ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.10.2013 Справа № 905/6543/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до Приватного підприємства «Газель», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 21216грн 73 коп., -
За участю представників сторін:
від позивача - Чорна О.О.;
від відповідача - не з'явився.
від третьої особи - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Газель» про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 21216грн 73 коп.
В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 1172, 1191 Цивільного кодексу України, статтю 16, 27 Закону України «Про страхування».
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що згідно договору страхування транспортного засобу № 7394445 від 24.11.2009р., укладеного між ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та ОСОБА_3, він здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 46206,73 грн., внаслідок ДТП, винуватцем якого постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 20.12.2010 р. у справі № 3-1465/2010/р визнано водія ПП «Газель» ОСОБА_1, транспортний засіб якого застрахованого у ПАТ „Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс".
Рішенням Господарського суду Черніговської області у справі №927/1089/13 стягнуто з ПАТ „Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" на користь ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" 24990,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу. З огляду на зазначене просить стягнути з ПП «Газель» залишок суми страхового відшкодування, що перевищує ліміт відповідальності страхової компанії "Інвестсервіс", та складає 21216грн 73 коп.
Представник відповідача та третя особа у судове засідання не прибули, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що ухвали суду направлені сторонам за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач, третя особа були повідомлені про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористались, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
Судом встановлено, що 24.11.2009 року між ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та ОСОБА_3 укладено договір страхування транспортного засобу № 7394445 за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1.
12 жовтня 2010 року о 19-20 год. на перехресті вул. Дзержинського та вул. Донецька у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки „БАЗ" д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, внаслідок якого власнику автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» завдана матеріальна шкода.
Згідно довідки ДАІ №8711173 від 07.12.2010р. ДТП сталася внаслідок порушень Правил дорожнього руху України водієм ПП «Газель» ОСОБА_1
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 20.12.2010 р. у справі № 3-1465/2010/р встановлено, що 12 жовтня 2010 року о 19-20 год. ОСОБА_1 на перехресті вул. Дзержинського та вул. Донецька у м. Донецьку, перед початком руху не переконався в небезпеці своїх дій та скоїв зіткнення з автомобілем „Тайота" д/н НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Водія автомобіля марки „БАЗ" д/н НОМЕР_2 - ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 400 грн. (а.с. 12).
Внаслідок даної ДТП було пошкоджено автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005, який було застраховано власником у ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" згідно договору страхування транспортного засобу № 7394445 від 24.11.2009р.
Згідно з договором страхування транспортного засобу № 7394445 від 24.11.2009р., на підставі заяви страхувальника від 13.10.2010р. та страхового акту № 4899 від 12.11.2010р., позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 46206,73 грн. на рахунок ТОВ "Преміум Авто Груп"(уповноваженої особи), що підтверджується платіжними дорученнями № 4360 від 30.11.2010р. та № 4131 від 01.12.2010р. (а.с. 24).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується здійснення виплати позивачем страхового відшкодування у сумі 46206,73 грн., у зв'язку із настанням страхового випадку на виконання умов договору страхування транспортного засобу № 739445 від 24.11.2009р.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу „БАЗ" д/н НОМЕР_2 застрахована згідно з полісом ВС/8111977 у ПАТ „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс". На день дорожньо-транспортної пригоди поліс є діючим, що підтверджується витягом з центральної бази даних МТСБУ, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 42). Відповідно до витягу з центральної бази даних МТСБУ ліміт за шкоду майну за полісом ВС/8111977 складає 25500,00 грн., а фрашиза - 510,00 грн.
Таким чином, до позивача, після виплати страхового відшкодування, у порядку регресу перейшло право на отримання від ПАТ „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс" компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля „Тайота" д/н НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.10.2010 р., на перехресті вул. Дзержинського та вул. Донецька у м. Донецьку.
Рішенням Господарського суду Черніговської області у справі №927/1089/13 стягнуто з ПАТ „Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" на користь ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" 24990,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
У вересні 2013 року позивач звернувся із зазначеним позовом до ПП «Газель» у якому просить стягнути з відповідача залишок суми страхового відшкодування, що перевищує ліміт відповідальності страхової компанії "Інвестсервіс", та складає 21216грн 73 коп.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (стаття 22 ЦК України).
Згідно частини першої статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Аналіз положень статей 22, 28, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того, статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.
Згідно частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів витребуваної справи про адміністративне правопорушення вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 12 жовтня 2010 року, сталася саме з вини ОСОБА_1, який керуючи автомобілем „БАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2, в наслідок порушень Правил дорожнього руху скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado», реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Отже, саме дії третьої особи - ОСОБА_1, знаходились у причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.
Господарський судом встановлено, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач знаходився в трудових правовідносинах з ОСОБА_1, що не спростовано відповідачем. Факт трудових відносин з ОСОБА_1 підтверджується довідкою ДАІ про ДТП (а.с.23), протоколом про адміністративне порушення від 12.10.2010р. письмовими поясненнями ОСОБА_1 та постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 20.12.2010 р. (а.с.12).
Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України та пунктом четвертим Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями), під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається власником джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Слід зазначити, що відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що відповідальність юридичної особи настає у випадку, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходилась з даною організацією в трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійними, сезонними, тимчасовими за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки водія автомобіля „БАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2, визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, а відповідач є відповідальною особою (як роботодавець) за завдані ОСОБА_1 збитки, під час виконання ним своїх трудових обов'язків, то позивач набув право вимоги сплати відповідачем здійсненого страхового відшкодування, що перевищує ліміт відповідальності страхової компанії "Інвестсервіс", та складає 21216грн 73 коп.
08 лютого2013 року позивач направив до відповідача претензію, проте відповідач кошти не перерахував.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до Приватного підприємства «Газель» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до Приватного підприємства «Газель», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 21216грн 73 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Газель» (86106, Донецька область, м.Макіївка, вул.Депутатська, б.212а, код ЄДРПОУ 32087585) на користь Приватного акціонерного товариства „Українська акціонерне страхова компанія „Аска" (пр. Ілліча, 100, м. Донецьк, 83052, р/р 265060100448 в ПАТ „ПроКредитБанк", м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 13490997) суму страхового відшкодування у розмірі 21216 (двадцять одна тисяча двісті шістнадцять) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 720 грн. 50 коп.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 16 жовтня 2013 року.
Повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2013 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2013 |
Оприлюднено | 18.10.2013 |
Номер документу | 34180710 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Е.В. Зекунов
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні