Рішення

від 01.10.2013 по справі 910/17658/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17658/13 01.10.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ітак»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аструм Агро»

про стягнення 13 411,84 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Юрченко О.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Ітак» до товариства з обмеженою відповідальністю «Аструм Агро» про стягнення 13 411,84 грн., а саме 12 998,97 грн. основного боргу, 337,97 грн. пені та 74,90 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар, поставлений за договором поставки № 69 від 27.03.2012 р.

Ухвалою суду від 13.09.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/14859/13 та призначено розгляд останньої на 01.10.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.03.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ітак» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аструм Агро» (покупцем) було укладено договір поставки № 69 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник на замовлення покупця зобов'язується виготовити флексографічним способом та передати у власність покупця друковану продукцію (далі - продукція), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію на умовах даного Договору.

Пунктом 2.2 Договору оплата за окрему партію продукції здійснюється в національній валюті України на підставі рахунку-фактури наступним чином:

- 50% попередня оплата вартості продукції до початку виготовлення, але не пізніше трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури;

- 50% протягом 7 календарних днів після отримання продукції покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

05.04.2013 р. постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 28 998,97 грн., що підтверджується видатковими накладними, наданими в матеріали справи. Покупцем було здійснено часткову попередню оплату товару на суму 16 000,00 грн., внаслідок чого його заборгованість становить 12 998,97 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 12 998,97 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар, а претензія від 19.06.2013 р. № 179 залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 12 998,97 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 337,97 грн. пені та 74,90 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за порушення покупцем п. 2.2 Договору останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості товару, за кожен день прострочення, а також суму відсотків за користування грошовими коштами за кожен день прострочення оплати.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд здійснив власний перерахунок пені та трьох процентів річних за визначений позивачем період з 04.07.2013 р. по 11.09.2013 р., відповідно до якого пеня становить 338,33 грн., три проценти річних - 74,79 грн. Оскільки підстави для стягнення суми більшої, ніж заявлено позивачем, відсутні, пеня підлягає стягненню в розмірі 337,97 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аструм Агро» (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 11, кв. 27, код 37819336) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ітак» (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44, код 16476839) 12 998 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 97 коп. основного боргу, 337 (триста тридцять сім) грн. 97 коп. пені, 74 (сімдесят чотири) грн. 90 коп. трьох процентів річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 17.10.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова