Постанова

від 15.10.2013 по справі 804/10002/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р. Справа № 804/10002/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесінвестгруп-КР» про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Криворізька південна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, яка є правонаступником Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС, що припинена 10.09.13 (запис в ЄДРЮОФОП №12271120002013366), звернувся до суду з позовом до ТОВ ««Бізнесінвестгруп-КР» про накладення арешту на кошти ТОВ «Бізнесінвестгруп-КР», що знаходяться на розрахункових рахунках у банку. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що станом на 22.12.12 загальна сума податкового боргу по податку на прибуток складає 1110,66 грн., яка визначена в податковій вимозі від 26.12.12 № 546 на суму податкового зобов'язання 1110,66 грн. Також позивачем зазначено, що згідно з відповідями: - Криворізького гірничопромислового територіального управління від 21.01.13 технологічні транспортні засоби не зареєстровані за відповідачем; - Інспекції Державного технічного нагляду від 28.09.12 №1893-02-11 відсутня інформація про реєстрацію сільськогосподарська до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з рішенням від 04.02.13 нерухомість не зареєстрована за відповідачем. До канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення, за змістом яких позивача просить розглянути справу без учать представника ОДПІ та накласти арешт на кошти ТОВ «Бізнесінвестгруп-КР»., що знаходяться на розрахункових рахунках у банку: № 26050003715101, № 26005003715101 в ФОРУ АТ «Б» Фінанси та кредит м.Одесса, МФО 328823: №26046300168802, №26001301168802, в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948; №26007155594980, №26006155594840, № 26008155594978 в Криворізьк ф.АТ «Б»Фін та КР» м. Кривий Ріг, МФО 305835; №26005033261 ПАТ «Укргазпромбанк», МФО 320843; №26005010160505 ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767; №26002000110470 АБ «Укрспілка», МФО 322625.

Відповідач, ТОВ ««Бізнесінвестгруп-КР», в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - виклик направлений засобами поштового зв'язку за адресою місцезнаходження відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Проте, конверти повернуті на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову та письмові пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 34685177 та знаходиться на обліку як платник податків та зборів у позивача.

Судом встановлено, що у зв'язку із наявністю у відповідача станом на 22.12.12 податкового боргу по податку на прибуток в розмірі 1 110,66 грн., що підтверджується даними облікової кратки платника податків - відповідача (а.с.6), податковим органом на адресу відповідача засобами поштового зв'язку надіслана податкова вимога і від 26.12.12 року № 546 на суму податкового боргу в розмірі 1110,66 грн. (а.с.11).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що відповідно до пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Вказані положення встановлюють як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього права. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Наведена законодавча норма (пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ) є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним та чітким. Так, її аналіз дає підстави для висновку, що умовою для реалізації такої норми є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу. Отже, саме відповідна обставина повинна бути підтверджена контролюючим органом під час звернення до суду з відповідним позовом та судового розгляду. При цьому контролюючим органом повинна бути підтверджена відсутність відповідного майна не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів.

Як вбачається з положень п.95.2 ст.95 ПКУ, право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги. Отже, саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

На підставі наведеного суд констатує, що податковий орган в силу пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ наділений повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 29.04.13 №642/12/13-13.

На обґрунтування своєї позиції щодо відсутності у відповідача достатнього для погашення податкового боргу за податковою вимогою від 26.12.12 №546 майна позивачем додані відповідь ГУ Статистика у Дніпропетровській області від 17.01.13 №05/3-74/181, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 04.02.13, лист Криворізького гірничнопромислового територіального управління від 23.01.13 №12-13/137, лист інспекції Державного технічного нагляду від 28.09.12 №1893-02-11 (а.с.12-16).

Вивченням змісту означених листів-відповідей судом встановлено, що інформація, наведена в цих листах, стосується періоду вересня 2012р. - січня 2013р., між тим право на стягнення податкового боргу за податковою вимогою від 26.12.12 №546 виникло у позивача 26.02.13.

Позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження недостатності у відповідача станом на 26.02.13 та пізніше майна для погашення податкового боргу за вказаною податкової вимогою, в тому числі докази наявності у відповідача майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, докази відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, докази вжиття передбачених законом дій для проведення перевірки складу та структури активів платника податків, належним чином завірені копії акту опису майна платника податків - відповідача у податкову заставу із визначенням балансової вартості такого майна або акту про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу.

За викладених обставин вимога ОДПІ про застосування арешту коштів є передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, є наявним у відповідача.

Крім того, суд зазначає, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби, адже арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу. Отже, вимога позивача про накладення арешту на кошти ТОВ «Бізнесінвестгруп-КР»., що знаходяться на розрахункових рахунках у банку: № 26050003715101, № 26005003715101 в ФОРУ АТ «Б» Фінанси та кредит м.Одесса, МФО 328823: №26046300168802, №26001301168802, в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948; №26007155594980, №26006155594840, № 26008155594978 в Криворізьк ф.АТ «Б»Фін та КР» м. Кривий Ріг, МФО 305835; №26005033261 ПАТ «Укргазпромбанк», МФО 320843; №26005010160505 ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767; №26002000110470 АБ «Укрспілка», МФО 322625, без визначення відповідного розміру коштів, є безпідставним.

Суд також бере до уваги, що в силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Вказане завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, оскільки податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на кошти, що належать відповідачу, без дотримання умови реалізації норми пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ. Наявність у відповідача податкового боргу не може бути єдиною виключною підставою для застосування арешту коштів платника податків, оскільки це порушить конституційні права відповідача щодо користування іншими коштами та цінностями, які можуть знаходитися на його розрахункових рахунках.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що заявлена позовна вимога є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесінвестгруп-КР» про накладення арешту на кошти

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 КАС України.

Суддя А.О. Коренев