Рішення

від 15.10.2013 по справі 904/7239/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.13р. Справа № 904/7239/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актафінанс", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдленд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 353 691,60 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Панджич В.М., представник, довіреність №18 від 15.01.2013р.

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Актафінанс", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Голдленд", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по поверненню кредитних коштів у загальній сумі 353 691,60 грн., яка складається з 152 538,55грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 153,05грн. - заборгованість по процентам, нарахованим за прострочене тіло кредиту та 200 000,00грн. - частка заборгованості за тіло кредиту на підставі умов довгострокового кредитного договору № КБ-3 від 11.08.2010року та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем - далі по тексту - Договір.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у вигляді 7 073,83грн. - судового збору посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви вх. № 6876 від 17.09.2013року ухвалою господарського суду від 18.09.2013року було порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 01.10.2013року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 11.08.2010року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий кредитний договір № КБ-3 та підписано Додаткові угоди до нього у відповідності до п.п.1.1 умов якого позивач надав відповідачеві обумовлені договором кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 2 500 000,00грн., відповідно до пп.1.1, 1.3 умов договору на строк до 10.08.2012року, зі сплатою 26% річних. Додатковою угодою № 1 від 22.03.2011року розмір процентної ставки за користування кредитом було зменшено з 26% до 23%.

Додатковою угодою № 2 від 08.06. 2011 року до Кредитного договору було змінено форму надання кредиту з відновлювальної кредитної лінії на не відновлювальну кредитну лінію, зменшено ліміт кредитування з 2 500 000,00грн. до 1 239 898,08грн., та змінено відсоткову ставку за порушення строку погашення кредиту з 40% до 23%.

Умовами Договору, а саме, п.3.1 умов вищеназваного Договору, сторони передбачили, що видача кредиту відповідачеві здійснюється шляхом оплати платіжних документів відповідача за рахунок кредиту. Виконуючи умови Договору позивач у повному обсязі перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти у сумі 1 239 898,08грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень, залучених до матеріалів справи, а саме:

- № 373 від 11.08.2010року на суму 6 000,00грн.;

- № 405 від 13.09.2010року на суму 33 000,00грн.;

- № 435 від 11.10.2010року на суму 74 000,00грн.;

- № 466 від 10.11.2010року на суму 121 598,08грн.;

- № 500 від 13.12.2010року на суму 152 300,00грн.;

- № 529 від 10.01.2011року на суму 198 000,00грн.;

- № 544 від 10.02.2011року на суму 230 000,00грн.;

- № 565 від 10.03.2011року на суму 177 000,00грн.;

- № 590 від 08.04.2011року на суму 248 000,00грн., які відповідач отримав без жодних зауважень, але в порушення п.3.1 умов вищеназваного договору станом на 10.08.2012року розрахувався з позивачем частково: у сумі 191 952,59грн. - в рахунок погашення заборгованості за кредитом та частково: у сумі 154 117,96грн. - в рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного кредитного Договору виникла заборгованість у загальній сумі 1 410 455,18грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку частково стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по поверненню кредитних коштів у загальній сумі 353 691,60 грн., яка складається з 152 538,55грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 153,05грн. - заборгованість по процентам, нарахованим за прострочене тіло кредиту та 200 000,00грн. - частка заборгованості за тіло кредиту.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Враховуючи положення п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд надсилав ухвали про рух справи відповідачу на адресу повідомлену позивачем, яка співпадає з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак на адресу господарського суду поверталися конверти з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає, що відповідач повідомлений судом про час і місце розгляду справи належним чином.

Враховуючи те, що відповідача належним чином було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від: 18.09.2013року та від 01.10.2013року, замовленою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з ЄДРЮО та ФОП, з адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні, з клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

01.10.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 15.10.2013року у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

15.10.2013року справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача, без участі повноважного представника відповідача, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи. Фіксація судового процесу технічними засобами не велась. Відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2010року між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий кредитний договір № КБ-3 та підписано Додаткові угоди до нього у відповідності до п.п.1.1 умов якого позивач надав відповідачеві обумовлені договором кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 2 500 000,00грн. відповідно до пп.1.1, 1.3 умов договору на строк до 10.08.2012року, зі сплатою 26% річних. Додатковою угодою № 1 від 22.03.2011року розмір процентної ставки за користування кредитом було зменшено з 26% до 23%, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та належним чином завірених залучених до матеріалів справи.

Додатковою угодою № 2 від 08.06. 2011 року до Кредитного договору було змінено форму надання кредиту з відновлювальної кредитної лінії на не відновлювальну кредитну лінію, зменшено ліміт кредитування з 2 500 000,00грн. до 1 239 898,08грн., та змінено відсоткову ставку за порушення строку погашення кредиту з 40% до 23%, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та належним чином завірених залучених до матеріалів справи.

Умовами Договору, а саме, п.3.1 умов вищеназваного Договору сторони перебачили видача кредиту відповідачеві здійснюється шляхом оплати платіжних документів відповідача за рахунок кредиту. Виконуючи умови Договору позивач у повному обсязі перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти у сумі 1 239 898,08грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень, залучених до матеріалів справи, а саме:

- № 373 від 11.08.2010року на суму 6 000,00грн.;

- № 405 від 13.09.2010року на суму 33 000,00грн.;

- № 435 від 11.10.2010року на суму 74 000,00грн.;

- № 466 від 10.11.2010року на суму 121 598,08грн.;

- № 500 від 13.12.2010року на суму 152 300,00грн.;

- № 529 від 10.01.2011року на суму 198 000,00грн.;

- № 544 від 10.02.2011року на суму 230 000,00грн.;

- № 565 від 10.03.2011року на суму 177 000,00грн.;

- № 590 від 08.04.2011року на суму 248 000,00грн., які відповідач отримав без жодних зауважень, але в порушення п.3.1 умов вищеназваного договору станом на 10.08.2012року розрахувався з позивачем частково: у сумі 191 952,59грн. - в рахунок погашення заборгованості за кредитом та частково: у сумі 154 117,96грн. - в рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, у зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного кредитного Договору виникла заборгованість у загальній сумі 1 410 455,18грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку частково стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по поверненню кредитних коштів у загальній сумі 353 691,60грн., яка складається з 152 538,55грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 153,05грн. - заборгованість по процентам, нарахованим за прострочене тіло кредиту та 200 000,00грн. - частка заборгованості за тіло кредиту.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у вигляді 7 073,83грн. - судового збору посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України: письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, отже письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно частини другої ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частині другій ст. 1050 Цивільного кодексу України зазначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором).

