Постанова

від 04.10.2013 по справі 816/3497/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3497/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі судового засідання - Лі Н.А.,

за участю:

представника позивача - Сіряк О.О.,

представника відповідача - Неміч І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Миргородський завод мінеральних вод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31 травня 2013 року № 0000382201, № 0000392201, № 0000402201 у зв'язку з порушенням з боку Миргородської ОДПІ як порядку винесення податкових повідомлень - рішень, так і, власне, протиправністю висновків акту перевірки № 17/22.1-11/00382651/4 від 11 січня 2013 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги порушенням з боку Миргородської ОДПІ як порядку винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, так і, власне, протиправністю висновків акту перевірки.

Протокольною ухвалою від 26 червня 2013 року було здійснено заміну відповідача Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби Полтавській області його правонаступником Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що рішення Миргородської ОДПІ правомірні, винесені в межах та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача необґрунтовані, безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Миргородський завод мінеральних вод" (код ЄДРПОУ 00382651) зареєстровано як юридичну особу 23 грудня 1992 року виконавчим комітетом Миргородської міської ради, перебуває на обліку як платник податків в Миргородській об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби з 17 червня 1994 року.

З 20 грудня 2012 року по 03 січня 2013 року на підставі направлень № 952, № 953, 950, 951, 948, 949, 954, 955 від 19 грудня 2012 року та наказу Миргородської ОДПІ від 19 грудня 2012 року № 409 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" посадовими особами Миргородської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2012 року.

Вказана перевірка була призначена відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Полтавській області підполковника податкової міліції Сєрякова О. А. від 06 листопада 2012 року про призначення позапланової перевірки ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод".

Вказаною перевіркою було встановлено порушення щодо:

придбання товару в ТОВ "Компанія "Істсервіс", з огляду на те, що підприємство не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства п. 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у нього відсутні об'єкти, які підпадають під визнання статті 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Істсервіс" всього у сумі 29 184 грн., а також завищення валових витрат всього на суму 36 481 грн.;

взаємовідносин з ТОВ "Абсолют Груп" на порушення підпунктів 198.1.1, 198.1.3 статті 198 Податкового кодексу України підприємством було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 542 333 грн., а також завищення валових витрат всього на суму 277 863 грн.;

віднесення до податкового кредиту податкових накладних отриманих від ФОП ОСОБА_5 на загальну суму ПДВ - 258 545 грн. 12 коп. чим порушено підпункти 198.1.1, 198.1.3 статті 198 Податкового кодексу України, підприємством було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 258 545 грн. 12 коп., а також завищення валових витрат всього на суму 277 499 грн.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт № 17/22.1-11/00382651/4 від 11 січня 2013 року /а. с. 41-123/, за висновками якого встановлено порушення позивачем

- пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 637 294 грн.;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункт 7.5.1 пункт 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підпунктів 198.1.1, 198.1.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 830 062 грн.;

- пункт 324.1 статті 324, пункт 323.2 статті 323 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено збір за спеціальне використання водних ресурсів за 3 квартал 2012 року в сумі 173 грн. 66 коп.

Також, судом встановлено, що слідчим управлінням ДПС в Полтавській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32012180000000002, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 21 листопада 2012 року за фактом умисного ухилення службовими особами ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" від сплати податків в особливо великих розмірах, із попередньою кваліфікацією за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

18 березня 2013 року до Миргородського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України на підставі частини 4 статті 212 Кримінального кодексу України у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості та в ході судового розслідування активно сприяв розкриттю злочину і до притягнення його до кримінальної відповідальності повністю сплатив донараховані податки, а також відшкодував збитки, завдані державні несвоєчасною сплатою податків.

Так, ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2013 року було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012180000000002 від 21 листопада 2012 року, по підозрі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України.

Миргородською ОДПІ 31 травня 2013 року у зв'язку з отриманням ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2013 року про закриття кримінального провадження у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України та за результатами перевірки ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" по акту від 11 січня 2013 року № 17/22.1-11/00382651/4 прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000382201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 830 062 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 111 892 грн. 75 коп.;

№ 0000392201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 637 294 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 69 734 грн. 75 коп.;

№ 0000402201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем збір за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів) у розмірі 173 грн. 66 коп. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43 грн. 42 коп. /том 1 а. с. 124-126/.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" оскаржило їх до суду.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податкові органи можуть здійснювати податковий контроль, який в силу підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється у тому числі шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За змістом норми підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України), в порядку встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано судове рішення суду (слідчого, судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Так, судом встановлено, що з 20 грудня 2012 року по 03 січня 2013 року посадовими особами Миргородської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Полтавській області підполковника податкової міліції Сєрякова О. А. від 06 листопада 2012 року про призначення позапланової перевірки проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод".

Відповідно до положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

18 березня 2013 року до Миргородського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України на підставі частини 4 статті 212 Кримінального кодексу України у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості та в ході судового розслідування активно сприяв розкриттю злочину і до притягнення його до кримінальної відповідальності повністю сплатив донараховані податки, а також відшкодував збитки, завдані державні несвоєчасною сплатою податків.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2013 року було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012180000000002 від 21 листопада 2012 року, по підозрі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України.

Згідно пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами , відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням , та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, 02 березня 2013 року на адресу ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" надійшов лист від слідчого управління ДПС в Полтавській області "Про відшкодування збитків" /том 1 а. с. 127/, відповідно до якого позивачу було запропоновано вжити вичерпних заходів щодо відшкодування завданих збитків та сплатити до бюджету 1 570 644 грн. 30 коп., з яких:

1 158 268 грн. 40 коп. - податки, які фактично не надійшли до бюджету;

289 567 грн. 10 коп. - фінансові (штрафні) санкції;

122 808 грн. 80 коп. - пеня.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 в умисному ухиленні від сплати податків, що в входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку як посадової особи ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод", що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статі 212 Кримінального кодексу України складено 05 березня 2013 року та того ж дня вручено особисто під підпис ОСОБА_6

В позовній заяві позивач зауважував, що податковим органом не дотримано строків для винесення податкових повідомлень - рішень від 31 травня 2013 року № 0000382201, № 0000392201, № 0000402201.

Так, відповідно до положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Разом з тим, судове рішення датоване 26 березня 2013 року, а податкові повідомлення - рішення винесені 31 травня 2013 року, тобто, на думку позивача, більше ніж через два місяці з дня складення судового рішення.

З цього приводу суд зазначає наступне. В матеріалах справи наявні копія супровідного листа від СУ ДПС у Полтавській області на адресу Миргородської ОДПІ від 20 травня 2013 року № 2313 про направлення ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2013 року про закриття кримінального провадження за підозрою директора ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення. Вказана ухвала надійшла на адресу відповідача 23 травня 2013 року за вх. № 1425 /том 7 а. с. 170/. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем вимоги пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України стосовно порядку та строків винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень не порушено.

Разом з тим, суд зауважує, що пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням , та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Так, згідно з ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2013 року по справі № 541/670/13-к (провадження № 1-кп/541/20/2013) судом встановлено наступні обставини. ОСОБА_6 підозрюється в тому, що будучи генеральним директором ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" в період часу з 01 березня 2011 року по 09 листопада 2012 року в порушення вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", а також підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 324.1 статті 324, пункту 323.2 статті 323 Податкового кодексу України шляхом безпідставного завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість від операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Абсолют Груп" і ФОП ОСОБА_5, які не були оформлені у встановленому діючим податковим законодавством порядку, ухилився від сплати податку на прибуток підприємств в сумі 328 206 грн. 40 коп. і податку на додану вартість в сумі 830 062 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету в строк до 19 листопада 2012 року коштів на загальну суму 1 158 268 грн. 40 коп.

В ході судового розгляду були досліджені оригінали первинних бухгалтерських документів від 05 березня 2013 року, відповідно до яких ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" добровільно сплатило до державного бюджету нараховані підприємству податки на прибуток та податок на додану вартість, а також штрафні санкції та пеню повністю на загальну суму 1 570 644 грн. 31 коп.

Разом з тим, суд зауважує, що податковими повідомленнями - рішеннями від 31 травня 2013 року

№ 0000382201 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 830 062 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 111 892 грн. 75 коп.;

№ 0000392201 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 637 294 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 69 734 грн. 75 коп.;

№ 0000402201 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем збір за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів) у розмірі 173 грн. 66 коп. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43 грн. 42 коп. /том 1 а. с. 124-126/.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку позивачу визначено податкових зобов'язань по господарським операціям з

ТОВ "Абсолют Груп" - по податку на додану вартість у розмірі 542 333 грн., застосовано фінансові санкції у розмірі 46 107 грн. 75 коп.; по податку на прибуток - 277 863 грн., застосовано фінансових санкцій - 3 901 грн.;

ТОВ "Компанія "Істсервіс" - по податку на додану вартість у розмірі 21 851 грн., застосовано фінансові санкції у розмірі 5 462 грн. 75 коп.; по податку на прибуток - 36 481 грн., застосовано фінансових санкцій - 9 120 грн. 25 коп.;

ФОП ОСОБА_5 - по податку на додану вартість у розмірі 258 545 грн., застосовано фінансові санкції у розмірі 58 489 грн.; по податку на прибуток - 277 499 грн., застосовано фінансових санкцій - 52 049 грн. 75 коп.

В той же час судовим рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2013 року встановлено позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 328 206 грн. 40 коп. і податку на додану вартість в сумі 830 062 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сума нарахованих штрафних (фінансових) санкції відповідно до податкового повідомлення - рішення від 31 травня 2013 року № 0000392201 є меншою від суми штрафних санкцій, визначених повідомленням про підозру, судовим рішення від 26 березня 2013 року, та тих, які підлягають застосуванню, виходячи з розміру штрафних санкцій у 25 % від основного грошового зобов'язання, а отже не порушують права позивача.

Різниця між основним грошовим зобов'язанням з податку на прибуток, встановленим судовим рішенням від 26 березня 2013 року, та нарахованим податковим повідомленням - рішенням № 0000392201 від 31 травня 2013 року склала 309 087 грн. 60 коп. Також, ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2013 року не встановлювався факт несплати позивачем збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів) у розмірі 173 грн. 66 коп., а також не досліджувались операції по контрагенту позивача ТОВ "Компанія "Істсервіс".

Суд зауважує, що відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України грошове зобов'язання визначається податковим органом в розмірі, встановленому судовими рішеннями, в той час як відповідачем у спірних податкових повідомленнях - рішеннях визначено більшу суму грошового зобов'язання, що підлягала сплаті платником податків.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної ДПІ Полтавської області ДПС від 31.05.2013 року № 0000392201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 309 087,6 грн. та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної ДПІ Полтавської області ДПС від 31.05.2013 року № 0000402201, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної ДПІ Полтавської області ДПС від 31.05.2013 року № 0000392201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 309 087,6 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної ДПІ Полтавської області ДПС від 31.05.2013 року № 0000402201.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 21050232) на користь Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" (ідентифікаційний код 00382651) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять)гривень 94 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький