Рішення

від 14.10.2013 по справі 910/16450/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16450/13 14.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "ПИК-СТРОЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "У-Б-С"

про стягнення 880211,63 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Тарасенко О.С. за довіреністю б/н від 16.08.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "ПИК-СТРОЙ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "У-Б-С" (відповідач) про стягнення 880 211,63 грн. на підставі Договору субпідряду № 80 від 26.05.2012 р., з яких: 807513,31 грн. основного боргу, 58760,42 грн. пені за період з 24.01.2013 р. по 23.07.2013 р. та 13937,90 грн. 3% річних за період з 24.01.2013 р. по 22.08.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору субпідряду № 80 від 26.05.2012 р. позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені наведеним договором, втім відповідач виконані позивачем роботи не оплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/16450/13 та призначено її розгляд на 16.09.2013 р. о 10:20 год.

09.09.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 28.08.2013 р. Відповідно до зазначеної заяви позивач надав власне підтвердження про відсутність справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та про відсутність рішення з такого спору, а також позивач повідомив суд про те, що ним ініційоване проведення звірки взаєморозрахунків на дату розгляду справи в суді. В якості додатків до заяви позивач надав суду копії супровідного листа № 0309-01 від 03.09.2013 р., акту звірки взаєморозрахунків станом на 03.09.2013 р. та поштових квитанцій, які підтверджують відправлення зазначених документів відповідачу. Також позивач надав суду копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно позивача та відповідача станом на 05.09.2013 р.

В судове засідання, призначене на 16.09.2013 р., представник позивача з'явився, надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 16.09.2013 р., представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 28.08.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 14.10.2013 о 10:50 год.

В судове засідання, призначене на 14.10.2013 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 14.10.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 28.08.2013 р. та від 16.09.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зокрема, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/16450/13 від 28.08.2013 р. та від 16.09.2013 р. були направлені відповідачу за адресою 01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, н.п. № 43, вказаною у позовній заяві, та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача станом на 05.09.2013 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 227201.

Втім, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/16450/13 від 28.08.2013 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв'язку до Господарського суду міста Києва.

Як зазначено у п.п. 3.9.1 п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин, вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.10.2013 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.10.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.10.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "ПИК-СТРОЙ" (позивачем), визначеним як Субпідрядник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "У-Б-С" (відповідачем), визначеним як Підрядник, був укладений Договір субпідряду № 80 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник (відповідач) доручив, а Субпідрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик, власними або притягненими силами і засобами, з власних матеріалів виконати наступні будівельні роботи: Реставрація та ремонт забудови, благоустрій території, реконструкція інженерних мереж по Андріївському узвозу в Подільському районі м. Києва. Перша черга - реконструкція інженерних мереж, благоустрій та озеленення вулиці з реконструкцією дорожнього покриття (далі - Об'єкт), у відповідність з умовами Договору, (далі - Роботи), а Підрядник (відповідач) зобов'язався прийняти і оплатити Субпідряднику (позивачу) виконані Роботи відповідно до умов Договору.

У п. 1.2 Договору Сторони узгодили, що матеріально-технічне забезпечення, вартість робіт, склад/об'єм Робіт, які Субпідрядник (позивач) відповідно до Договору виконує за завданням Підрядника (відповідача), передбачаються кошторисною документацією і визначаються згідно з Договірною ціною, що складена у програмному комплексі АВК-5 (2.11.6), погодженою Сторонами, що є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1) (далі - Договірна ціна). До Договірної ціни додається Локальний кошторис і Відомість ресурсів до локального кошторису, які є її невід'ємною частиною. Підписуючи Договірну ціну, Підрядник тим самим підтверджує і погоджує кошторис, згідно ст. 844 ЦК України.

Відповідно до п. 2.2 Договору встановлені строки виконання Робіт Субпідрядником (відповідачем): січень 2013 року.

У п. 3.1 Договору встановлено, що загальна вартість Робіт, що підлягає оплаті Підрядником (відповідачем) Субпідрядникові (позивачу) за Договором, визначається відповідно до Договірної ціни, що погоджена Сторонами і є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1), та складає 672 927 гривень 76 коп., а також ПДВ 134 585 гривень 55 коп., що в цілому складає 807 513 (вісімсот сім тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 31 коп.

Згідно п. 3.2 Договору, Договірна ціна розраховується і обґрунтовується згідно з діючими нормативами і чинним законодавством України і є динамічною.

Сторони у п. 3.3 Договору узгодили, що оплата вартості Робіт за даним Договором здійснюється Підрядником (відповідачем) Субпідрядникові (позивачу) на поточний рахунок в національній валюті України останнього в наступному порядку: протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів від дати підписання Сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3 або від дати прийняття Підрядником Робіт, Підрядник (відповідач) оплачує Субпідрядникові (позивачу) Загальну вартість Робіт, визначену в п. 3.1 Договору, в розмірі 807 513 (вісімсот сім тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 31 коп., в т.ч. ПДВ 134 585 гривень 55 коп.

У розділі 4 Договору (пункти 4.1 - 4.2) визначені права та обов'язки Сторін, зокрема, Підрядник (відповідач) зобов'язаний сплатити вартість підрядних Робіт в порядку і в терміни, що передбачені Договором (п.п. 4.3.4 п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору Сторони передбачили, що здача - приймання виконаних Робіт здійснюється ними по Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в і Довідці про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3 (далі - форми КБ-2в і КБ3), які підписуються повноважними представниками Сторін.

Сторони також узгодили, що в разі порушення Підрядником (відповідачем) строків оплати платежів за Договором, Підрядник (відповідач) сплачує Субпідрядникові (позивачу) за кожен день прострочення платежу неустойку, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується неустойка (п. 7.2 Договору).

Згідно п. 9.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань, а в частині взаєморозрахунків між Сторонами - до їх повного завершення.

Позивач зазначив, що у відповідності до умов Договору, у встановлені Договором строки та відповідно до розробленого та узгодженого кошторису, він в повному обсязі виконав передбачені Договором будівельні роботи на суму 807513,31 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати (форма КБ-3) (далі - акт форми КБ-2в та довідка форми КБ3 за січень 2013 року), які 08.01.2013 р. були підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені їх печатками

Натомість відповідач в порушення умов Договору вищезазначені виконані позивачем роботи не оплатив, у зв'язку з чим, на думку позивача, заборгованість відповідача за Договором становить 807513,31 грн. (основний борг).

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по оплаті робіт за Договором, позивач нарахував відповідачу 58760,42 грн. пені за період з 24.01.2013 р. по 23.07.2013 р. та 13937,90 грн. 3% річних за період з 24.01.2013 р. по 22.08.2013 р.

Оскільки відповідач відповіді на претензію позивача № 1504-01 від 15.04.2013 р. не надав, а суму заборгованості за Договором не погасив, позивач звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 04.12.2009, № 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" такими типовими формами первинних облікових документів у будівництві є форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Відповідно до наявних в матеріалах справи акту форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 за січень 2013 року підтверджується, що позивач згідно умов Договору виконав роботи на загальну суму 807513,31 грн.

При цьому вищенаведені акт форми № КБ-2в та довідка форми № КБ-3, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами п. 3.3 Договору передбачено, що оплата вартості Робіт за Договором здійснюється відповідачем позивачу протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів від дати підписання Сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3 або від дати прийняття Підрядником Робіт.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи за актом форми № КБ-2в та довідкою форми № КБ-3 за січень 2013 року протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після підписання вказаних акту та довідки або від дати прийняття Підрядником Робіт, а оскільки акт форми № КБ-2в та довідка форми № КБ-3 за січень 2013 року були підписані Сторонами 08.01.2013 р., то оплата мала бути здійснена відповідачем до 29.01.2013 р. включно.

Докази оплати відповідачем спірних робіт за актом форми № КБ-2в та довідкою форми № КБ-3 за січень 2013 року в сумі 807513,31 грн. станом на час розгляду справи по суті в матеріалах справ відсутні.

При цьому суд зазначає, що відповідач в судові засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині основного боргу в сумі 807513,31 грн. повністю.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за Договором, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 58760,42 грн. пені за період з 24.01.2013 р. по 23.07.2013 р. та 13937,90 грн. 3% річних за період з 24.01.2013 р. по 22.08.2013 р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи п. 3.3 Договору, судом встановлено, що відповідач був зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи по акту форми № КБ-2в та довідці форми № КБ-3 за січень 2013 року в строк до 29.01.2013 р. включно, а отже початок прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за наведеним актом та довідкою слід обраховувати з 30.01.2013 р . За таких обставин, позивачем не вірно визначений граничний строк оплати відповідачем спірних робіт (23.01.2013 р.), а рівно, позивачем не вірно визначений початок періоду прострочення спірної заборгованості (24.01.2013 р.).

У зв'язку з наведеним, судом було здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми 3% річних та встановлено наступне:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 807513.31 30.01.2013 - 22.08.2013 205 3 % 13606.05

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 13937,90 грн. 3% річних за період з 24.01.2013 р. по 22.08.2013 р. підлягає лише частковому задоволенню в сумі 13606,05 грн. за період з 30.01.2013 р. по 22.08.2013 р.

В іншій частині вимог стосовно стягнення 3% річних, зокрема, в сумі 331,85 грн. (13937,90 грн. - 13606,05 грн. = 331,85 грн.) позивачу належить відмовити.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Згідно пункту 7.2. Договору передбачено, що в разі порушення відповідачем строків оплати платежів за Договором, останній сплачує позивачу за кожен день прострочення платежу неустойку, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується неустойка.

Враховуючи встановлений судом початок періоду прострочення спірної заборгованості (30.01.2013 р.), судом було здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми пені та встановлено наступне:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 807513.31 30.01.2013 - 09.06.2013 131 7.5000 % 0.041 %* 43472.98 807513.31 10.06.2013 - 23.07.2013 44 7.0000 % 0.038 %* 13628.17

43472,98 грн. + 13628,17 грн. = 57101,15 грн.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 58760,42 грн. пені за період з 24.01.2013 р. по 23.07.2013 р. підлягає лише частковому задоволенню в сумі 57101,15 грн. за період з 30.01.2013 р. по 23.07.2013 р.

В іншій частині вимог стосовно стягнення пені, зокрема, в сумі 1659,27 грн. (58760,42 грн. - 57101,15 грн. = 1659,27 грн.) позивачу належить відмовити.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми 807513,31 грн. основного боргу, 13606,05 грн. 3% річних за період з 30.01.2013 р. по 22.08.2013 р., 57101,15 грн. пені за період з 30.01.2013 р. по 23.07.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за результатами вирішення даного спору на відповідача покладається судовий збір в розмірі 17564,41 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 837, 838, 875, 879 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "У-Б-С" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, н.п. № 43; ідентифікаційний код 33998609), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "ПИК-СТРОЙ" (65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 100, кв. 1; ідентифікаційний код 34506313) 807513,31 грн. (вісімсот сім тисяч п'ятсот тринадцять гривень 31 коп.) основного боргу, 57101,15 грн. (п'ятдесят сім тисяч сто одну гривню 15 коп.) пені, 13606,05 грн. (тринадцять тисяч шістсот шість гривень 05 коп.) 3% річних, 17564,41 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні 41 коп.) судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.10.2013 р.

Суддя Гумега О.В.