Рішення

від 01.10.2013 по справі 911/3193/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" жовтня 2013 р. Справа № 911/3193/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегазахист Плюс» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» , с. Петропавлівська

Борщагівка Києво-Святошинського району,

про стягнення 77 687,60 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Матушевський Ю.В., уповноважений, довіреність від 02.09.2013р.;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Мегазахист Плюс», м. Київ, 14.08.2013р. звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест», с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району, в якому просить суд стягнути з відповідача 77 687,60 грн. заборгованості за Договором від 28.09.2011р. №04/09/11, з яких: 76 209,68 грн. основної боргу, пеня в сумі 1 203,57 грн. та 3% річних в сумі 256,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором від 28.09.2011р. №04/09/11 та не сплатив вартість наданих позивачем за період травень - липень 2013р. послуг з охорони, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 76 209,68 грн. Крім того, як стверджує позивач, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання щодо сплати грошових коштів за Договором від 28.09.2011р. №04/09/11, з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 1 203,57 грн. та 3% річних в розмірі 256,98 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.08.2013р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/3193/13 та призначено справу до розгляду.

В судових засіданнях 17.09.2013р. та 01.10.2013р. представник позивача подав суду витребувані документи та додаткові докази, в усних поясненнях позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Відповідач свого представника в судові засідання 17.09.2013р. та 01.10.2013р. не направив, вимоги суду, викладені в ухвалах від 15.08.2013р. та від 17.09.2013р., не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення в судові засідання суд належним чином не повідомив.

Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач, в порядку ст. ст. 87, 64 ГПК України, був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судових засідань. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання Ппостанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мегазахист Плюс», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Мегазахист Плюс»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест», с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району (далі по тексту - ТОВ «Білгород Інвест»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 28.09.2011р. між ТОВ «Мегазахист плюс» (Охорона) та ТОВ «Білгород Інвест» (замовник) Договір №04/09/11 (далі - Договір), згідно якого Охорона зобов'язується здійснювати охорону приміщень, майна та території об'єкту «Білогородка» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шевченкове (далі - об'єкт), а також матеріальних цінностей, що знаходяться на території об'єкту, а замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату послуг Охорони на умовах і в порядку встановлених цим Договором. Відповідно до умов Договору:

- факт початку виконання Охороною обов'язків по охороні об'єкту фіксується Актом виставлення поста, що підписується сторонами (п. 2.1. Договору);

- ТОВ «Мегазахист Плюс» здійснює охорону з моменту здачі об'єкта під охорону (Акт виставлення поста охорони) і до моменту зняття об'єкта з під охорони, що фіксується Актом зняття поста охорони) (п. 2.2. Договору);

- ціна послуг охорони об'єкту за цим Договором визначена в протоколі узгодження ціни, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 3.1. Договору);

- оплата за надані охоронні послуги здійснюється щомісячно, 100% вартості до 05 числа наступного місяця (п. 3.2. Договору);

- замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з Охороною за надані послуги (п. 4.2.2. Договору);

- Охорона має право розірвати Договір у випадках, передбачених Договором або чинним законодавством (п. 5.1.1. Договору);

- у разі несвоєчасної (неповної оплати наданих охоронних послуг Замовник сплачує Охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період надання охоронних послуг, від суми заборгованості за кожен день прострочки (п. 6.3.1 Договору);

- Охорона має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, попередивши про це замовника не пізніше ніж за 30 днів до розірвання Договору (п. 10.2. Договору);

- у разі розірвання Договору сторони зобов'язані провести всі необхідні розрахунки. Замовник зобов'язаний оплатити охоронні послуги по останній день надання вказаних послуг включно Останній день визначається в акті зняття поста фізичної охорони з об'єкту (п. 10.3. Договору);

- цей Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з 28.09.2011р. (п. 11.1. Договору);

- якщо за два місяці до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення або перегляду у письмовій формі, Договір вважається продовженим на тих же умовах ще на один рік (п. 11.2. Договору).

06.12.2012р. сторонами погоджено та підписано Протокол №2 узгодження ціни за здійснення заходів охорони, згідно якого сторони досягли домовленості про ціну за здійснення заходів охорони, яка становить 10 500,00 грн. з ПДВ за один цілодобовий пост фізичної охорони за один календарний місяць. Протокол є підставою для розрахунків між сторонами за здійснення заходів охорони, які здійснюються з 01.01.2013р.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг. Згідно частини 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Частиною 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин змістом взаємних зобов'язань сторін у справі є обов'язок позивача належним чином здійснювати фізичну охорону об'єктів відповідача, який породжує обов'язок відповідача сплачувати позивачу обумовлені договором кошти за надані послуги з охорони.

Так, згідно акту від 01.10.2011р. про виставлення постів фізичної охорони на об'єкті «Білогородка» (копія залучена до матеріалів справи) позивачем виставлені три цілодобових поста фізичної охорони на об'єкт «Білогородка» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шевченкове.

В подальшому, сторонами складено та підписано Акт від 01.12.2011р. про зняття позивачем одного цілодобового поста фізичної охорони з об'єкта «Білогородка» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинського району, с. Шевчкенкове. 01.06.2012р. сторонами складено та підписано акт про виставлення одного цілодобового поста фізичної охорони на об'єкті «Білогородка» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шевченкове. Таким чином, з 01.06.2012р. на об'єкті позивача, який знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Шевченкове, було виставлено три цілодобових поста фізичної охорони, якими здійснювалось надання відповідачу послуг з охорони, що підтверджується зокрема копіями журналу здачі-прийняття змін.

Як стверджує позивач, за період січень - травень 2013р. позивач свої зобов'язання за Договором щодо надання послуг з охорони об'єкту виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень-травень 2013р.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов пункту 3.2. Договору оплата за надані охоронні послуги здійснюється щомісячно, 100% вартості до 05 числа наступного місяця.

Відповідач прийняв надані позивачем у січні - квітні 2013р. послуги без зауважень, та оплатив надані послуги в повному обсязі, що позивачем не заперечується.

Акт №МП-0000017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з охорони об'єкту у травні на суму 31 500,00 грн., складений 31.05.2013р., відповідач не підписав та вартість наданих послуг у травні 2013р. згідно виставленого рахунку - фактури за Договором позивачу не сплатив.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. згідно до частини 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 907 ЦК України та пункти 5.2.2, 10.1 Договору надають право позивачу розірвати в односторонньому порядку Договір про надання послуг охорони від 28.09.2011р. № 04/09/11, письмово попередивши про це охорону не пізніше, ніж за 30 календарних днів до його розірвання. Суду не подано доказів того, що відповідач відмовився від послуг охорони з дотриманням встановленого договором порядку, або доказів того, що відповідачем подавались зауваження, заперечення та/або претензії щодо якості послуг або щодо їх вартості.

Як стверджує позивач та вбачається з наявних у матеріалах справи виписок з особистого банківського рахунку позивача, відповідач належні кошти за надані позивачем послуги з охорони об'єкту за травень 2013р. в сумі 31 500,00 грн. не сплатив.

Відповідно до пункту 10.2 Договору охорона має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, попередивши про це замовника не пізніше, ніж за 30 календарних днів до розірвання Договору.

Так, позивачем було надіслано на адресу відповідача повідомлення від 14.06.2013р. №011 щодо розірвання Договору, в якому позивач повідомив відповідача про прийняття рішення ТОВ «Мегазахист Плюс» про розірвання договірних відносин з 14.07.2013р. та просив відповідача здійснити повний розрахунок згідно виставлених рахунків-фактур. Факт надіслання зазначеного повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист від 14.06.2013р. та фіскальним чеком "Укрпошти" від 14.06.2013р. №4517. Як вбачається з доданої до матеріалів позовної заяви копії повідомлення про вручення поштового відправлення, лист ТОВ «Мегазахист Плюс» від 14.06.2013р. №011 отримано відповідачем 20.06.2013р. (належним чином засвідчені копії опису, фіскального чеку та повідомлення наявні в матеріалах справи, а оригінали оглянуті в судовому засіданні 17.09.2013р.).

Оскільки відповідач відповідь на вказаний лист не надав, кошти за надані послуги відповідачу не сплатив, позивач у відповідності до пунктів 2.2, 10.2, 10.3 Договору через 30 календарних днів після направлення письмового попередження, а саме 14.07.2013р. зняв пости охорони з об'єкту відповідача, про що склав Акт про зняття постів фізичної охорони з об'єкта «Білогородка» від 14.07.2013р. (копія залучена до матеріалів справи).

Відповідно до частини 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. За таких обставин, враховуючи положення пунктів 10.2, 10.3 Договору судом встановлено факт розірвання Договору від 28.09.2011р. № 04/09/11 з 14.07.2013р.

При цьому згідно до пункту 10.3 Договору, замовник зобов'язаний провести оплату охоронних послуг по останній день надання послуг (14.07.2013р.) включно.

