Постанова

від 17.10.2013 по справі 815/6909/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6909/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом позашкільного навчального закладу Дитячо-юнацька спортивна школа «Локомотив» до Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними висновків та визнання протиправним та скасування рішення № 10 від 12.08.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов позашкільного навчального закладу Дитячо-юнацька спортивна школа «Локомотив» (надалі - позивач або ПНЗ ДЮСШ «Локомотив») до Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - відповідач), в якому позивач просив визнати протиправними висновки відповідача в частині недодержання вимог ст. 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240, ч. ІІ п. 2.5.1 «Порядку часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженого постановою Правління Фонду № 44 від 31.07.2012 року та п. 31 Положення про дитячо-юнацьку школу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 року № 993; визнати протиправним та скасувати рішення № 10 від 12.08.2013 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем порядку використання страхових коштів, у зв'язку з чим, було прийнято оскаржене рішення. На думку позивача, цей висновок є необґрунтованим, оскільки страхові кошти були витрачені останнім у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмових заперечення на позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що у період з 24.07.2013 року по 25.07.2013 року на підставі направлення від 11.07.2013 року № 167 та наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про перевірку правомірного (цільового) використання коштів Фонду ДЮСШ ФСТ «Україна» від 04.07.2013 року № 215-ос головними спеціалістами контрольно-ревізійного відділу Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_5 було проведено перевірку коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення ПНЗ ДЮСШ «Локомотив» за період з 01.01.2013 року по 01.07.2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 06-10/34 від 25 липня 2013 року, відповідно до якого, під час проведення перевірки були виявлені порушення позивачем ст. 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. №2240, ч. ІІ п.2.5.1 «Порядку часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» затвердженого постановою Правління Фонду №44 від 31.07.2012 року та п. 31 Положення про дитячо-юнацьку школу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 року № 993, відповідно до яких тренером - викладачем спортивної школи може бути особа, що має високі моральні якості, вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» чи «магістр». Як зазначено в акті, за період з січня по червень 2013 року тренеру - викладачу ОСОБА_6 нараховано заробітної плати в сумі 9245,62 грн. На зазначену суму нараховано ЄСВ в сумі 3400,54 грн. (9245,62 грн. х 36,78%). Таким чином, неправомірно використано коштів Фонду в сумі 12 646,16 грн. (а.с. 11-13).

Тобто, під час проведення перевірки відповідачем виявлено неправомірне використання позивачем коштів Фонду в сумі 12 646,16 грн., які повинні бути відшкодовані до бюджету Фонду, у зв'язку з тим, що позивачем була нарахована заробітна плата в сумі 9245,62 грн. та суми по єдиному соціальному внеску у розмірі 3400,54 грн. тренеру - викладачу ОСОБА_6 за період січень-червень 2013 року, тим самим ПНЗ ДЮСШ «Локомотив» було порушено вищезазначені вимоги ст. 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. №2240, ч. ІІ п.2.5.1 «Порядку часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» та п. 31 Положення про дитячо-юнацьку школу, щодо нарахування заробітної плати тренерам-викладачам, які не мали вищої освіти з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» чи «магістр».

12 серпня 2013 року на підставі акту від 25.07.2013 року Виконавчою дирекцією Одеського обласного відділення з тимчасової втрати працездатності було прийнято рішення № 10 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) у розмірі 12 646,16 грн. та застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі 6323,08 грн., що загалом становить 18969,24 грн. (а.с. 18).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим рішенням, позивач оскаржив їх в судовому порядку, вимагаючи визнання їх протиправними та скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Механізм проведення перевірок підприємств, установ, організацій (у тому числі громадських об'єднань), дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих закладів оздоровлення, санаторіїв-профілакторіїв, які є структурними підрозділами підприємств, установ, організацій, та навчальних закладів щодо використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення їх отримувачами відповідно до статті 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а також перевірок страхових коштів цільового призначення, які виділяються одноразово на підставі рішень правління Фонду, прийняття рішень про повернення страхових коштів до бюджету Фонду у разі їх неправомірного (нецільового) використання та їх оскарження, передбачено «Порядком проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів» затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22.12.2010 року № 30 (далі - Порядок).

Органи Фонду здійснюють планові та позапланові перевірки, у відповідності до п.3.2. Порядку, планові перевірки отримувачів страхових коштів проводяться за підсумками звітного періоду, у якому здійснювалося фінансування отримувачів страхових коштів, згідно з планом, який затверджується керівником органу Фонду. Перевірці підлягають документи за звітні періоди поточного та попереднього років, за які не здійснювалася перевірка.

