Рішення

від 17.10.2013 по справі 905/6635/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.10.2013 Справа № 905/6635/13

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Асмановій Е.Е.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк

до відповідача: Донецького поштамту Донецької дирекції українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», м. Донецьк

про повернення нерухомого державного майна.

за участю представників сторін:

від позивача: Неведомий Д.О. - за довіреністю;

від відповідача: Святоха А.А. - за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до Донецького поштамту Донецької дирекції українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», м. Донецьк про повернення орендованого державного нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 94,8кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Рубена Ібаррурі, буд. 33, за актом приймання-передачі балансоутримувачу Товариству з додатковою відповідальністю «Донецький завод по ремонту транспортного обладнання».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що строк дії договору оренди від 07.06.2001р. №780/2001 закінчився з 06.06.2013р., у зв'язку із відмовою від договору позивача. У зв'язку із припиненням договору оренди відповідач не виконав вимоги передбачені договором та діючим законодавством щодо повернення орендованого майна, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував та зазначив, що поштамтом з березня 2013р. розпочата процедура укладання нового договору оренди нежитлового приміщення, однак у зв'язку із затримкою балансоутримувача в наданні необхідних документів та довгостроковою процедурою погодження оренди у Регіональному відділенні фонду державного майна України по Донецькій області новий договір на сьогоднішній день не укладено.

За клопотанням представників сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотанням представників сторін, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Донецьким поштамтом Донецької дирекції українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (Орендар) 07 червня 2001р. був укладений договір оренди №780/2001.

За умовами укладеного договору (п.1.1.) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення, площею 94,8кв.м., яке розміщене за адресою: м. Донецьк, вул. Рубена Ібаррурі, буд. 33, що знаходяться на балансі ВАТ «Донецький завод по ремонту транспортного обладнання» (Балансоутримувач).

Відповідно до п.1.2. договору майно передається в оренду для використання під поштове відділення.

Згідно п.2.1. договору Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

За приписами п.2.4. договору у разі припинення цього договору майна повертається орендарем балансоутримувачу або юридичні особі, яку визначає Орендодавець. Орендар повертає майно балансоутримувачу або юридичні особі, яку визначає Орендодавець аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим договором. Майно вважається поверненим Орендарем з моменту підписання сторонами зазначеним в п. 2.4. цього договору акту приймання-передачі.

Відповідно до вимог п.5.7. договору Орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Цей договір укладеного строком на три роки, що діє з 07.06.2001р. до 06.06.2004р. включно. (п.10.1. договору). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. (п.10.6. договору.).

За приписами п.10.8. договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору 07 червня 2001р. між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв державне майно - нежитлове приміщення, площею 94,8кв.м., яке розміщене за адресою: м. Донецьк, вул. Рубена Ібаррурі, буд. 33, що знаходяться на балансі ВАТ «Донецький завод по ремонту транспортного обладнання» (Балансоутримувач) для розміщення поштового відділення №38. Акт підписано обома сторонами.

У зв'язку із відсутністю заяв однієї із сторін про припинення договору оренди, враховуючи приписи ст.764 ЦК України та ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» суд дійшов висновку, що строк дії договору неодноразово продовжувався на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме до 06.06.2007р., 06.06.2010р. та до 06.06.2013р.

27 червня 2013р. позивач звернувся на адресу відповідача із заявою №11-06-05-07660 від 27.06.2013р. про припинення дії договору оренди у порядку ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Даною заявою позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди №780/2001 від 07.06.2001р. та що на новий строк даний договір продовжуватися не буде. Як доказ надіслання даної заяви на адресу відповідача позивачем надано до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №3277, з якого вбачається, що заява була отримана представником відповідача 01.07.2013р.(а.с. 19).

Листом №11-06-05-09952 від 12.08.2013р. позивач вимагав від відповідача повернення орендованого майна, у зв'язку із припиненням договору оренди.

У зв'язку із припинення дії договору оренди №780/2001 від 07.06.2001р. та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення за актом приймання-передачі орендованого майна, у разі припинення договору, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Положення про Поштамт-Центр поштового зв'язку №1 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» є безбалансовим виробничим підрозділом, створеного відповідно до наказу від 22.08.2006р. №372.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд. Згідно вимог передбачених ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, дія останнього припиняється.

За змістом ч.7 ст.180 Господарського кодексу України та ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України закінчення строку дії договору, який визначається як час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, зумовлює і припинення можливості здійснювати відповідні права учасником договору, в даному випадку - користуватися Відповідачем приміщенням на правах оренди.

Частиною 1 статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Частиною 2 ст.9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Водночас, на спірні правовідношення поширюються також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до вимог передбачених статтями 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є - строк дії договору

Частиною 2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до вимог передбачених частиною 1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди, крім того зазначена правова норма кореспондується з приписами частини 1 статті 785 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи Договір оренди №780/2001 від 07.06.2001р. припинив свою дію 06.06.2013р.

Відповідно до приписів передбачених ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з дотриманням приписів передбачених ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст.764 ЦК України направлено відповідачу заперечення - лист №11-06-5-07660 від 27.06.2013р. про відмову від продовження терміну дії договору на новий строк та з вимогою повернути об'єкт оренди після закінчення строку дії договору, який було обумовлено сторонами в Договорі оренди №780/2001 від 07.06.2001р.

Вказане заперечення - лист №11-06-5-07660 від 27.06.2013р. було направлене орендарю, відповідачу по справі, та ним же і отримано, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, приписами частини 2 ст.291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Підпунктом 4.1. п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» №12 від 29.05.2013р. визначено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

За таких обставин, враховуючи, що дія договору оренди припинена, суд дійшов ґрунтовного висновку, що відповідач безпідставно продовжує користуватися орендованим приміщенням та вважає, що позов про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул. Рубена Ібаррурі, 33, загальною площею 94,8кв.м., що знаходиться на балансі ВАТ «Донецький завод по ремонту транспортного устаткування» та передати вказане приміщення за актом приймання-передачі балансоутримувачу підлягає задоволенню повністю.

Виходячи з положень ст.173 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема - для подальшого перебування у відповідача майна, отриманого за договором оренди.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем належним чином не спростовано вимоги позовної заяви.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того, за змістом ст.84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в даному випадку - звільнити об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії.

Враховуючи, що такий строк умовами договору не визначений, суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Отже, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених статтями 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 17, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.9, 11-16, 202, 252, 509, 526, 626, 629, 631, 763, 764, 785 ЦК України, ст.ст.20, 67, 173, 174, 180, 193, 291 ГК України, п.п.4.1. пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» №12 від 29.05.2013р. та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до Поштамт-Центру поштового зв'язку №1 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», м. Донецьк про повернення орендованого державного нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 94,8кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Рубена Ібаррурі, буд. 33, за актом приймання-передачі балансоутримувачу - Товариству з додатковою відповідальністю «Донецькому заводу по ремонту транспортного обладнання», задовольнити повністю.

Зобов'язати Поштамт-Центр поштового зв'язку №1 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 72, код ЄДРПОУ 22020055) повернути нерухоме державне майно - нежитлове приміщення, площею 94,8кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Рубена Ібаррурі, буд. 33, за актом приймання-передачі Балансоутримувачу - Товариству з додатковою відповідальністю «Донецький завод по ремонту транспортного обладнання (83038, м. Донецьк, пер. Данте, 1, код ЄДРПОУ 00176360) за актом приймання-передачі протягом 10 днів з дня набрання рішення законної сили.

Стягнути з Поштамт-Центр поштового зв'язку №1 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 72, код ЄДРПОУ 22020055) на користь державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 1147,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.10.2013р.

Суддя С.В. Тоцький