Ухвала

від 25.09.2013 по справі 801/3053/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3053/13-а

25.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3053/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 24.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Пром-Енерго" (пров. Заводський, 29, кв. 111,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95048)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Пром-Енерго" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2013р. № 0002871501 за платежем з податку на прибуток у розмірі 26850,00 грн., в тому числі за основним платежем - 21480,00 грн., за штрафними санкціями - 5370,00 грн., а також № 0000101504 за платежем з податку на додану вартість у розмірі 21480,00 грн., в тому числі за основним платежем - 17184,00 грн., за штрафними санкціями - 4296,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 15.03.2013р. № 0002871501.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 15.03.2013р. № 0000101504.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Пром-Енерго" (95024, АР Крим, м. Сімферополь, провулок Заводськой, б. 29 кв. 111, ЄДРПОУ 36646297) судовий збір в розмірі 483,30 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на ті обставини, що судом першої інстанції було не вірно застосовано норми діючого законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Пром-Енерго" зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 11.08.2009р. як юридична особа, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 36), довідка АА № 526518 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 37) та Статут (а.с.38-48).

Позивач перебуває на податковому обліку у відповідача як платник податків з 12.08.2009р. за реєстраційним № 56724 та є платником податку ПДВ, про що свідчить свідоцтво № 1002511814, видане 27.10.2009р. (а.с. 35).

Видами діяльності за КВЕД-2010 позивача є: 47.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і малюсками, 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 79.90 - надання інших послуг із бронювання та пов'язана з цим діяльність (а.с. 37).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Пром-Енерго" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З 19.02.2013р. по 25.02.2013р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Пром-Енерго" (код ЄДРПОУ 36646297) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП "Строитель- Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) за період червень, серпень 2010р., за результатами якої складено акт перевірки № 295/15.4/36646297 від 28.02.2013р. (а.с. 15-34).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п.п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 21480,00 грн., у тому числі по періодах 3 квартал 2010р. у сумі 20439 грн., 3 квартал 2010р. у сумі 1041 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 68/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищена сума податкового кредиту по деклараціям всього у сумі ПДВ 17184 грн., саме: червень 2010р. - 16351 грн., серпень 2010р. - 833 грн., що призвело до порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 68/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет ПДВ всього у сумі 17184 грн., а саме: червень 2010р. 16351 грн., серпень 2010р. - 833 грн.

Відповідач дійшов до наведеного вище висновку по взаємовідносинам, які позивач мав у перевіреному періоді з контрагентом-постачальником - БВП "Строитель - Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) у зв'язку з тим, що останній має ознаки "фіктивності" та спрямований на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Разом з цим, в обґрунтування своїх висновків відповідач у акті посилається на висновки акту від 11.04.2012р. № 37/22/31263808 по БВП "Строитель - Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) про неможливість проведення зустрічної звірки наведеного контрагента з питань правомірності господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійснені фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., в якому встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 662, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання вищевказаного підприємства до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

Висновки акту перевірки позивача № 295/15.4/36646297 від 28.02.2013р.були покладені в основу податкових повідомлень-рішень від 15.03.2013р., а саме:

- № 0002871501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток за основним платежем в сумі 21480 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5370 грн. (а.с.11),

- № 0000101504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в сумі 17184 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4296 грн. (а.с. 13).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.04.2010р. між позивачем (продавець) та Салгірським МУВГ (ЄДРПОУ 01034030) (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 107/10, згідно із предметом якого, наведеного у п. 1.1, продавець зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та своєчасно сплатити вугілля, відповідно до виставлених рахунків та Специфікації до договору у кількості 99,397т. на суму з ПДВ 98999,41 грн. (а.с. 60).

21.06.2010р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Бренд Строй" (ЄДРПОУ 36165567) (постачальник) був укладений договір постачання № 566, згідно із предметом якого наведеного у п. 1.1 постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та своєчасно сплатити вугілля, відповідно до виставлених рахунків та Специфікації до договору (а.с. 51).

На виконання цього договору була підписана Специфікація на червень 2010р., орієнтована сума за якою за 99,397т вугілля складає 98104,84 грн. (а.с. 52).

ТОВ "Бренд Строй" виписало позивачу накладну № 2444 від 21.06.2010р. за вугілля кількістю 99,397т на суму з ПДВ - 98104,84 грн., у т.ч. ПДВ 16350,81 грн. (а.с 49) та податкову накладну № 2444 від 21.06.2010р. суму з ПДВ - 98104,84 грн., у т.ч. ПДВ 16350,81 грн. (а.с. 50).

Оплата вказаного товару підтверджується платіжним дорученням № 12 від 06.07.2010р. на суму 98104,84 грн. з призначенням платежу - за вугілля по р. № 2322 від 21.06.2010р., в т.ч. ПДВ - 16350,81 грн. (а.с.102) та банківською випискою Кримської регіональної філії ВАТ "Кредобанк" (а.с.101).

На підтвердження подальшого використання, отриманого від ТОВ "Бренд Строй" вугілля за договором постачання № 556 від 21.06.2010р. у господарській діяльності позивача, останнім надано на виконання умов договору купівлі-продажу № 107/10 від 07.04.2010р. з Салгірським МУВГ рахунок, накладна та податкова накладна з найменуванням продукції - вугілля кількістю 99,397т. на суму з ПДВ 98999,41, у т.ч. ПДВ 16499,90 грн. (а.с. 61, 62).

Позивачем у серпні 2010р. у ТОВ "Бренд Строй" були замовлені транспортні послуги на загальну суму з ПДВ 5000,00 грн., у т.ч. ПДВ 833,33 грн.

Були складені рахунок-фактура № 4087 від 25.08.2010р. на загальну суму з ПДВ 5000,00 грн., у т.ч. ПДВ 833,33 грн., та акт № ОУ-0004087 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.08.2010р. на загальну суму з ПДВ 5000,00 грн., у т.ч. ПДВ 833,33 грн., (а.с.55, 57).

ТОВ "Бренд Строй" виписало позивачу податкову накладну № 4087 від 25.08.2010р. суму з ПДВ - 5000,00 грн., у т.ч. ПДВ 833,33 грн. (а.с. 56).

Оплата вказаного товару підтверджується платіжним дорученням № 24 від 25.08.2010р. на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу - транспортні послуги по р. б/н від 25.08.2010р., у т.ч. ПДВ - 833,33 грн. та банківською випискою Кримської регіональної філії ВАТ "Кредобанк" (а.с.58,59).

З матеріалів справи вбачається, що у ході господарських операцій між позивачем та зазначеними вище контрагентами були створені накладні, акти здачі-приймання робіт та податкові накладні, рахунки-фактури.

Відповідачем було проведено перевірку за червень, серпень 2010р. та зауважень щодо невідповідності податкових накладних виписаних позивачу, а саме: податкової накладної № 2444 від 21.06.2010р.та № 4087 від 25.08.2010р., виписаних ТОВ "Бренд Строй", вимогам чинного законодавства в акті перевірки не наведено.

Відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", (в редакції, яка діяла у період охоплений проведеною перевіркою), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено що, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств")

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відтак, приймаючи до уваги, що валові витрати позивача по взаємовідносинам з БВП "Строитель плюс" (ЄДРПОУ 31263808) за червень, серпень 2010р. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, вказані витрати є валовими витратами у розумінні ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР(зі змінами та доповненнями).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем обґрунтовано до складу валових витрат було віднесено суму у розмірі 85920,00 грн. по взаємовідносинам з БВП "Строитель - плюс" (код за ЄДРПОУ 31263808), у зв'язку з чим, висновок податкового органу про заниження ТОВ "Компанія Пром-Єнерго" податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з вказаним контрагентом в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21480,00 грн. є необґрунтованим. Відтак, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 26850,00 грн., в тому числі за основним платежем - 21480,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5370,00 грн. є протиправним.

ТОВ "Компанія Пром-Єнерго" задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень, серпень 2010р. у сумі 235889 грн.

За висновками акту Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в АР Крим ДПС ТОВ "Компанія Пром-Єнерго" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за червень, серпень 2010р. у сумі 22486 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з БВП "Строитель плюс" (ЄДРПОУ 31263808) за червень, серпень 2010р. встановлено його завищення всього у сумі 17184 грн. Внаслідок вказаного порушення перевіряючими встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 17184 грн., в тому числі: червень 2010р. - 16351 грн., серпень 2010р. - 833 грн.

В акті перевірки податковим органом зроблений висновок про неможливість фактичного здійснення БВП "Строитель - плюс" (код за ЄДРПОУ 31263808), господарських операцій через порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених даними контрагентами позивача з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з БВП "Строитель - плюс" (код за ЄДРПОУ 31263808 угод, оскільки, на думку податкового органу, вказані контрагенти здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у сумі 17184 грн. за червень, серпень 2010р.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України "Про податок на додану вартість". З положень даного закону вбачається наступне.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У пункті 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Згідно з вимогами пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 зазначеного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, в силу викладених вище норм Закону України "Про податок на додану вартість", оформлена належним чином податкова накладна є достатньою підставою для формування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що на час здійснення ТОВ "Компанія Пром-Єнерго" господарських операцій з БВП "Строитель - плюс" (код за ЄДРПОУ 31263808), останній був зареєстрований платником ПДВ.

Таким чином, позивачем під час формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом БВП "Строитель плюс" (ЄДРПОУ 31263808) за червень, серпень 2010р. були дотримані положення Закону України "Про податок на додану вартість".

Проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан, що підтверджує реальність таких операцій.

Надані суду первинні документи також є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та його контрагентом та є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування податкового кредиту.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки податковим органом неправомірно було збільшено податковим повідомленням-рішенням № 002871501 від 15.03.2013р. суму грошового зобов'язання за податком на прибуток за основним платежем в сумі 214480 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5370 грн., та неправомірно було збільшено податковим повідомленням - рішенням № 0000101504 від 15.03.20113р. суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в сумі 17184 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4296 грн., оскільки це суперечить податковому законодавству України та не ґрунтується на фактичних обставинах.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 у справі № 801/3053/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко