Рішення

від 07.10.2013 по справі 910/15272/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15272/13 07.10.13

За позовом Приватного підприємства «Р.К.Майстер-принт»

до Приватного підприємства «Дерен Канцтовари»

про стягнення 181 748, 47 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Медведенко Ю.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Р.К.Майстер-принт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Дерен Канцтовари» про стягнення заборгованості за договором на заготовлення друкованої продукції № 13052011 від 13.05.2011 р. у розмірі 171 608, 00 грн., а також 10 140, 47 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язано перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15272/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.09.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу: 03069, пров. Кіровоградська, 38/58, кв. 13 та повернуті до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 07.10.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2011 р. між Приватним підприємством «Р.К.Майстер-принт» та Приватним підприємством «Дерен Канцтовари» укладено договір на виготовлення друкованої продукції № 13052011, за умовами якого позивач зобов'язався виготовити друковану продукцію, а відповідач - прийняти її та оплатити.

Згідно з п. 2.1. договору ціна одиниці виготовленої продукції, кількість одиниць та загальна вартість кожної партії продукції викладається сторонами у додаткових угодах до договору.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата вартості продукції здійснюється відповідачем відповідно до рахунку-фактури позивача у безготівковому порядку шляхом банківського переказу. Ненадання позивачем рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплати вартості продукції.

Відповідно до п. 10.1. договору він діє з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін з поставленням печатки і діє до 31.12.2011 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковими угодами № 3 від 16.05.2011 р., № 4 від 16.05.2011 р., № 5 від 19.05.2011 р., № 6 від 30.05.3011 р., № 7 від 30.05.2011 р., № 8 від 30.05.2011 р., № 9 від 31.05.2011 р., № 10 від 01.06.2011 р. та № 11 від 06.06.2011 р. до договору № 13052011 від 13.05.2011 р. сторони визначили опис продукції, що підлягає виготовленню, її кількість, ціну, термін виготовлення, порядок платежів і взаєморозрахунків.

За умовами додаткових угод до договору № 13052011 від 13.05.2011 р. відповідач здійснює оплату вартості продукції у розмірі 100 % загальної вартості протягом 12-ти банківських днів з дати отримання письмового повідомлення позивачем про виготовлення або фактичного отримання продукції, в залежності від того, яка дія вчинена раніше.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 13052011 від 13.05.2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 186 340, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Також матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем оплати вартості продукції на суму 14 732, 00 грн. (банківська виписка з рахунку позивача).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № 13052011 від 13.05.2011 р. в частині оплати вартості виготовленої продукції, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 171 608, 00 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом зобов'язання, які виникли на підставі договору № 13052011 від 13.05.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

У відповідності до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач заявлені до нього вимоги не спростував та доказів опадати вартості товару за договором № 13052011 від 13.05.2011 р. або доказів наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань, не надав.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору № 13052011 від 13.05.2011 р., а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується передача позивачем товару за договором № 13052011 від 13.05.2011 р. та його прийняття відповідачем, з огляду на відсутність доказів повної оплати відповідачем його вартості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 171 608, 00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 10 140, 47 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, приймаючи до уваги, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 3 % річних.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3 % річних від простроченої суми за період з 07.07.2011 р. (дата виникнення заборгованості за відповідним платежем) до 25.06.2013 р. (дата, визначена позивачем самостійно) становить 10 140, 47 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3 % річних від простроченої суми, судом встановлено, що Приватним підприємством «Р.К.Майстер-принт» допущено помилку в методиці розрахунку.

Згідно розрахунку суду, розмір 3 % річних від простроченої суми за визначений позивачем період становить 10 127, 22 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Приватного підприємства «Р.К.Майстер-принт» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Дерен Канцтовари» (03069, м. Київ, пров. Кіровоградська, 38/58, кв. 13, код ЄДРПОУ 37308917), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Приватного підприємства «Р.К.Майстер-принт» (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 5, код ЄДРПОУ 32347092) заборгованість у розмірі 171 608, 00 (сто сімдесят одна тисяча шістсот вісім грн. 00 коп.) грн., 3 % річних у розмірі 10 127, 22 (десять тисяч сто двадцять сім грн. 22 коп.) грн.. та 3 634, 71 (три тисячі шістсот тридцять чотири 71 грн.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.10.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.