Положення п. 5.6 Порядку визначають, що за матеріалами акта перевірки, якою встановлено неправомірне (нецільове) використання страхових коштів та/або неповне, несвоєчасне повернення страхових коштів до бюджету Фонду, керівником органу Фонду або його заступником з урахуванням заперечень (за їх наявності) протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта перевірки приймається рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій (далі - Рішення про повернення коштів Фонду).

У відповідності до п. 6.1 Порядку у разі якщо отримувач страхових коштів вважає, що орган Фонду неправильно визначив суми страхових коштів, використаних з порушенням встановленого порядку та фінансових санкцій, чи прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, або виходить за межі його компетенції, такий отримувач страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання такого рішення має право в письмовій формі звернутися до зазначеного органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення або до суду.

Згідно п. 6.3 Порядку у разі якщо орган Фонду надсилає рішення про відмову у задоволенні скарги, отримувач страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання відповіді має право звернутися з повторною скаргою до органу Фонду вищого рівня з дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього або до суду.

У відповідності до п.1.2 Порядку визначено, що перевірки здійснюються з метою забезпечення дотримання отримувачами страхових коштів вимог чинного законодавства з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, ефективного контролю за використанням страхових коштів, своєчасного і повного повернення до Фонду страхових коштів, витрачених з порушеннями або не за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» дитячо-юнацькі спортивні школи є позашкільними навчальними закладами спортивного профілю - закладами фізичної культури і спорту, які забезпечують розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створюють необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту.

Дитячо-юнацькі спортивні школи створюються та діють відповідно до Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл здійснюється відповідно за рахунок коштів власника (засновника), відповідного бюджету, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), інших джерел, не заборонених законодавством. Умови оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл, заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, розробляє та затверджує у визначеному порядку центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

У відповідності до пункту першого «Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 року № 993, дитячо-юнацька спортивна школа це позашкільний навчальний заклад спортивного профілю, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, що в установленому порядку визнаний в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортивного резерву для збірних команд України.

Згідно Статуту ДЮСШ «Локомотив» м. Одеса одним із джерел фінансування школи є дотації від бюджету, державних організацій та фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Як вбачається з Тарифікаційного списку тренерів-викладачів ДЮСШ «Локомотив» м. Одеса на 2013 рік, штат школи укомплектований. Зі стовпця 18 списку вбачається, що тренер без кат. з стрільбу з луку - ОСОБА_6 має, незакінчену вищу освіту у Южноукраїнському державному педагогічному університеті ім. Ушинського та отримує заробітну плату в ДЮСШ «Локомотив» м. Одеси - помісячно в розмірі 1676,40 грн. (а.с. 26).

Згідно штатного розпису ДЮСШ «Локомотив» м. Одеси на 2013 рік, фонд заробітної плати складає 47 425,99 грн. Щорічно тарифікаційні списки разом зі штатним розписом подаються позивачем до ФСС з ТВП на підставі яких затверджується щорічний кошторис (а.с. 25, 27-28). Тобто, ще на початок 2013 року Одеське відділення ФСС з ТВП знало про кількість працівників та їх кваліфікаційний рівень.

Так, відповідно до статуту ДЮСШ «Локомотив» м. Одеси безпосереднє керівництво школи здійснює директор, який згідно Статуту здійснює загальне керівництво, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, забезпечує створення належних умов для підвищення фахового рівня працівників. Тобто, керівник самостійно приймає рішення про обирання кандидатур на займані посади в ДЮСШ «Локомотив» м. Одеси.

У висновках акту перевірки щодо порушення ДЮСШ «Локомотив» м. Одеси вимог пункту 31 Положення щодо нецільового використання коштів зазначено, що тренер-викладач ОСОБА_6 не має вищої освіти з фізичного виховання і спорту.

Проте, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_6 прийнята на роботу відповідно до наказу по школі № 11 від 01.09.2005 року та ознайомлена з посадовими обов'язками тренера-викладача ДЮСШ «Локомотив» м. Одеси (а.с. 59). Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, за час роботи ОСОБА_6 проявила себе, як досвідчений спеціаліст.

Крім того, як пояснив представник позивача ОСОБА_6 була прийнята на посаду з 01.09.2005 року тренера-викладача по стрільбі із луку на законних підставах, при цьому відсутні будь-які докази, які б свідчили проте, що остання не відповідає займаній посаді, а також відсутні докази того, що вона не виконувала чи не належним чином виконувала покладені на неї обов'язки, тобто на думку представника позивача ДЮСШ «Локомотив» була зобов'язана платити своїм працівникам у тому числі і ОСОБА_6 заробітну плату у строки та у порядку, що передбачені діючим законодавством.

Встановлені обставини підтверджують наступні докази: наказ № 11-ок від 01.09.2005 року; трудова книжка; посвідчення № НОМЕР_1, яке свідчить про те, що ОСОБА_6 29.12.1993 року було присвоєно звання майстра спорту України зі стрільби з луку (а.с. 59-67).

