Рішення

від 10.10.2013 по справі 924/955/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 924/955/13

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом: Управління комунального майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький, Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницький

до Приватного малого підприємства "СОМ" м. Хмельницький

про виселення з нежитлового приміщення комунальної власності

Представники сторін:

позивача 1: Стасишена І.М. - за довіреністю від 25.04.13р. № 425

позивача 2: Лаврентюк Л.Є. за довіреністю від 21.08.13р. № 459/в

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивачі звернулись із позовом до суду в якому просять виселити відповідача із незаконно займаного нежитлового приміщення комунальної власності площею 29,5 кв.м., що розташоване в цоколі 5 - ти поверхового цегляного, житлового будинку по вул. Зарічанській, 16 у м. Хмельницькому., обґрунтовуючи позовні вимоги наявними в матеріалах справи доказами, положеннями ст. 291 ГК України, ст.785 ЦК України та ст.ст. 2, 3, 26 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна.

Позивачі явку повноважних представників в судове засідання забезпечили.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив. Натомість ухвала про порушення провадження у справі направлена на адресу підприємства відповідача повернулась на адресу суду із відміткою підприємства пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010р. № 2453-VІ, які вступили в дію 30.07.2010р., ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.

Як вбачається із підпункту 3.9.1. пункту Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Надіслана на зазначену в ЄДРПОУ адресу відповідача, ухвала суду від 26.07.13р. повернута на адресу суду по закінченню строку її зберігання.

Таким чином, суд дотримався встановленого чинним законодавством порядку повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

Стаття 22 ГПК України, зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

18.03.11р. між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (орендодавець), Приватним малим підприємством "СОМ" (орендатор) та Міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (балансоутримувач, отримувач коштів) укладено договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування майно нежитлове приміщення, площею 29,5кв.м, розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 16 що знаходиться на балансі міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, вартість якого встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) і становить відповідно до звіту про оцінку майна 62278грн. станом на 28.02.11р. Майно передається в оренду для реалізації фототоварів (3,6 кв.м.) та для надання фото послуг (25,9кв.м) строком на два роки з 18.03.11р. до 18.03.13р.

Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі майна з балансоутримувачем. У разі не підписання акту приймання-передачі договір вважається неукладеним.

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі. Обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладається на сторону яка передає майно іншій стороні договору. (п.п.2.1, 2.3, 2.4 договору).

Підпунктом 5.8 договору сторони передбачили обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання договору в 10 ти денний термін повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно акту приймання-передачі від 18.03.11р. відповідачу було передано в оренду майно нежитлове приміщення, площею 29,5кв.м, розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 16 яке знаходилось в задовільному стані та потребувало ремонту. Акт підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідач неодноразово (заяви від 18.04.13р. та від 04.06.13р.) звертався до позивача про продовження строку дії договору оренди. Натомість отримав відмову (витяги із протоколу № 9 засідання виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25.04.13р. та № 10 від 23.05.13р., лист Управління комунального майна від 25.06.13р. № 12-2313-0208).

25.03.13р. відповідачу було направлено заяву про припинення договору оренди від 18.03.11р. та про обов'язок повернути орендоване майно в належному стані в 10 - денний строк передавши його по акту приймання - передачі.

Міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності складались акти за січень - грудень 2012р. обстеження орендованих приміщень на предмет цільового використання якими зафіксовано, що приміщення по вул. Зарічанській, 16 передане в оренду ПМП "СОМ" зачинено і не використовується за призначенням.

З огляду на вищезазначене, позивач звернувся до суду із вимогою виселити орендодавця із незаконно займаного приміщення.

Досліджуючи подані сторонами докази та матеріали, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З положень ст.11 та ст.509 ЦК України вбачається, що в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1, 2 ст.283 Господарського процесуального кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).

Згідно із абз.3 ч.3 вказаної статті, одним із об'єктів оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Як вбачається із наявних у справі матеріалів, між сторонами 18.03.11р. було укладено договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності згідно п.1.1 якого передано в строкове, платне користування майно нежитлове приміщення, площею 29,5кв.м, розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 16, що знаходиться на балансі міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, вартість якого встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) і становить відповідно до звіту про оцінку майна 62278грн. станом на 28.02.11р. Майно передається в оренду для реалізації фототоварів (3,6 кв.м.) та для надання фото послуг (25,9кв.м) строком на два роки з 18.03.11р. до 18.03.13р.

Згідно статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частина 3 цієї статті вказує, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Аналогічна норма передбачена і ч.2 статті 291 ГК України, в якій зазначається, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Так, із п.1.1 Договору оренди від 18.03.11р. слідує, що майно передається в оренду строком на два роки з 18.03.11р. по 18.03.13р.

Підпунктом 5.8 договору сторони передбачили обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання договору в 10 ти денний термін повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Судом береться до уваги, що відповідач неодноразово (заяви від 18.04.13р. та від 04.06.13р.) звертався до позивача про продовження строку дії договору оренди. Натомість отримав відмову (витяги із протоколу №9 засідання виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25.04.13р. та №10 від 23.05.13р., лист Управління комунального майна від 25.06.13р. № 12-2313-0208).

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Із вищезазначеного вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, але лише за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Проте, з наявних у справі матеріалів вбачається, що 25.03.13р. відповідачу було направлено заяву про припинення договору оренди від 18.03.11р. та про обов'язок повернути орендоване майно в належному стані в 10 - денний строк передавши його по акту приймання - передачі.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Згідно п.2 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється в разі, зокрема: закінчення строку, на який його було укладено. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч.1 ст. 27 вказаного Закону).

Оскільки дія договору оренди припинена, суд дійшов висновку про безпідставне зайняття відповідачем орендованого ним приміщення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що позов про виселення з приміщення є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України, судові витрати у справі необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Управління комунального майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький, Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницький до Приватного малого підприємства "СОМ" м. Хмельницький про виселення з нежитлового приміщення комунальної власності задовольнити.

Виселити Приватне мале підприємство "СОМ" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 39, кв.35, код ЄДРПОУ 30145409) із нежитлового приміщення площею 29,5 кв.м., розташованого в цоколі 5-ти поверхового цегляного, житлового будинку по вул. Зарічанській, 16 у м. Хмельницькому.

Стягнути з Приватного малого підприємства "СОМ" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 39, кв.35, код ЄДРПОУ 30145409) на користь Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності м. Хмельницький вул. Кам'янецька, 2 (код ЄДРПОУ 30579655) р/р 26009080595001 в АТ "Брокбізнесбанк", м. Київ, МФО 300249, отримувач Міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності) витрати по оплаті судового збору в сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.)

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 14.10.2013р.

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 2 прим.: 1 - до справи, 2- відповідачу (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 39, кв.35).