Рішення

від 06.11.2006 по справі 15945-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000,

м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

РІШЕННЯ

Іменем України

06.11.2006

Справа

№2-28/15945-2006

За

позовом Дочірнього підприємства “Торговий Дім “Масляна”, м. Миколаїв,

до

відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1,        смт. Семіїз, м. Ялта

про

стягнення  12 753,34 грн.

Суддя С.М. Альошина

П Р Е

Д С Т А В Н И К И :

Від

позивача -  Данилюк Л.М. - представник по

довіреності від 04.01.2006 р. (довіреність у справі)  

Від

відповідача - не з'явився 

Суть

спору:

Дочірнє

підприємство ”Торговий Дім «Масляна», м. Миколаїв, звернулось до господарського

суду АР Крим із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1, смт.

Сімеїз, м. Ялта, про стягнення заборгованості в сумі 12 753,34 грн.

Представник

позивача  у судовому засіданні підтримав

позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Також,

представник позивача надав суду письмове клопотання про залучення до матеріалів

справи акту звірки розрахунків на 23.10.2006 р. між Дочірнім підприємством

“Торговий Дім «Масляна» та Субєктом підприємницької діяльності  ОСОБА_1, а також доказів  поштового направлення цього акту на юридичну

та фактичну адреси відповідача.

Відповідач

явку свого представника у засідання суду вдруге не забезпечив, вимоги ухвал

господарського суду АР Крим від 19.09.2006 р. та від 16.10.2006 р. не виконав,

письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим

обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду

справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином -

рекомендованою кореспонденцією (за юридичною та фактичною адресами), про

причини неявки суд не повідомив.

Відповідно

до ст. 75 ГПК України справа 

розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд      

В С Т

А Н О В И В :

20

червня 2006 р. між Дочірнім підприємством “Торговий Дім “Масляна”,                      м. Миколаїв, та Субєктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1, смт. Семіїз, м. Ялта, було укладено договір

НОМЕР_1.

Відповідно

до п. 2.1. Розділу 2 даного договору постачальник зобов'язувався  проводити поставку товару покупцю на умовах,

визначених даним договором, а покупець зобов'язувався прийняти товар та

оплатити його за умовами даного Договору, здійснювати пряму дистрибуцію за

цінами, вказаними у прайс - листах постачальника, які є невід'ємною частиною

даного договору.

Згідно

з п. 2.2 Розділу 2 даного договору ассортимент, кількість та ціна товару

вказується в накланих, що є невідємними частинами договору НОМЕР_1 від 20

червня              2006 р.

На

виконання цього договору Дочірнє підприємство “Торговий Дім “Масляна”,                   м. Миколаїв, згідно

видаткової накладної № НОМЕР_2. відпустило відповідачу товар (продукти

харчування) на загальну суму 14 523,98 грн. (арк. справи - 15).

Товар

був одержаний представником відповідача.

Вищевикладене

свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Однак,

отриманий товар відповідачем був сплачений лише 

частково.

Таким

чином, після часткового погашення наявної суми заборгованості, станом на 06

вересня 2006 р. сума боргу відповідача перед позивачем склала  9 011,23 грн.

Відповідно

до п. 3.1. Розділу 3 “Сума договору та порядок розрахунків” вищевказаного  договору НОМЕР_1 оплата за кожну отриману

партію товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу на 21

календарний день. Розрахунок вважається проведеним з моменту надходження

грошових коштів на рахунок постачальника або в касу постачальника.

Згідно

зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому

одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно

до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником

обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор

має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати

такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок

негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На

виконання вищевказаних положень ст. 530 Цивільного кодексу України, 25.08.2006

р. позивачем на юридичну та фактичну адреси відповідача  була направлена рекомендованою

кореспонденцією претензія вихідний № 284 від 23.08.2006 р. з повідомленням про

наявну суму заборгованості у розмірі 11 011,23 грн. та проханням перерахувати

дану суму на розрахунковий рахунок позивача.

Однак,

за даними позивача,  всупереч чинному

законодавству та умовам договору НОМЕР_1 від 20.06.2006 р., заборгованість  відповідачем, на день розгляду справи, не

погашена.

Відповідно

до вимог ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо  виконання зобовязання - відповідно

до вимог, що  у певних умовах звичайно

ставляться.

Відповідно

до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно

зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону,

обчислюється  від  суми 

простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної 

облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Відповідно

до п. 6.2. договору НОМЕР_1 від 20.06.2006 р. та Закону України “Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” за

прострочення  платежу відповідачу

нараховано пеню у розмірі діючої подвійної облікововї ставки НБУ від

несплаченої суми за кожен день прострочення.

Крім

того, згідно з п. 6.2. цього договору 

Суб'єкту підприємницької діяльності - ОСОБА_1 нараховано штраф у розмірі

10 % від суми простроченого платежу  в

розмірі - 3 454,63 грн.

Таким

чином, згідно розрахунку позивача, відповідачу нарахована пеня за період з

22.07.2006 р. по 12.08.2006 р. у сумі 158,76 грн., з 12.08.2006 р. по

23.08.2006 р. у розмірі 63,05 грн., з 23.08.2006 р. по 06.09.2006 р. у сумі

65,67 грн., а всього в розмірі  287,48

грн.

Однак,  позивачем при нарахуванні відповідачу пені за

період з 22.07.2006 р. по 06.09.2006 р. було невірно вказано діючу на той

період подвійну облікову ставку НБУ.  Так

на період з 22.07.2006 р. по 06.09.2006 р. діюча ставка НБУ складала 8,5 %,

відповідно  подвійна ставка НБУ складає

17 %, а не 19 %, як вказано позивачем у розрахунку пені. 

Тому,

з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 22.07.2006 р. по                      12.08.2006 р. у сумі

142,06 грн., з 12.08.2006 р. по 23.08.2006 р. у розмірі 56,41 грн., з

23.08.2006 р. по 06.09.2006 р. у сумі 58,76 грн., а всього  у розмірі 257,23 грн.

За

таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

В

частині стягнення суми пені у розмірі 30,25 грн. ( 287,48 грн. - 257,23 грн. =

30,25 грн.) у позові повинно бути відмовлено.

Витрати

на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних  вимог у відповідності до вимог ст. 49

Господарського процесуального кодексу України.

За

згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України,  у засіданні суду були оголошені вступна та

резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене 

у  відповідності  до  ст.  84 

ГПК  України  і 

підписане 17.11.2006 року.

Керуючись

ст. ст.  49, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд -                                                 

ВИРІШИВ:

1).  Позов задовольнити частково.

2).

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (юридична адреса: 98680,

АР Крим, смт. Семіїз, м. Ялта, АДРЕСА_1; фактична адреса: 99000, АР Крим, м.

Севастополь, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в ФВАТ “Кредобанк”,               м. Сімферополь, МФО 324913)  на користь Дочірнього підприємства “Торговий

Дім “Масляна” ( юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1; фактична

адреса: 54007, м. Миколаїв, вул. Автомобільна, 1А,  р/р 260035768 в МОД АППБ “Аваль”, МФО 326182,

ЄДРПОУ 32055899) 12 723,09 грн. заборгованості, у тому числі 9 011,23 грн.

основного боргу, 257,23 грн. пені, 3 454,63 грн. штрафу, а також 127, 23 грн.

державного мита та 117,72 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення

судового процесу.

3).  В частині стягнення 30,25 грн. пені - у

позові відмовити.

Видати

наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                        Альошина

С.М.