Рішення

від 30.11.2006 по справі 16339-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000,

м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2006

Справа

№2-21/16339-2006

за

позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурорав інтересах

держави в особі Кримського басейнового управління водних ресурсів Державного

комітету України по водному господарству, м. Сімферополь,

до

відповідача Комунального підприємства "Сакський регіональний

сількомсервіс", с. Ліснівка, Сакський район,

про

стягнення 23262,00 грн. 

Суддя

Господарського

Суду

Автономної Республіки Крим

С.І.

Чонгова

Представники:

Позивач

Юракова О.В., представник, д/п № 726-01 від 01.08.2006 р.

Відповідач

Ліхота О.В., заступник директора, паспорт № НОМЕР_1.

Прокурор

Куртбедінова М.Х., посвідчення № 374

         Сутність спору: Сімферопольський

міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Господарського Суду АРК із

позовом в інтересах держави в особі Кримського басейнового управління водних

ресурсів Державного комітету України по водному господарству, м. Сімферополь,

до Комунального підприємства "Сакський регіональний сількомсервіс",

с. Ліснівка, Сакський район, у якому просить стягнути суму збитків у розмірі

23262,00 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати,

пов'язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційне-технічне

забезпечення судового процесу. 

Вимоги

мотивовані тим, що відповідач здійснював у період з 01.01.2006 р. по 28.03.2006

р. забір вод зі свердловин не маючи спеціального дозволу. У результаті  зазначених дій відповідачем було заподіяно

збиток державі на суму 23262,00 грн., який був розрахований позивачем на

підставі “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі

внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних

ресурсів”, затвердженої наказом Державного комітету з водного господарства від

29.12.2001 р. № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2002

р. за № 44/6332.

У

засідання суду представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у

повному обсязі.

Представник

відповідача у засідання суду з'явився, надав відзив на позовну заяву, у якому

повідомляє наступне. Відповідач вказує, що його підприємством було утворено з

ціллю надання населенню послуг з водопостачання. У жовтні 2005 р. відповідачем

були підготовлені та надані у Рескомітет природи Криму усі необхідні документи

для видачі дозволу на спеціальне водокористування. 31.03.2006 р. позивачем було

відмовлено відповідачу у продовжені строку дії дозволу у зв'язку з тим, що у

нього відсутній дозвіл (ліцензія) на користування надрами. Відповідач не

погоджується з рішенням позивача про відмову у наданні дозволу на спеціальне

водокористування, та вказує, що Водний кодекс України не встановлює прямої залежності

дозволу на спеціальне водокористування від наявності ліцензії на користування

надрами. Крім того, законодавством не передбачено відмову у видачі дозволу у

зв'язку з відсутністю ліцензії. 

У

засіданні суду у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу

України було оголошено перерву.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача та

відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У

відповідності з Положенням “Про Кримське басейнове управління водних ресурсів”,

які затверджені Наказом Державного комітету України з водного господарства від

10.11.2005 р. № 305, позивач є уповноваженою бюджетною організацією  спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади з питань водного господарства, на яку покладено функції

управління та контролю за раціональним використанням, охороною та відтворення

водних ресурсів Автономної Республіки Крим та м. Севастополі.

Кримське

басейнове управління водних ресурсів здійснює свою діяльність у межах своїх

повноважень на території басейнів рік на території Автономної Республіки Крим

та м. Севастополі, та здійснює систематичний контроль за дотриманням вимог

водного законодавства.

Частина

3 статті 44 Водного кодексу України встановлює, що водокористувачі зобов'язані

дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих

речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та

лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо

впорядкування своєї території.

У

ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було

встановлено наступне.

При

проведенні перевірки  дотримання вимог

водного законодавства 28 березня 2006 р. встановлено, що Комунальне

підприємство "Сакський регіональний сількомсервіс", с. Ліснівка,

Сакський район, здійснює забір води зі свердловин без дозволу на спеціальне

водокористування у період з 01.01.2006 р. по 28.03.2006 р.

