Ухвала

від 15.10.2013 по справі 827/2046/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/2046/13-а

15.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 827/2046/13-а за апеляційною скаргою Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Південного центру радіотехнічного спостереження на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Александров О.Ю. ) від 20.08.2013

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99024)

до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Південного центру радіотехнічного спостереження (вул. Військових будівельників, 1, м. Севастополь, 90024)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2013 ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Південного центру радіотехнічного спостереження про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб з невиплати одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби та зобов'язання нарахувати та виплатити винагороду за 15 років безперервної військової служби у сумі 2 187,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.08.2013 адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Національного центру управління та випробувань космічних засобів (97419, м. Євпаторія - 19; 96581, Автономна Республіка Крим, Сакський район, с. Вітине, ідентифікаційний код 24507442) в особі Південного центру радіотехнічного спостереження (99024, м. Севастополь, вул. Військових будівельників, 1, ідентифікаційний код 33719765) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) суму одноразової грошової винагороди за 15 календарних років безперервної військової служби у розмірі 2 187,00 грн. (дві тисячі сто вісімдесят сім грн. 00 коп.).

В іншій частині позову відмовлено.

Повернуто ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) з Державного бюджету міста Севастополя (банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 22030001) надміру сплачену за квитанцією Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 1966.38.1 від 08.08.2012 суму судового збору у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.).

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач - Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Південного центру радіотехнічного спостереження, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.08.2013 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального ат процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав .

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходить військову службу в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів на посаді начальника групи метрологічної служби головного інженера відділу експлуатації Південного центру радіотехнічного спостереження.

Південний центр радіотехнічного спостереження є відокремленим структурним підрозділом та входить до складу Національного центру управління та випробувань космічних засобів (а.с.33, 34).

Станом на 27.07.2013 строк безперервної військової служби позивача склав 15 років, що підтверджується Витягом з особової справи (а.с.6).

29.07.2013 позивач звернувся до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Південного центру радіотехнічного спостереження про виплату йому одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби.

Листом від 30.07.2013 за вих. №550 начальник Південного центру радіотехнічного спостереження повідомив, що нарахування та виплата винагороди за тривалість безперервної військової служби для військовослужбовців, відряджених до НКАУ не передбачена Постановами КМУ № 104 від 07.02.2001, № 1298 від 30.08.2002 та Наказом Національного космічного агентства України №228 від 20.09.2005 (а.с.12).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Пунктами 1 - 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" встановлено: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється, зокрема, в порядку, що затверджується Міністерством оборони України. Крім того, вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців у розмірах згідно з додатками 25 - 28.

Згідно з додатком 25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 військовослужбовцям, (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби.

Так, зокрема, за 15 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 1 розмір посадового окладу та окладу за військовим званням.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.

Згідно з пунктом 32.1 (розділ XXXII "Правила виплати винагороди за тривалість безперервної військової служби") Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (яка застосовується з 01.01.2008), затвердженою Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, яка за строк безперервної календарної військової служби 15 років складає 1 посадового окладу і окладу за військовим званням.

Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.

Грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Пунктом 78 Положення «Про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України», затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 N 1053, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

З витягу з наказу начальника південного центру радіотехнічного спостереження №33-ос від 03.06.2013 вбачається, що майору ОСОБА_2 встановлений оклад за посадою у розмірі 2 062,00 грн. на місяць (а.с.10).

Згідно з додатком 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.1.2007 № 1294 за військовим званням «майор» встановлений оклад у розмірі 125 грн.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на одержання суми винагороди за 15 років безперервної військової служби у розмірі 2 187,00 грн.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Південного центру радіотехнічного спостереження залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.08.2013 у справі № 827/2046/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко