Постанова

від 16.10.2013 по справі 913/1789/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.10.2013 р. справа №913/1789/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В. суддівБудко Н.В., Москальової І.В., при секретарі Пеленовій О.О. за участю представників сторін: прокурор: Кучер А.Ю. - за посвідченням №004334 від позивачів: не з'явився від відповідача (скаржника): від третьої особи: не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Лугань», м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2013р. (повний текст складено 30.08.2013р.) по справі№ 913/1789/13 (суддя Середа А.П.) за позовомПрокурора Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ та Луганської міської ради, м.Луганськ до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Товариства з додатковою відповідальністю «Лугань», м.Луганськ Головного управління Держземагентства у Луганській області, м.Луганськ провнесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ та Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Лугань», м.Луганськ про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.08.2013р. позовні вимоги задоволені: до договору №985 на право тимчасового користування землею (у т.ч. на умовах оренди), укладеного 08 серпня 1995 року у простій письмовій формі між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу «Лугань», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Лугань» (орендар), державна реєстрація від 15 серпня 1995 року №985, зі змінами до нього , предметом якого є земельна ділянка площею 2,0204га, надана для розміщення будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Оборонна, 9, внесені наступні зміни:

- п.2.1 розділу «Плата за землю» договору викладено у новій редакції: « 2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3. Арендная плата платится за базовый налоговый (отчетный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного (налогового) месяца»;

- в абзаці 4 п.п. а) пункту 3.1. розділу « 3. Права и обязанности» слова «экономической оценки земель» змінено на слова «нормативной денежной оценки земель г.Луганска»;

- абзац 11 п.п. б) п. 3.2 розділу «Права и обязанности сторон» викладено в новій редакції: «Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные данным договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды), с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки».

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, товариство з додатковою відповідальністю «Лугань» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні їх позовних вимог.

Скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного вирішення справи.

Прокурор Ленінського району м.Луганська у запереченнях від 27.09.2013р. просить у задоволенні апеляційної скарги ТДВ «Лугань» відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю та недоведенітю.

Виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада у відзиві, наданому до Донецького апеляційного господарського суду 14.10.2013р., не погоджуються з доводами апеляційної скарги та просять залишити рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2013р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Головне управління Держземагентства у Луганській області у клопотанні від 03.10.2013р. зазначає, що вважає судове рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, та просить розглянути справу без участі представника.

Скаржник 30.09.2013р. подав до Донецького апеляційного господарського суду заяву про відкладення слухання справи, посилаючись на зайнятість уповноваженого представника в іншому судовому процесі, при цьому зазначає про бажання прийняти участь у справі шляхом забезпечення участі у справі представника.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визвалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги, а тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.1995р. між виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та акціонерним товариством закритого типу «Лугань» (землекористувач, правонаступником якого, згідно пункту 1.1. статуту, є товариство з додатковою відповідальністю «Лугань») був укладений договір №985 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) (далі за текстом - договір), згідно умов якого орендодавець на підставі рішення від 19.08.94р. №413/20 передав землекористувачу в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 3,9360га строком на 49 років для розміщення будівель та споруд.

Згідно пункту 3.1. договору, виконком Луганської міської ради має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель і ставки земельного податку.

В підпункті б) пункту 3.2. договору передбачено, що землекористувач зобов'язаний своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі 0,2 відсотки від суми недоїмки за кожен день прострочки.

За умовами укладеної між сторонами додаткової угоди від 24.05.2007р. до договору, розмір земельної ділянки, переданої в оренду, був змінений на 2,6934га. Також сторони погодили п.2.1. розділу 2, в якому визначили, що плата за землю вноситься землекористувачем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю в грошовій готівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У договорі від 09.01.2008р. про внесення змін до договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру земельної ділянки, переданої в оренду, з 2,6934га на 2,0204га.

Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011р. №9/12 «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську» встановлено орендну плату у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (коефіцієнти) зазначені у додатку до рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельні ділянку, який передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З супровідним листом №И01/03-13/4528/0/2-11 від 29.07.2011р. на адресу товариства з додатковою відповідальністю «Лугань» був направлений проект договору про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 08.08.1995р.

Зважаючи на відсутність відповіді за пропозицію щодо внесення змін до договору та необхідність приведення укладеного договору до норм чинного законодавства, прокурор Ленінського району м.Луганська звернувся в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ та Луганської міської ради, м.Луганськ до господарського суду Луганської області з позовом про внесення змін до договору.

В запропонованому проекті договору про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 08.08.1995р. орендодавець пропонував:

- п.2.1 розділу «Плата за землю» договору викласти у новій редакції: « 2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3. Арендная плата платится за базовый налоговый (отчетный) период, который равен календарному месяцу, в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного (налогового) месяца»;

- в абзаці 4 п.п. а) пункту 3.1. розділу « 3. Права и обязанности» слова «экономической оценки земель» змінити на слова «нормативной денежной оценки земель г.Луганска»;

- абзац 11 п.п. б) п. 3.2 розділу «Права и обязанности сторон» викласти в новій редакції: «Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные данным договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды), с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки».

Як зазначалось вище, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

За результатами апеляційного перегляду матеріалів справи колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендною землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Аналогічні норми передбачені в ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, в якій визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 ЦК України).

Згідно ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки за умовами договору (пп. а) п.3.1.) орендодавець має право визначати розмір орендної плати на наступний період в установленому порядку та змінювати орендну плату при зміні грошової оцінки земель та ставки земельного податку, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Така правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Оскільки умови укладеного між сторонами договору визначали розмір орендної плати в меншому розмірі ніж встановлено чинним законодавством, висновок місцевого господарського суду щодо обґрунтованості внесення змін до пункту 2.1. розділу 2 договору є правомірним.

Зважаючи на положення ст.274 Податкового кодексу України, в якій визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо внесення змін до абзацу 4 п.п. а) пункту 3.1. розділу « 3. Права и обязанности» шляхом заміни слів «экономической оценки земель» на слова «нормативной денежной оценки земель г.Луганска».

В пункті 129.4 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, оскільки запропонована орендодавцем редакція умов абзацу 11 п.п.б) п.3.2. розділу 3 договору не суперечить вищенаведеним положенням Податкового кодексу України, суд першої інстанції правомірно їх задовольнив.

Аналогічної думки дотримується й Вищий господарський суд України в постанові від 18.04.2012р. у справі № 19/144пд/2012.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що, згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до приписів ст.125 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. №161-ХІУ та ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-ІУ, зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому судова колегія зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2013р. у справі № 913/1789/13 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2013р. у справі № 913/1789/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Лугань», м.Луганськ - залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 27.08.2013р. у справі № 913/1789/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: Н.В.Будко

І.В.Москальова

Надруковано 9 примірників:

1 - прокурору

2 - позивачам

1 - відповідачу (скаржнику)

1 - третій особі

1 - обл.прокурору

1 - у справу

1 - ГСЛО

1 - ДАГС