Рішення

від 17.10.2013 по справі 905/6273/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.10.2013 Справа № 905/6273/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Малого колективного підприємства «Трубопроводбуд», м. Маріуполь

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про: стягнення заборгованості в сумі 18821,00 грн., 3% річних в сумі 567,09 грн.

за участю представників сторін :

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Мале колективне підприємство «Трубопроводбуд» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами оренди нежитлового приміщення № 65-2010 від 15.12.2010р. та № 5 від 03.01.2012р. в сумі 21 108,59 грн., з яких сума основного боргу 18 821,00 грн. та 3% річних в сумі 567,09 грн., крім того судові витрати.

Позов мотивований невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договорами оренди нежитлового приміщення шиномонтажної майстерні площею 25 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3. На підставі чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати у розмірі 15 340,00 грн., з експлуатаційних платежів за електроенергію у розмірі 3 481,00 грн., крім того на суму боргу позивачем нараховано 3% річних за період з 01.06.2012р. по 28.08.2013р. в сумі 567,09 грн.

На підтвердження позову надано суду у копіях: договір оренди нежитлового приміщення № 65-2010 від 15.12.2010р., акт приймання-передачі від 02.01.2011р., договір оренди нежитлового приміщення № 5 від 03.01.2012р., прибуткові касові ордери, листи від 15.05.2013р. № 15/05 з доказами направлення та від 01.07.2013р. № 01/07, державний акт на право постійного користування землею І-ДН № 003667, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.02.2005р. серії САА № 312384, статутні документи підприємства, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ в„– 116187 стосовно ОСОБА_1, рахунки-фактури з доказами направлення відповідачу, розгорнутий розрахунок позовних вимог.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів та пояснень відповідно до ст.77 ГПК України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 20.09.2013р. у зв'язку з обранням судді Сгара Е.В. суддею Донецького апеляційного господарського суду, справу № 905/6273/13 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями. За результатами якого справу № 905/6273/13 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Позивач у судове засідання не з'явився, у попередньому засіданні надав заяву про розгляд справи без участі свого представника.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті спору не надав.

За приписами п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ в„– 116187 стосовно ОСОБА_1 (а.с.54), відповідач зареєстрований у Єдиному державному реєстрі як фізична особа-підприємець, місцезнаходженням якого є: АДРЕСА_1.

Враховуючи, що аналогічна адреса відповідача зазначена як у позовній заяві, так у договорах, що є предметом розгляду у цій справі, процесуальні документи у цій справі судом направлено за адресою, зазначеною у позові та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АВ в„– 116187 , тому відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому розгляд справи відбувається за наявними матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.12.2010р. між Малим колективним підприємством «Трубопроводбуд», м. Маріуполь, як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Маріуполь, як орендатором, укладений договір оренди нежитлового приміщення №65-2010 (а.с.6), за умовами якого орендодавець зобов'язаний передати орендареві в строкове платне користування не житлове приміщення площею 25 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3, а орендар зобов'язується прийняти це приміщення, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване приміщення та майно орендодавцеві в належному стані (п.1.1.).

Пунктом 2.1.6. договору встановлено, що в орендну плату входять платежі за користування обладнанням та іншим майном, яке знаходиться в приміщенні та вказане в акті прийому-передачі. Експлуатаційні платежі за воду та електроенергію орендар сплачує додатково згідно показників лічильників та наданих рахунків (п. 2.1.7.). Після припинення договору орендар мав повернути орендоване приміщення та майно орендодавцю в належному стані (п. 2.1.8.).

Відповідно до п. 3.1 договору, орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Розмір орендної плати становить 1000 грн. на місяць. Орендна плата сплачується до завершення поточного місяця (п. 3.2.).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендодавця, якщо орендар не сплачує орендну плату більше двох місяців підряд. Про розірвання договору орендар письмово попереджається за один місяць.

Договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31 грудня 2011 року (п. 6.1.).

Договір №65-2010 від 15.12.2010р. підписаний обома сторонами без заперечень.

До укладеного договору 02.01.2011р. між сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендатор прийняв у користування за призначенням у відповідності до договору оренди наступне майно: нежитлове приміщення - шиномонтажну майстерню площею 25 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3., свідоцтво про право власності, що видане 15.02.2005р. Маріупольською міською радою, стіл слюсарний у кількості 1 шт., станок шліфовально-заточной 1 шт., кабельна розводка, рубильник 1 шт., автомати силові 1 шт. (а.с. 9). Акт підписаний з обох сторін, зауважень чи претензій до об'єкту оренди відповідачем заявлено не було.

