Рішення

від 16.10.2013 по справі 905/5587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.2013 Справа № 905/5587/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.

при секретарі судового засідання Петраченко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою: колективного підприємства гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м Донецьк

до відповідача: Управління Державної автомобільної інспекції Державного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 8215,00 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Сарри А.М.

Від відповідача: не з'явився

Колективне підприємство гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Державного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення заборгованості у розмірі 8215,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договорами про надання послуг зі зберігання транспортних засобів, що діяли з 05.01.2010 року та з 01.01.2011 року за період лютий, березень, липень 2010р. - січень 2012р., в наслідок чого утворилася стягувана заборгованість.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Строк розгляду справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався. Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

Позивачем (далі - Підприємством) та відповідачем (далі - Клієнтом) укладено договір про надання послуг зі зберігання транспортних засобів, що діяв з 05.01.2010 року, згідно із п.1.1 якого предметом договору є надання послуг для Клієнта зі зберігання транспортних засобів на території, прилеглої до автостоянки «Краматорськ-1», яка має сумісно із Підприємством огорожу, освітлення та заїзд.

За змістом договору:

- Клієнт перераховує грошові кошти за послуги зі зберігання транспортних засобів Підприємству на його розрахунковий рахунок у розмірі 5,00 гривень на добу за кожний транспортний засіб (п. 1.2 договору).

- Підприємство зобов'язується приймати на зберігання транспортні засоби від Клієнта за сумісним актом приймання-передачі транспортних засобів (п. 2.1 договору).

- Підприємство зобов'язується надавати послуги відповідно до «Правил зберігання транспортних засобів», затверджених постановою КМУ від 22.01.96р. №115 (п. 2.2 договору).

- Клієнт зобов'язується перераховувати грошові кошти, які надійшли за послуги зі зберігання транспортних засобів до 10 числа, наступного за звітним місяцем (п. 2.5 договору).

- Підставою для взаємних розрахунків є акт виконаних робіт (п. 3.2 договору).

- Строк дії договору встановлюється на період з 05.01.2010р. по 31.12.2010р. (п. 4.1 договору).

З метою продовження існуючих стосунків після припинення строку дії зазначеного договору, сторонами укладено договір про надання послуг зі зберігання транспортних засобів, аналогічний за змістом із попереднім, зі строком дії з 01.01.2011р. по 31.01.2012р.

Судом встановлено, що позивачем в розглядуваний період надано послуги на загальну суму 8215,00 гривень, що підтверджено сторонами підписаними актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), на яку позивачем виставлено рахунки-фактури.

В матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.07.2013р., підписаний сторонами, з якого вбачається узгодження сторонами суми заборгованості відповідача у розмірі 8215,00 гривень.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення заборгованості у розмірі 8215,00 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договорами про надання послуг.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договорів про надання послуг зі зберігання транспортних засобів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою договори про надання послуг зі зберігання транспортних засобів є договорами про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначеної норми укладені між позивачем та відповідачем договори про надання послуг зі зберігання транспортних засобів є належною правовою підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі здійснення платежів за надані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, відповідачем не були виконані грошові зобов'язання за надані послуги в період лютий, березень, липень 2010р. - січень 2012р., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.07.2013р., підписаним сторонами. При цьому, жодних доказів іншого, всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що стягувана заборгованість у розмірі 8215,00 гривень обґрунтовано заявлена позивачем до примусового стягнення з відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги колективного підприємства гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів до Управління Державної автомобільної інспекції Державного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області задовольнити.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Державного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (83023, м.Донецьк, вул. Ходаковського, 10, код 23312222) на користь колективного підприємства гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (83045, м.Донецьк, вул. Нарпитовська, 10, код 05508536) заборгованість з у розмірі 8215,00 гривень, судовий збір у розмірі 1720,50 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.10.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник