Рішення

від 02.10.2013 по справі 310/4682/13-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/4682/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2013 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.

при секретарі - Корнієнко Н.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Бердянської міської ради, Управління Держземагенства у Бердянському районі, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Бердянський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що п.п. 5, 5.12 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради V скликання №17 від 31.03.2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затверджено проект відведення та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0672 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації.

На підставі зазначеного рішення 13.05.2010 року за ОСОБА_1 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500508 державного акту на право власності серії ЯК № 911775 на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 2130400000:08:003:0481.

Проведеною прокурорською перевіркою встановлено, що п.п. 5, 5.12 рішення Бердянської міської ради №17 від 31.03.2010 року підлягають скасуванню, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація підлягає скасуванню з наступних підстав.

Прокурор зазначає, що Бердянська міська рада під час прийняття рішення №17 від 31.03.2010 року грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією, Земельним кодексом України та Водним кодексом України, і не мала права надавати у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Так, згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у власність, належать крім інших, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Спірна земельна ділянка розташована на території Бердянської коси та передана у власність з порушенням ст. ст. 58, 59, 60 ЗК України та ст. ст. 88, 90 Водного кодексу України при відсутності затвердженої містобудівної документації м. Бердянська, а саме відсутності детальних планів територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси.

Крім того, проект відводу земельної ділянки, всупереч вимогам ст. ст. 51, 118, ч. 4 ст. 123 ЗК України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не передавався відповідному органу земельних ресурсів для проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Посилаючись на зазначені обставини прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати п.п. 5, 5.12 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання від 31.03.2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок»; визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 911775 на земельну ділянку площею 0,0672 га для ведення індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1, що виданий на ім'я ОСОБА_1; зобов'язати Управління Держземагентства у Бердянському районі скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_1

В судове засідання прокурор Глянь О.С. надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представнии Бердянської міської ради та управління Держземагенства у Бердянському районі в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заперечення на позов. В запереченнях вказує, що оскаржене позивачем рішення Бердянської міської ради №17 від 31.03.2010 року прийнято відповідно до закону, не порушує ні Генерального плану розвитку міста Бердянська, ні вимоги ДБН, ні Земельноко кодексу України. Просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. ст. 50, 51, 52 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Набуття права на землю громадянами України здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації цього права і посвідчується державним актом.

Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акта на право приватної власності на землю здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця знаходження земельної ділянки.

Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, що п.п. 5, 5.12 рішення Бердянської міської ради №17 від 31.03.2010 року було затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0672 га в АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації.

13.05.2010 року проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500508 державного акту на право власності серії ЯК № 911775 на земельну ділянку площею 0,0672 га, для індивідуального дачного будівництва, виданого на підставі вказаного вище рішення на ім'я ОСОБА_1

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності з вимогами ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Місцеві органи самоврядування виступають у відповідності зі ст. 83 ЗК України суб'єктами права комунальної власності в межах населеного пункту.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень,

Положеннями ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 88 ВК України уздовж морів і навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Частиною 1 ст. 90 ВК України визначено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Однак, у порушення п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 5 листопада № 434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 року, при відведенні спірної земельної ділянки не враховано наявність прибережної захисної смуги, хоча вказаним порядком передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок, нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Відсутність у проекті землеустрою урахування відповідно до ст. 60 ЗК України розмірів і меж прибережної захисної смуги Азовського моря унеможливлює відведення такої земельної ділянки.

Згідно ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури та спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду, оздоровчого та рекреаційного призначення.

Всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

З урахуванням вищезазначеного, передача у власність ОСОБА_1 земельної ділянки на підставі п. 5, 5.12 рішення Бердянської міської ради №17 від 31.03.2010 року відбулася з порушенням норм закону, а отже п. п. 5, 5.12 вказаного рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

За таких обставин державний акт на право приватної власності на земельну ділянку видано ОСОБА_1 без належної правової підстави, а тому його слід визнати недійсним.

Не підлягає задоволенню позов в частині скасування державної реєстрації акту на права власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_1, оскільки рішення про скасування реєстрації прав на земельну ділянку приймається відповідним органом державної влади на підставі рішення суду.

Крім того, відповідно до положень Законів України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та обтяжень», «Про Державний земельний кадастр» відповідачі у справі не відносяться до осіб, які здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57 -61, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Бердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати п.п. 5, 5.12 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання № 17 від 31.03.2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 911775 на земельну ділянку площею 0,0672 га для ведення індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1, що виданий на ім'я ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. І. Крамаренко