Рішення

від 01.10.2013 по справі 910/11917/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11917/13 01.10.13

За позовомЗаступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) До Громадської організації «Інститут відкритого суспільства «Інститут Борисфена» Пророзірвання договору

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури Діброва В.С. - за посв.

Від позивача 1. не з'явився

Від позивача 2. не з'явився

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Громадської організації "Інститут відкритого суспільства - "Інститут Борисфена" про розірвання договору купівлі-продажу нежилих приміщень №№1,2 вітрини (групи приміщень № 104) (в літері А) загальною площею 57,70 кв.м. які знаходяться в місті Києві за адресою: вул. Потєхіна Полковника, 3-А, укладеного 20.09.2010р. між Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва та Громадською організацією «Інститут відкритого суспільства «Інститут Борисфена».

В судовому засіданні 16.07.2013р., представник Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу надав письмові пояснення на позовну заяву, в яких підтримує позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 16.07.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 30.07.2013, 20.08.2013, 10.09.2013, 01.10.2013р. не подав. Водночас, ухвали суду від 16.07.2013, 30.07.2013, 20.08.2013, 10.09.2013р., 01.10.2013 направлені на адресу відповідача - Громадської організації «Інститут відкритого суспільства - «Інститут Борисфена»: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 56, та 01001, м. Київ, вул. П.Потєхіна, 3-А. Однак Ухвали суду від 16.07.2013,.30.07.2013, 20.08.2013, 10.09.2013 та 01.10.2013р. повернуті суду органами зв'язку з відмітками „не знаходиться ", „не зареєстровано " .

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою відмітками „не знаходиться ", „не зареєстровано" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду прокурором в інтересах держави в особі визначених ним осіб суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Приписами ст. 36 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі визначених ним осіб до Громадської організації «Інститут відкритого суспільства - «Інститут Борисфена».

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Голосіївської районної в м. Києві ради за №14/10 «Про перелік об'єктів комунальної власності Голосіївського району м. Києва, які підлягають приватизації шляхом «викупу» від 26.06.2007 затверджено спосіб приватизації «викуп» щодо об'єктів комунальної власності району згідно з додатком: включено до приватизації шляхом викупу громадською організацією «Інститут відкритого суспільства -«Інститут Борисфена» нежилі приміщення площею 51,8 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Потєхіна, 3-А в м. Києві.

Між Голосіївською районною в місті Києві радою (Орендодавець) та громадською організацією «Інститут відкритого суспільства - «Інститут Борисфена» (Орендар) 02.09.2008 укладено договір оренди нежилих приміщень загальною площею 51,8 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Потєхіна, 3-А в м. Києві. Термін дії договору встановлено з 02.09.2008 до 02.09.2010.

Між Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району міста Києва (Продавець) та громадською організацією «Інститут відкритого суспільства - «Інститут Борисфена» (Покупець) 20.09.2010 укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень №№1,2, вітрини (групи приміщень №104) (в літері А) загальною площею 57, 70 кв.м., які знаходяться в місті Києві за адресою: вул. Потєхіна Полковника, №3-А.

Згідно з наказом Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва №88 від 10.09.2010 «Про затвердження оцінки та укладання з громадською організацією «Інститут відкритого суспільства - «Інститут Борисфена» вартість нежилих приміщень згідно з незалежною оцінкою становить 263 040, 00 грн.

Відповідно до п.5 Договору Покупець зобов'язаний сплатити 263 040,00 грн. за придбаний об'єкт протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

Пунктом 9 Договору визначено, що право власності на відчужувані приміщення переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення, державної реєстрації цього Договору та сплати повної ціни придбаного об'єкта приватизації.

Пунктом 17 Договору встановлено, що у разі порушення невиконання однією з сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони згідно з вимог чинного законодавства.

Перевіркою прокуратури Голосіївського району міста Києва встановлено, що кошти на суму 263 040,00 грн. від громадської організації «Інститут відкритого суспільства - «Інститут Борисфена» на розрахунковий рахунок Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва (відповідно до п. 6 Договору) не надходили.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок, як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

У відповідності до п 6 Договору Відповідач зобов'язався сплатити 263 040,00 гривень, за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів - з моменту нотаріального посвідчення договору. Плата за об'єкт приватизації вноситься на підставі цього договору.

Договір купівлі-продажу нежилих приміщень №№1,2, вітрини (групи приміщень №104) (в літері А) загальною площею 57, 70 кв.м., які знаходяться в місті Києві за адресою: вул. Потєхіна Полковника, №3-А нотаріально посвідчений 20.09.2010р.

За загальним правилом, встановленим статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 6 Договору, Відповідач повинен був сплатити вартість об'єкту приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору, тобто до 20.10.2010.

Пункт 6 Договору відносить до обов'язків покупця сплатити в установлений договором термін ціну продажу об'єкта приватизації.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», невиконання стороною зобов'язань передбачених договором купівлі-продажу є підставою для розірвання договору.

Пунктом 8 Договору від 20.09.2010 встановлено, що у разі, несплати коштів протягом 30 днів, з моменту нотаріального посвідчення цього Договору не сплатить встановлену в Договорі ціну або відмовиться прийняти придбаний об'єкт, Продавець має право вимагати прийняття об'єкта, ціни і пені відповідно до п. 7 Договору або з своєї сторони порушувати питання про розірвання цього Договору та вимагати сплати неустойки в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкту приватизації.

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати майно у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Також стаття 692 Цивільного кодексу України встановлює, що у випадку відмови покупця сплатити куплену річ, продавець вправі вимагати сплати її ціни, або, із своєї сторони, відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічну правову норму містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, матеріалами справи доведено і Відповідачем не спростовано, що на момент подання позовної заяви Відповідачем не виконаний обов'язок по сплаті за об'єкт приватизації.

Відповідно до п.17 договору, у разі порушення однією з сторін умов цього договору він може бути змінений, або розірваний на вимогу іншої сторони згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи наведене, вказані нормативно-правові акти свідчать про те, що повноваження щодо володіння, користування та розпорядження усім комунальним майном на території міста Києва перейшли до Київської міської ради, а тому даний орган місцевого самоврядування наділений правомочностями власника відносно цього майна.

Від громадської організації «Інститут відкритого суспільства - «Інститут Борисфена» кошти на суму 263 040, 00 грн. на розрахунковий рахунок Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва (відповідно до п. 6 Договору) не надійшли, отже вказані кошти не надійшли до місцевого бюджету.

З встановлених обставин та наведених правових норм, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору від 20.09.2010р. купівлі-продажу нежилих приміщень, а тому зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки від сплати судових витрат звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Громадську організацію «Інститут відкритого суспільства - «Інститут Борисфена» та стягуються в доход спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір купівлі-продажу нежилих приміщень №№ 1,2 вітрини (групи приміщень № 104) (в літері А) загальною площею 57,70 кв.м., які знаходяться в місті Києві за адресою: вул.. Потєхіна Полковника, 3-А, укладеного 20.09.2010 між Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва та Громадською організацією «Інститут відкритого суспільства - «Інститут Борисфена» (01014, м. Київ, вул.. Звіринецька, 56, код ЄДРПОУ 24088407).

Стягнути з Громадської організації «Інститут відкритого суспільства - «Інститут Борисфена» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 56, код ЄДРПОУ 24088407) в дохід Державного бюджету України 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн.. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 14.10.2013р.