис В.О. Головко