Відповідно до ст. 58 Конституції України вимоги, визначені у пункті 31 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 року № 993 не розповсюджуються на тренерів - викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які вже працювали на момент її прийняття. Такої ж позиції в застосуванні чинного законодавства України дотримується Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту (лист від 04.08.2011 року № 7-2/4954).

У відповідності до п. 31 Положення тренером-викладачем спортивної школи може бути особа, що має високі моральні якості, вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» чи «магістр».

Зокрема, відповідно до частиною 1 статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, що передбачено ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України.

Водночас, статтею 202 Кодексу законів про працю України визначено, що працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.

Тобто, вищезазначеними нормами встановлено, що при оформленні на роботу та за виконання своїх професійних обов'язків, роботодавець зобов'язаний здійснити виплату заробітної плати.

За даними обставинами суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в частині вимог щодо скасування рішення відповідача № 10 від 12.08.2013 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (на за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій, оскільки відповідно до ст. 2 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державною мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи забезпечується державою.

Крім того, суд зазначає, що абз. 4 ст. 119 Бюджетного кодексу України передбачено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Водночас п.п. 2.5.1 п. 2.5 «Порядку часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів ФСС з ТВП», затвердженого постановою правління Фонду від 03.04.2009 року № 15, за рахунок коштів Фонду передбачаються витрати на оплату праці працівників дитячо-юнацьких шкіл, штат яких укомплектований відповідно до спеціалізації дитячо-юнацьких шкіл та наявності власної бази.

Положення п.2.1 п.2 «Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 26.06.2001 року № 13, визначено, що Відділення Фонду та його робочі органи здійснюють часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ та організацій, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми (утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільне обслуговування) в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Враховуючи, що позивач використав кошти у розмірі - 9245,62 грн. на оплату праці ОСОБА_6, суд дійшов висновку, що останніми були вчинені дії у спосіб, що передбачений Порядком часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а тому суд критично відноситься до посилань представника відповідача на те, що позивач використав вищевказані кошти не за цільовим призначенням, та вважає доцільним зауважити, що законність та правомірність прийняття ОСОБА_6 на посаду тренера-викладача зі стрільби із луку не є предметом даного адміністративного позову, а тому у суду наявні усі підстави вважати, що ОСОБА_6 працює на законних підставах, у відповідності до діючого законодавства і має право на отримання заробітної плати за свою працю.

Разом з тим суд намагався з'ясувати позицію відповідача щодо тлумачення ними зазначеного у акті перевірки висновку того, що позивачем було використаного кошти не за цільовим призначенням, проте чіткої відповіді відповідача з цього приводу суд не отримав.

Крім того посилання відповідача на п. 31 Положення «Про дитячо-юнацьку спортивну школу» відповідно до якого тренером-викладачем спортивної школи може бути особа, що має високі моральні якості, вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст», «магістр», як на належне обґрунтування того, що позивачем використано кошти не за цільовим призначенням суд не може прийняти до уваги.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про те, що відповідачем було неправомірно зроблено висновок про те, що позивач використав надані йому кошти не за цільовим призначенням, а тому суд вважає рішення Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Водночас, вимога позивача про визнання протиправними висновків відповідача, викладених в акті перевірки не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 у справі № К-1647/07, від 04.04.2013 у справі № К/9991/78071/12, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.11.2012 у справі № К/9991/30442/12, від 22.01.2013 у справі № К/9991/39253/12.

Таким чином, акт перевірки за висновком суду не має юридичного характеру, оскільки не містить обов'язкового для суб'єкта господарювання припису, не породжує жодних правових наслідків, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 2, ст. 104 КАС України судовому захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за захистом до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 у справі № К/9991/8341/11.

Однак дії контролюючого органу щодо складання акту перевірки, так само як і внесення до нього висновків не відповідають наведеним критеріям, позаяк такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому самі по собі такі дії, а також висновки, викладені в акті не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Слід також зазначити, що висновки відповідача, викладені в акті не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій відповідачем може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача.

За таких умов, у суду відсутні належні правові підстави для визнання протиправними висновків Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, викладених в акті перевірки.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 10 від 12.08.2013 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (на за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закон України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, в порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 194, 69 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов позашкільного навчального закладу Дитячо-юнацька спортивна школа «Локомотив» до Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними висновків та визнання протиправним та скасування рішення № 10 від 12.08.2013 року, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 10 від 12.08.2013 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (на за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позашкільного навчального закладу Дитячо-юнацька спортивна школа «Локомотив» (код ЄДРПОУ - 26418085) сплачений судовий збір у розмірі 194 грн. 69 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 17 жовтня 2013 року. Суддя С.О. Cтефанов