Умовами ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Умовами ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, зміна умов зобов'язання тощо.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно умов п.3.7. Кредитного договору при порушенні Позичальником строку погашення кредиту, встановленого у п.1.3. Договору, нарахування процентів здійснюється з розрахунку 40 % річних на суму простроченої заборгованості, з першого дня порушення строку погашення кредиту по день, що передує дню усунення вказаного порушення. Нарахування процентів за вказаною ставкою не звільняє Позичальника від сплати пені, передбаченої п.9.2. Договору.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 2 від 08.06.2011р. до Кредитного договору, при порушенні Позичальником строку погашення кредиту, встановленого у п.1.3. Договору, нарахування процентів здійснюється з розрахунку 23 % річних на суму простроченої заборгованості.

Згідно умов Додаткової угоди № 3 від 10.01.2012р. до Кредитного договору при порушенні Позичальником строку погашення кредиту, встановленого у п.1.3. Договору, нарахування процентів здійснюється з розрахунку 0,1 % річних на суму простроченої заборгованості.

Відповідно до умов п. 9.2. Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, плати за надання кредиту та інших платежів, передбачених умовами договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання щодо платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за строк прострочення виконання зобов'язання, на суму невиконаного зобов'язання.

Станом на 16.09.2013 року прострочена заборгованість Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором № КБ-3 від 11.08.2010р. складає 1 410 455,18 (Один мільйон чотириста десять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 18 копійок, яка

складається з:

- 1 047 945,49 грн. - заборгованість по тілу кредиту;

- 152 538,55 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, нарахованим за період з 10.09.2011р. по 10.08.2012р.;

- 1153,05 грн. - заборгованість по відсоткам, нарахованим на прострочене тіло кредиту за період з 10.08.2012р. по 16.09.2013р.;

- 208 818,09 грн. - пеня за прострочення строків повернення кредиту та сплати відсотків, нарахована за період з 10.09.2011р. по 16.09.2013р. (розрахунок заборгованості

додається).

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем та відповідачем додатково на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів у загальній сумі 353 691,60грн., яка складається з 152 538,55грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 153,05грн. - заборгованість по процентам, нарахованим за прострочене тіло кредиту та 200 000,00грн. - частка заборгованості за тіло кредиту повністю підтверджується:

- умовами довгострокового кредитного договору № КБ-3 від 11.08.2010року з Додатковими угодами до нього, укладеного між позивачем та відповідачем;

- платіжними дорученнями на загальну суму 1 239 898,08грн., а саме:

- № 373 від 11.08.2010року на суму 6 000,00грн.;

- № 405 від 13.09.2010року на суму 33 000,00грн.;

- № 435 від 11.10.2010року на суму 74 000,00грн.;

- № 466 від 10.11.2010року на суму 121 598,08грн.;

- № 500 від 13.12.2010року на суму 152 300,00грн.;

- № 529 від 10.01.2011року на суму 198 000,00грн.;

- № 544 від 10.02.2011року на суму 230 000,00грн.;

- № 565 від 10.03.2011року на суму 177 000,00грн.;

- № 590 від 08.04.2011року на суму 248 000,00грн. згідно яких позивач перерахував, а відповідач отримав зазначені кошти відповідно до умов Договору без жодних зауважень, але в порушення п.3.1 умов вищеназваного договору станом на 10.08.2012року розрахувався з позивачем частково: у сумі 191 952,59грн. - в рахунок погашення заборгованості за кредитом та частково: у сумі 154 117,96грн. - в рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного кредитного Договору виникла заборгованість у загальній сумі 1 410 455,18грн., у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про примусове часткове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по поверненню кредитних коштів у загальній сумі 353 691,60грн., яка складається з 152 538,55грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 153,05грн. - заборгованість по процентам, нарахованим за прострочене тіло кредиту та 200 000,00грн. - частка заборгованості за тіло кредиту, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не протирічащих чинному законодавству України, а саме вимогам ст.ст. 525,526,536,611,614,625,1048-1050,1054 Цивільного кодексу України, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі у вигляді 7 073,83грн. - судового збору посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст.4,11,15,16,193,525,526, 527,536,614,1048,1049,1050,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Голдленд" (юридична адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, буд. 2 Б, код ЄДРПОУ 35862767, п/р 26008001301601 в ПАТ "АКТАБАНК", код банку 307394) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Актафінанс" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, буд. 7, код ЄДРПОУ 35740385, р/р 26501001300080 в ПАТ "АКТАБАНК", код МФО 307394) 152 538, 55 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі п`ятсот тридцять вісім грн. 55 коп.) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 153,05грн. (одна тисяча сто п`ятдесят три грн. 05 коп.) - заборгованість по процентам, нарахованим за прострочене тіло кредиту; 200 000,00грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.) - частка заборгованості за тіло кредиту; 7 073,83грн. (сім тисяч сімдесят три грн. 83 коп.) - судового збору, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 17.10.13р.