Позивач направляв відповідачу лист від 19.07.2013р. № 015 з доданими до нього актом зняття постів фізичної охорони від 14.07.2013р., а також актами виконаних робіт за травень 2013р. на суму 31500,00 грн., за червень 2013р. на суму 31500,00грн., за 14 днів липня 2013р. на суму 13209,68 грн., податковою накладною та актом звірки розрахунків, в якому просив відповідача погасити виниклу заборгованість. Факт направлення вказаного листа відповідачу підтверджується доданими до матеріалів справи копіями опису вкладення в цінний лист від 19.07.2013р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 19.07.2013р. № 7888.

Як стверджує позивач, відповідач акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з охорони об'єкту за травень - по 14.07.2013р., а також акт від 14.07.2013р. про зняття постів фізичної охорони з об'єкта «Білогородка» не підписав та свої грошові зобов'язання щодо оплати наданих послуг за вказаний період не виконав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Крім того, в господарських відносинах діє презумпція винності, тобто законом обов'язок доведення покладено на сторону, яка порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

Суд двічі ухвалами від 15.08.2013р. та від 17.09.2013р. зобов'язував відповідача подати суду документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за Договором від 28.09.2011р. № 04/09/11 та інші наявні у відповідача документи та докази, що стосуються предмету спору. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором суду не представив та доводів позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ «Білгород Інвест» своїх договірних зобов'язань перед ТОВ «Мегазахист Плюс» в частині сплати позивачу вартості наданих послуг за Договором у травні-липні 2013р., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 76 209,68 грн. (31500,00 грн. за травень + 31500,00 грн. за червень + 13209,68 грн. за липень) є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку із наявністю простроченої заборгованості в сумі 76209,68 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 6.3.1 Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період надання охоронних послуг, від суми заборгованості за кожен день прострочки, що в сумі складає 1 203,57 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%. Постановою правління НБУ від 10.06.2013р. №209 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,0%.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 256,98 грн.

Положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначеної позиції дотримується і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості послуг, встановлені пунктом 3.2 Договору;

- спосіб захисту права згідно ст. 625 Цивільного кодексу України;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначену пунктом 6.3.1 Договору та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;

- постанову Правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», якою розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5% та постанову Правління НБУ від 10.06.2013р. №209 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», якою розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,0%, та виходячи з наступного розрахунку, який враховує належні строки виконання грошового зобов'язання відповідача:

документнараховано , грн.строк оплати (п. 3.2 Договору)фактично сплачено, грн.основний борг , грн.кількість днів простроченняпеня, грн. 3% річних рахунок-фактура від 28.05.2013р. №МП-0000017 31 500,00 05.06.2013р. 31 500,00 30 днів (06.06.2013-05.07.2013) 365,92 77,67 рахунок-фактура від 14.06.2013р. №МП-0000020 31 500,00 05.07.2013р. 63 000,00 31 день (06.07.2013-05.08.2013) 749,10 160,52 рахунок-фактура від 14.06.2013р. №МП-0000024 13 209,68 05.08.2013р. 76 209,68 2 дні (06.08.2013-07.08.2013) 58,46 12,53 всього 76 209,68 76 209,68 1 173,48 250,72 судом встановлено, що за заявлений позивачем в позові період до 07.08.2013р. з відповідача належить до стягнення 3% річних в сумі 250,72 грн. та пеня в сумі 1 173,48 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають частковому задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Мегазахист Плюс» заборгованості за Договором від 28.09.2011р. №04/09/11 в розмірі 77 633,88 грн., з яких: 76 209,68 грн. основного боргу, 1 173,48 грн. пені та 250,72 грн. 3% річних, та відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ч. 3 ст. 549, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, частиною 1 ст. 651, частиною 3 ст. 653, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ст. 907 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, пункт 2 ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мегазахист Плюс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 37074853)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мегазахист Плюс» (03142, м. Київ, проспект Палладіна, буд. 24, кв. 171, код ЄДРПОУ 35417125)

76 209,68 грн. (сімдесят шість тисяч двісті дев'ять гривень шістдесят вісім копійок) основної заборгованості,

1 173,48 грн. (одну тисячу сто сімдесят три гривні сорок вісім копійок) пені,

250,72 грн. (двісті п'ятдесят гривень сімдесят дві копійки) 3% річних,

1 719,31 грн. (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять гривень тридцять одну копійку) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 18.10.2013р.