Рішення

від 19.09.2013 по справі 910/14383/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14383/13 19.09.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Житомирський маслозавод»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Технікал Маркет»

про стягнення 274 424,20 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Таргонський І.М. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Житомирський маслозавод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Технікал Маркет» про стягнення 274 424,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасності поставки обладнання, оплаченого позивачем, та виконання пусконалагоджувальних робіт для введення його в експлуатацію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14383/13 та призначено її до розгляду на 29.08.2013 р.

29.08.2013 р. представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача надав документи на виконання ухвали суду від 29.08.2013 р.

Ухвалою суду від 27.08.2013 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 19.09.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання повторно не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

28.11.2011 р. між публічним акціонерним товариством «Житомирський маслозавод» (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Самсон Технікал Маркет» (продавцем) було укладено контракт № STM/RUD/004 (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1 продавець зобов'язується продати, а покупець купити та оплатити на умовах DDP м. Житомир, вул. Гонти, 4, пакувально-фасувальний автомат SAMSON UNIVERSAL 6K в комплекті, призначений для фасування молока та кисломолочної продукції в пакеті типа «Подушка» (далі - обладнання) згідно зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного контракту, та здійснити комплекс пусконалагоджувальних робіт.

Згідно з п. 2.4 загальна сума Контракту на дату підписання складає 595 232,00 грн., що є гривневім еквівалентом 74 500,00 доларів США за офіційним курсом продажу валют Національного банку України (НБУ) на 28.11.2011 р., в т.ч. ПДВ 99 205,33 грн.

Відповідно до п. 5.1 Контракту оплата за обладнання, що поставляється за Контрактом, буде здійснюватися в гривнях на рахунок продавця, зазначений в п. 13 даного Контракту, за вищенаведеним графіком:

60% від суми даного Контракту оплачується протягом 3-х банківських днів з дати його підписання.

10% від суми даного Контракту оплачується протягом 3-х банківських днів з дати отримання від продавця письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження з заводу виробника.

20% від суми даного Контракту оплачується протягом 3-х банківських днів з дати отримання від продавця письмового повідомлення про прибуття обладнання в порт України.

10% від суми даного Контракту оплачується протягом 3-х банківських днів з дати підписання акту введення обладнання в експлуатацію.

Покупцем на виконання умов Контракту було здійснено оплату на загальну суму 535 709,09 грн., а саме: 60% - 357 192,20 грн. до 07.12.2011 р.; 10% - 59 523,20 грн. до 07.03.2012 р.; 20% - 119 046,69 грн. до 13.06.2012 р.

Пунктом 3.1 специфікації до Контракту передбачено, що строк виготовлення та відвантаження обладнання становить 10-12 тижнів з дати надходження грошових коштів на рахунок продавця та погодження всіх технічних характеристик (як розраховано судом до 01.03.2012 р. (07.12.2011 р. + 12 тижнів)).

Згідно з п. 3.2 специфікації до Контракту доставка обладнання до порту України становить до 100 календарних днів від дати відвантаження, в залежності від розкладу руху морського транспорту в сторону портів Чорного моря, погодних умов (як розраховано судом до 09.06.2012 р. (01.03.2012 р. + 100 днів)).

Відповідно до п. 3.3 специфікації до Контракту розвантаження обладнання в порту, експедирування до м. Києва, митна очистка обладнання та експедирування до м. Житомир становить 10-15 робочих днів від дати прибуття обладнання в порт України (як розраховано судом до 29.06.2012 р.).

13.07.2012 р. продавець поставив, а покупець прийняв обладнання, що підтверджується видаткової накладної № 1.

Виходячи з умов п. 3.3 специфікації до Контракту та п. 5.1.3 Контракту поставка мала бути здійснена до 29.06.2012 р. (09.06.2012 + 15 робочих днів), а тому зобов'язання з поставки обладнання є простроченим з 02.07.2012 р.

Пунктом 4.2.1 Контракту передбачено зобов'язання продавця продати покупцю обладнання, що відповідає технічним вимогам, передбаченим в специфікації до Контракту.

Відповідно до п.п. 4.2.2, 4.2.3 Контракту продавець зобов'язаний забезпечити прибуття спеціалістів на підприємство покупця протягом 3-х робочих днів з дати отримання письмового повідомлення про готовність обладнання до пусконалагоджувальних за умови виконання покупцем п. 5 Контракту. Виконати пусконалагоджувальні роботи та навчання спеціалістів покупця протягом 10-14 робочих днів з дати прибуття спеціалістів продавця на підприємство покупця.

Спеціалісти продавця прибули на підприємство покупця 06.08.2012 р., проте у передбачений договором строк 14 робочих днів (до 23.08.2012 р.) зобов'язання з пусконалагоджувальних робіт не здійснено, про що свідчить акт від 30.08.2012 р. Таким чином, зобов'язання є простроченим з 24.08.2012 р.