Таким

чином, у ході перевірки було встановлено, що відповідачем у порушення вимог

чинного законодавства здійснюється забір підземних вод без спеціального

дозволу, що привело до заподіяння державі шкоди на суму 23262,00 грн.

Порушення

відповідача підтверджуються: актом перевірки дотримання природоохоронного

законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про

накладення адміністративного стягнення, розрахунком збитку.

Відповідно

до ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”

в  порядку  спеціального 

використання  природних ресурсів

громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння,

користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів,

зареєстрованих у  встановленому порядку,

за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Згідно

з ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з

водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання

води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкті, включаючи забір води та

скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Стаття

49 Водного кодексу України визначає, що спеціальне водокористування

здійснюється на підставі дозволу.

Відповідно

до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати

водокористування лише за наявністю дозволу.

Стаття

110 Водного кодексу України встановлює, що порушення водного законодавства

тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну

відповідальність згідно з законодавством України.

Ст.

111 Водного кодексу України зобов'язує підприємства, установи та організації

здійснювати відшкодування збитків, нанесених в результаті порушень водного

законодавства в розмірах і порядку, встановлених законодавством. При цьому,

залучення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не

звільняє їх від зобов'язання по відшкодуванню збитків, нанесених в результаті

порушення водного законодавства.

Відповідно

до наданого розрахунку позивача, який розрахований на підставі “Методики

розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок

порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження

водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації”,

затвердженої наказом № 290 від 29.12.2001 р. Державним комітетом України по

водному господарству і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України

18.01.2002 р. за № 44/6332, державі заподіяні збитки на суму 23262,00 грн.

При

таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають

задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та

підтверджені матеріалами справи.

Відповідно

до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати

державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним

забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

У

засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення

оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 04 грудня 2006 р.

На

підставі викладеного і керуючись ст. ст. 44, 48, 49, 50, 110, 111 Водного

кодексу України, ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального

кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити.

Стягнути

з Комунального підприємства "Сакський регіональний сількомсервіс", с.

Ліснівка, Сакський район (с. Ліснівка, Сакський район, вул. Механізаторів, 9;

ЗКПО 30873418, р/р 26008212261401 в ВАТ ОКБ м. Сімферополь, МФО 324485, інші

банківські рахунки не відомі) на користь місцевого бюджету Сакського району

(Одержувач: місцевий бюджет Сакського району, Банк: Управління Державного

Казначейства в АРК м. Сімферополя, МФО 824026, р/р 31112106600243, код

бюджетної класифікації доходів 21080600 “суми стягнені з винних осіб за збиток,

заподіяний державі”, ЗКПО 24041363) збитки у зв'язку із порушенням

природоохоронного законодавства в розмірі 23262,00 грн.

Стягнути

з Комунального підприємства "Сакський регіональний сількомсервіс", с.

Ліснівка, Сакський район (с. Ліснівка, Сакський район, вул. Механізаторів, 9;

ЗКПО 30873418, р/р 26008212261401 в ВАТ ОКБ м. Сімферополь, МФО 324485, інші

банківські рахунки не відомі) у доход державного бюджету України (р/р

31118095600002, отримувач: державний бюджет, м. Сімферополь, у банку

одержувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026, код ЗКПО

22301854, код платежу 22090200) 232,62 грн. державного мита.

Стягнути

з Комунального підприємства "Сакський регіональний сількомсервіс", с.

Ліснівка, Сакський район (с. Ліснівка, Сакський район, вул. Механізаторів, 9;

ЗКПО 30873418, р/р 26008212261401 в ВАТ ОКБ м. Сімферополь, МФО 324485, інші

банківські рахунки не відомі) на користь Державного підприємства «Судовий

інформаційний центр» (банківські реквізити: р/р 26002014180001 у банку

«Універсальний» , м. Львів, МФО 325707 ЗКПО 30045370) 118,00 грн. витрат,

пов'язаних із забезпеченням судового процесу.

Накази

видати після набранням рішенням законної сили.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                        Чонгова

С.І.