03.01.2012р. між тими ж сторонами укладено новий договір оренди нежитлового приміщення шиномонтажної майстерні площею 25 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 за тими ж умовами, що й договір № 65-2010 від 15.12.2010р. (10). Строк дії цього договору до 31.12.2012р.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір є домовленість сторін.

Відповідно до ст.ст. 11 , 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 ГК України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене, вбачається, що спірний договір є належною підставою для виникнення у відповідача по справі грошових зобов'язань, визначених умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

На підставі договору оренди нежитлового приміщення за період з 01.01.2011р. по 31.03.2013р. орендарю була нарахована орендна плата в розмірі 27 000,00 грн., з яких ФОП ОСОБА_1 оплачено лише 11 600,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 32 від від 31.03.2011р., № 34 від 11.05.2011р., № 35 від 30.05.2011р., № 36 від 05.07.2011р., № 37 від 08.08.2011р., № 38 від 30.08.2011р., № 39 від 04.10.2011р., № 40 від 03.11.2011р., № 42 від 05.12.2011р., № 43 від 30.12.2011р., № 47 від 06.06.2012р., № 48 від 20.07.2012р. (а.с. 13-17). Отже, заборгованість з орендної плати з урахуванням проплат за період з 01.01.2011р. по 31.03.2013р. становить 15 340,00 грн.

Також, протягом періоду з 01.01.2011р. по 31.03.2013р. орендарем було спожито 6 065 кВт електроенергії, з яких сплачено лише за 3 200 кВт, що також підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами № 31 від 10.03.2011р. № 30 від 07.02.2011р., № 33 від 14.04.2011р., № 34 від 11.05.2011р., № 36 від 05.07.2011р., № 37 від 08.08.2011р., № 39 від 04.10.2011р., № 38 від 30.08.2011р., № 41 від 03.11.2011р., № 43від 30.12.2011р., № 44 від 05.03.2012р., № 45 від 10.01.2011р. (а.с. 13-16). Заборгованість за залишок спожитої, але не сплаченої електроенергії у обсязі 2 865 кВт склала 3 481,00 грн.

Загальна сума боргу, що утворився внаслідок невиконання ФОП ОСОБА_1 договору оренди нежитлового приміщення становить 18 821,00 грн.

31.03.2013р. у відповідності до п. 5.2, договір оренди було достроково розірвано за ініціативою орендодавця.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням сплати борг, що утворився у розмірі 18 821 грн., про що свідчать листи № 15/05 від 15.05.2013р. та № 01.07 від 01.07.2013р., відповіді на які відповідачем не було надано (а.с. 18,20). Крім того, 01.10.2013р. на адресу відповідача були надіслані відповідні рахунки-фактури, що підтверджується листом опису та поштовим чеком (а.с. 67,68).

Враховуючи, що станом на момент прийняття рішення відповідачем не надано жодних доказів оплати орендної плати за користування орендованим приміщенням та вартості, спожитої протягом періоду з 01.01.2011р. по 31.03.2013р. електроенергії в повному обсязі, а матеріали справи містять достатньо доказів, що підтверджують наявність боргу відповідача перед позивачем, то суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми основного боргу у розмірі 18 821,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, на суму основного боргу позивачем нараховано 3% річних за період з 01.06.2012р. по 28.08.2013р. у розмірі 567,09 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 01.06.2012р. по 28.08.2013р. у розмірі 567,09 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним і тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 - 84 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Малого колективного підприємства «Трубопроводбуд» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами оренди нежитлового приміщення № 65-2010 від 15.12.2010р. та № 5 від 03.01.2012р. в сумі 21 108,59 грн., з яких сума основного боргу 18 821,00 грн. та 3% річних в сумі 567,09 грн., крім того судові витрати - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Малого колективного підприємства «Трубопроводбуд» (87536, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Комсомольський, 3, ЄДРПОУ 13511179) 18 821,00 грн. - сума основного боргу, 567,09 грн. - 3% річних та витрати на сплату судового збору у сумі 1 720,50 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

1 - позивачу

1 - відповідачу

(062) 381-91-20