Ухвала

від 14.10.2013 по справі 911/3866/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

"14" жовтня 2013 р. Справа № 911/3866/13

Суддя О.В.Конюх , розглянувши позовні матеріали

за позовом колективного підприємства Ставищенське заводоуправління цегельних заводів (09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт. Ставище, вул. Заводська, 12, код ЄДРОУ 03577384)

до відповідача приватного підприємства «Мрія» (09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт. Ставище, пров. 2-й Радянський, 18, код ЄДРПОУ 30886500)

про визнання недійсним рішення ради колективних сільськогосподарських підприємств Ставищенського району, оформлене протоколом від 17.11.1993р. №4, повернення основних засобів та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

позивач - колективне підприємство Ставищенське заводоуправління цегельних заводів, смт. Ставище, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 02.10.2013р. б/н до відповідача - приватного підприємства «Мрія», смт. Ставище, в якому просить суд: 1) визнати недійсним рішення ради колективних сільськогосподарських підприємств Ставищанського району, оформлене протоколом від 17.11.1993р. №4, в частині передачі на баланс міжгосподарському аграрному шляхово-будівельному підприємству Ставищенського району Київської області (приватного підприємства «Мрія») Журавлиського цегельного заводу з балансу колективного підприємства Ставищенське заводоуправління цегельних заводів; 2) повернути колективному підприємству Ставищенське заводоуправління цегельних заводів з тимчасового безоплатного користування міжгосподарського аграрного шляхово-будівельного підприємства Ставищенського району Київської області (приватного підприємства «Мрія») передані йому 03.01.1994р. основні засоби Журавлиського цегельного заводу; 3) визнати право власності на майно в розмірі 71,8% Журавлиського цегельного заводу за колективом колективного підприємства Ставищенське заводоуправління цегельних заводів.

Згідно із пунктами 1, 3, 4 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми та, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини першої ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Натомість, як вбачається з матеріалів позовної заяви та встановлено судом, в порушення зазначених вимог, подана до господарського суду позовна заява підписана головою ліквідаційної комісії Карпусем О.К., який відповідно до доданої до позовних матеріалів копії наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецекологія» від 11.01.2010р. №2 «Про виконання ухвали господарського суду Київської області від 11.12.2009р. у справі № 56/10б-98» призначений головою ліквідаційної комісії ТОВ «Спецекологія».

В позовній заяві не зазначено та до позовної заяви не подано письмових доказів, яким чином голова ліквідаційної комісії іншої юридичної особи - ТОВ «Спецекологія» має право підписувати позовну заяву від юридичної особи позивача - колективного підприємства Ставищанське заводоуправління цегельних заводів.

За таких обставин, суд робить висновок про те, що позовну заяву від 03.12.2012р. б/н колективного підприємства Ставищенське заводоуправління цегельних заводів підписано особою, яка не має права її підписувати, у зв'язку з чим позовні матеріали підлягають поверненню без розгляду на підставі пункту 1 частини першої ст. 63 ГПК України.

Відповідно до приписів частини першої, пунктів 4, 5, 7 частини другої ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і містить, в тому числі: зміст позовних вимог; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Ухвалою від 09.09.2003р. у справі № 56/10б-98 за заявою Ставищанського районного УПФУ про банкрутство Ставищенського управління цегельних заводів затверджено ліквідаційний баланс Ставищенського районного управління цегельних заводів (код ЄДРПОУ 03577384), прийнято рішення про ліквідацію банкрута та припинено провадження у справі. Позивачем не подано доказів того, що позивач - Колективне підприємство Ставищанське заводоуправління цегельних заводів (код ЄДРПОУ 03577384) станом на день звернення до суду зареєстрований в установленому порядку як юридична особа та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно має право звернення до господарського суду в порядку ст. 1 ГПК України.

Крім того, позивачем не зазначена вартість спірного майна, а саме 71,8% Журавлиського цегельного заводу, право власності на яке позивач просить визнати за колективним підприємством Ставищенське заводоуправління цегельних заводів, а також не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої ст. 63 ГПК України.

Аналогічної правової позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України. (пункт 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»), який зазначає, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, а в ній не наведено обгрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини 1, підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, а із позовних вимог немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Законом України від 06.12.2012р. №5515-VІ «Про державний бюджет України на 2013 рік» на 1 січня 2013 року місячний розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 1 147,00 грн.

Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» та пункту 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Позивачем заявлені вимоги майнового (визнання права власності на майно в розмірі 71,8% Журавлиського цегельного заводу) та немайнового (визнання недійсним рішення ради колективних сільськогосподарських підприємств Ставищанського району, оформлене протоколом від 17.11.1993р. №4, та повернення основних засобів Журавлиського цегельного заводу) характеру. Таким чином, поданий позов мав бути оплачений судовим збором в сумі 2% ціни позову за майнову вимогу+1 147,00 грн. (за немайнову вимогу).

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України. Платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Судовий збір з позовної заяви, що подається до господарського суду Київської області, сплачується на наступні реквізити:

Отримувач: Головне управління державної казначейської служби України у Київській області

(ГУ ДКСУ у Київській області)

Код ЄДРПОУ: 37955989

Банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України у Київській

області (ГУ ДКСУ у Київській області)

Рахунок: 31214206783001

Код банку отримувача (МФО): 821018

Призначення платежу: 22030001; судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050, символ звітності 206; згідно пункту…(вказати пункт статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Оригінал платіжного доручення мав бути доданий до позовної заяви.

Проте, як вбачається з доданої до позовної заяви копії чека (не фіскального чека) від 05.10.2013р. №2574, позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 147,00 грн., тобто в розмірі меншому, ніж передбачено законом. Крім того, копія чека (не фіскального чека) від 05.10.2013р. №2574 не містить належних платіжних реквізитів сплати судового збору, що також є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої ст. 63 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» в якому зазначено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених пунктом 4 частини першої статті 63 ГПК України. За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяв, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачуються судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі ; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (пункт 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 1, 3, 4 частини першої, частиною третьою ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву колективного підприємства Ставищенське заводоуправління цегельних заводів разом з доданими до неї матеріалами (всього на 35 аркушах, в тому числі оригінали: опису вкладення у цінний лист від 05.10.2013р. та поштового конверту від 05.10.2013р., в якому надійшли позовні матеріали) повернути заявнику без розгляду .

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя Конюх О.В.