Постанова

від 11.10.2013 по справі 804/12418/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 р. Справа № 804/12418/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. при секретаріШкуропадській В.М. за участю: представника заявника Алейниченко М. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Перспектива 2008" про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2013 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням до Приватного підприємства «Перспектива 2008» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування подання заявником зазначено, що наказом ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська від 18.09.2013 року № 229 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Перспектива 2008» з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціям за період січень 2013 року. 20.09.2013 року ПП «Перспектива 2008» відмовило у допуску на перевірку, зазначені факти зафіксовані актом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 20.09.2013 року № 131. На підставі не допуску підприємства до проведення перевірки за формою та процедурою, передбаченими Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 07.11.2011 року № 1398 подано звернення про накладення адміністративного арешту. За результатами розгляду звернення начальником ДПІ 20.09.2013 року о 16 годині 45 хвилин прийнято рішення про застосування про застосування адміністративного арешту відносно ПП «Перспектива 2008».

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в поданні, та додатково пояснив, що працівником Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було здійснено вихід за адресою підприємства. Але після вручення копії наказу № 229 від 18.09.2013 року та пред'явлення направлення від 19.09.2013 року № 92 на проведення перевірки посадовими особами підприємства, податковому органу було повідомлено про не допуск до проведення перевірки, що було оформлено актом від 20.09.2013 року № 131. 20 вересня 2013 року на підставі статті 94 Податкового кодексу України заявлене звернення про застосування адміністративного арешту майна платників податків. Рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 20.09.2013 року було застосовано повний адміністративний арешт майна платників податків ПП «Перспектива 2008». На підтвердження адміністративного арешту майна платників податку було подано подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Представник податкового органу просив підтвердити адміністративний арешт майна Приватного підприємства «Перспектива 2008» .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Перспектива 2008» (код ЄДРПОУ 33668433) взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська 08.08.2005 року за № 4950, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 12.10.2011 року за № 8439.

На піставі п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області був прийнятий наказ № 229 від 18.09.2013 року « Про призначення проведення з 20.09.2013 року документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Перспектива 2008» (код ЄДРПОУ 33668433)» з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціям за січень 2013 року. Направлення на перевірку від 19.09.2013 року за № 92 вручено директору ПП «Перспектива 2008» Тютюнник .Я.В.

Актом про не допуск до перевірки від 20.09.2013 року № 131 засвідчено, що після вручення копії наказу № 229 від 18.09.2013 року та пред'явлення направлення від 19.09.2013 року № 92 на проведення перевірки посадовими особами підприємства, головного державного ревізора - інспектора відділу камеральних перевірок Найду Я.С., було повідомлено про не допуск до проведення перевірки.

20 вересня 2013 року було заявлено звернення про застосування адміністративного арешту майна платників податків. О 16 годині 45 хвилин 20 вересня 2013 року Начальником Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16); не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (підпункт 16.1.9 пункту 16.1 статті 16); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язано з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (підпункт 16.1.13 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби документальних планових виїзних перевірок встановлено статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється серед іншого також у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ст.81 Податкового кодексу України).

Статтею 94 Податкового Кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового Кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (пункт 94.3 статті 94 ПК України).

Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (пункт 94.4 статті 94 ПК України).

Відповідно до п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Згідно п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Пунктом 94.10 статті 94 ПК України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у позивача були правові підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків та винесення відповідного рішення.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи події, які мали місце 20 вересня 2013 року, фактично виражалися у не допуску співробітника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області є протиправними діями відповідача, які унеможливили виконання позивачем контрольних функцій, пов'язаних з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Перспектива 2008» з питаня дотримання вимог податкового законодавства по операціям за січень 2013 року.

Крім того, суд зазначає, що на час розгляду подання, рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20 вересня 2013 року відповідачем не оскаржено ані в адміністративному, ані у судовому порядку, у той час, як положеннями п. 94.11 ст. 94 Податкового кодексу України передбачене таке право платника податків у разі незгоди з винесенням відповідного рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків та обґрунтованості відповідного рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20 вересня 2013 року.

Керуючись статтями 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Перспектива 2008" про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків - задовольнити повністю.

Підтвердити обгрунтованість повного адміністративного арешту майна Приватного підприємства "Перспектива 2008", згідно рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 20.09.2013 року

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2013 року

Суддя С.І. Озерянська