Постанова

від 27.09.2013 по справі 804/11768/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 р. Справа № 804/11768/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяБукіна Л. Є., при секретарі судового засідання за участю:Червяченко Д.В., представників позивача представника відповідачаАрхангельська І.П., Кесарійська А.І., Басова О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» (далі - позивач, ТОВ «ТК «Вітол» ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Західно-Донбаська ОДПІ), в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ від 19.08.2013 року №0000332250.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом прийнято оскаржене рішення, оскільки позивачем витрати на страхування фінансових ризиків віднесені до валових витрат у тому періоді, у якому вони фактично були здійснені, у I кварталі 2013 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем у I кварталі 2013 року не отримано дохід від реалізації товарів, що були предметом договорів, від невиконання яких страхувався позивач, а тому відносити витрати на страхування фінансових ризиків до витрат періоду, що перевірявся, позивач не мав права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач - ТОВ «ТК «Вітол» (код ЄДРПОУ 33322571) зареєстроване у виконавчому комітеті Тернівської міської ради 15.04.2005 року, та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до наказу Західно-Донбаської ОДПІ від 16.07.2013 року №25 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТК «Вітол» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, про що складено акт перевірки від 31.07.2013 року №8-22.5-33322571.

Правомірність проведення перевірки позивачем не оскаржується.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 року №0000332250, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 31522 грн., за (штрафними) фінансовими санкціями у розмірі 15761,0 грн.

Відповідно до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 31.07.2013 року №8-22.5-33322571 встановлено порушення ТОВ «ТК «Вітол» пп.14.1.27, пп.14.1.36, п.138.4 статті 138 ПК України за I квартал 2013 року у розмірі 31522 грн.

Згідно декларації з податку на прибуток за I квартал 2013 року позивач задекларував витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (р.04) у сумі 13 447 856,0 грн. Перевіркою встановлено їх завищення у сумі 165 903,0 грн. Оскільки ставка податку на прибуток складає 19%, податкове зобов'язання донараховане у розмірі 31522 грн. Оскільки позивачу протягом 1095 днів були застосовані штрафні санкції з податку на прибуток, про що не заперечували представники позивача у судовому засіданні, відповідачем накладено штрафні санкції у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання у розмірі 15 760,79 грн. (31521,57 грн.*50%).

Судом встановлено, що згідно Генерального договору добровільного страхування фінансових ризиків від 02.01.2013 року №02/01/13-Ф-В, укладеного між позивачем та ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед», Додаткової угоди №1 від 02.01.2013 року, Додаткової угоди №2 від 02.01.2013 року, ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» надавав позивачу страхові послуги зі страхування фінансових ризиків - фінансових збитків позивача, які виникають внаслідок невиконання контрагентами позивача обов'язків за договорами поставки, та які перешкоджають отриманню доходів позивачем, зокрема, не дотримання умов оплати за товар - обладнання виробничо-технічного призначення.

Факт надання страхових послуг у розмірі 826 540 грн. (230 000 грн.+596 540 грн.) підтверджуються актами від 14.02.2013 року.

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.138.4 статі 138 ПК України, згідно якого витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Перевіркою встановлено, що у I кварталі 2013 року, реалізація обладнання позивачем не проводилась, а тому на думку податкового органу позивач не мав права відносити суму, сплачену за надання страхових послуг, до витрат I кварталу 2013 року.

Такий висновок податкового органу є помилковим, виходячи із наступного.

Згідно із п.14.1.27 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Як встановлено п.138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Перевіркою встановлено, що послуги зі страхування фінансових ризиків були оплачені позивачем у I кварталі 2013 року, що відображено у бухгалтерському обліку підприємства, та віднесені до складу витрат за I квартал 2013 року.

Відповідно до п.138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності , які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг включається до витрат операційної діяльності відповідно до вимог п.п.138.1.1 п.138.1 статті 138 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України до собівартості реалізованих товарів , виконаних робіт, наданих послуг відносяться витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу III цього Кодексу.

Згідно з п.140.1.6 статті 140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення , зокрема, будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку , пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Таким чином, враховуючи, що понесені позивачем витрати на страхування фінансових ризиків є витратами подвійного призначення, а тому не можуть бути віднесені до складу операційних витрат, і відповідно, до собівартості реалізованих товарів, і тому не можуть визначатись витратами того періоду, у якому визнано дохід, для отримання якого їх здійснено, відповідно висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.138.4 статі 138 ПК України є помилковим, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, оскаржене податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 року №0000332250 - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.08.2013 року №0000332250, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 31522 грн., за (штрафними) фінансовими санкціями у розмірі 15761,0 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 02.10.2013 року.

Головуючий суддя Л.Є. Букіна