Протягом вересня 2012 року - лютого 2013 року спеціалісти продавця здійснювали налаштування обладнання, проте воно не було готове до введення в експлуатацію, про що свідчать акти від 07.09.2012 р. та від 10.01.2013 р.

17.06.2013 р. між покупцем та фізичною особою - підприємцем Ричковим Олександром Володимировичем (постачальником) було укладено договір поставки № 05 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується виготовити дозатори об'ємні універсальні ДОПУ-1000 (далі - товар), провести їх монтаж з наступним виконанням пусконалагоджувальних робіт по обладнанню, а покупець зобов'язується прийняти вказані товар та роботи та оплатить їх. Вартість робіт зазначена у специфікації до Договору.

На виконання умов Договору покупець сплатив постачальнику 26 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11952.

03.07.2012 р. продавець листом № 13/07/03-7 у зв'язку з неможливістю самостійно запустити обладнання просив залучити до виконання пусконалагоджувальних робіт постачальника.

31.07.2013 р. постачальник виконав, а покупець прийняв пусконалагоджувальні роботи по введенню в експлуатацію обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача штрафні санкції на загальну суму 274 424,20 грн. посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена своєчасна поставка обладнання та не виконані пусконалагоджувальні роботи, претензії з вимогою сплатити штрафні санкції та виконати пусконалагоджувальні роботи залишені без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Факт наявності порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної поставки Обладнання та виконання пусконалагоджувальних робіт належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема стягнення неустойки та збитків.

Пунктом 8.1 Контракту передбачена наступна відповідальність продавця за порушення зобов'язань:

У разі прострочення поставки обладнання, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості обладнання, сплаченої покупцем, за кожен день прострочення поставки, банківським переказом на рахунок покупця (п. 8.1.1).

У разі порушення строків поставки обладнання на строк більше 14 календарних днів продавець додатково сплачує штраф в розмірі 3% від суми контракту (п. 8.1.2).

За порушення строків виконання пусконалагоджувальних робіт з вини продавця продавець зобов'язаний оплатити покупцю неустойку в розмірі 0,1% від суми контракту за кожен день прострочення (п. 8.1.3).

У разі порушення строків виконання пусконалагоджувальних робіт на строк більше 14 календарних днів продавець додатково сплачує штраф в розмірі 5% від суми контракту (п. 8.1.4).

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків поставки за 26 днів (період з 18.06.2012 р. по 13.07.2012 р.), пеню за порушення строків виконання робіт за 326 днів (період з 20.08.2012 р. по 11.07.2013 р.) та штраф за порушення строків виконання робіт більш ніж на 14 календарних днів.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що позивачем невірно визначено період нарахування пені, суд зробив власний перерахунок штрафних санкцій та встановив, що з відповідача підлягає стягненню:

- пеня за порушення строків поставки обладнання за період з 02.07.2012 р. по 12.07.2012 р. становить 2 446,16 грн. Оскільки період порушення строку поставки менше 14 днів підстави для нарахування штрафу за порушення строку поставки обладнання відсутні;

- пеня за порушення строків виконання пусконалагоджувальних робіт розрахована з урахуванням вимог ст. 232 ГПК України за період з 24.08.2012 р. по 24.02.2013 р. становить 109 522,69 грн.;

- штраф за порушення строків виконання пусконалагоджувальних робіт становить 29 761,60 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки, завдані внаслідок залучення до виконання пусконалагоджувальних робіт третьої особи, та сплатити на її користь 26 400,00 грн.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Обґрунтовуючи додаткові витрати, позивач зазначив, що ним понесені збитки у вигляді витрат на оплату пусконалагоджувальних робіт, виконаних фізичною особою-підприємцем Ричковим Олександром Володимировичем в розмірі 26 400,00 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною.

Оскільки необхідність оплатити роботи виконані фізичною особою-підприємцем Ричковим Олександром Володимировичем обумовлена їх невиконанням відповідачем та погоджена ним, вимоги про стягнення завданих збитків в розмірі 26 400,00 грн. суд вважає обґрунтованими такими, що підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 2 446,16 грн. пені за порушення строків поставки обладнання, 109 522,69 грн. пені за порушення строків виконання робіт, 29 761,60 грн. штрафу та 26 400,00 грн. збитків.

У задоволенні вимог про стягнення 88 436,79 грн. пені та 17 856,96 грн. штрафу судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 3 362,61 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Технікал Маркет» (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7, код 37194824) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Житомирський маслозавод» (10002, м. Житомир, вул. І. Гонти, 4, код 00182863) 2 446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 16 коп. пені за порушення строків поставки обладнання, 109 522 (сто дев'ять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 69 коп. пені за порушення строків виконання робіт, 29 761 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 60 коп. штрафу, 26 400 (двадцять шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. збитків та 3 362 (три тисячі триста шістдесят дві) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 16.10.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова