Рішення

від 01.10.2013 по справі 910/13812/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13812/13 01.10.13

За позовомДержавного підприємства «Підприємство Оріхівської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№88) До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛБУМ ТРЕЙД СЕРВІС» Простягнення 30551,63 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шкрьоба О.С. - дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛБУМ ТРЕЙД СЕРВІС» 29 899,98 грн. основного боргу, 29,90 грн. індексу інфляції, 108,13 грн. 3% річних, 513,62 грн. штрафних санкцій, 30551,63 грн. заборгованості.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 23.07.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 12.09.2013р. не подав. Водночас, ухвали суду від 23.07.2013р. та від 12.09.2013р. направлені на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛБУМ ТРЕЙД СЕРВІС»: 04116, м. Київ, вул. Коперніка, 27. Однак Ухвали суду від 23.07.2013 та 12.09.2013р. повернуті суду органами зв'язку з відміткою „за закінченням встановленого строку зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕлбум Трейд Сервіс» надало Державному підприємству «підприємству Оріхівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№88)» рахунок № СФ-0016083, на оплату квадрату 16 ст 3 ндл L=4-5м, в кількості 5 тон на суму 29 899,98 грн.

Згідно виставленого рахунку, ДП «Підприємство Оріхівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№88)» сплатило вказану суму Товариству з обмеженою відповідальністю «Велбум Трейд Сервіс», що підтверджується платіжним дорученням № 611 від 26.05.2013р.

Сплативши кошти згідно виставленого рахунку позивач належним чином виконав свої зобов'язання.

Проте відповідач свого обов'язку щодо поставки зазначеного товару в рахунку не виконав.

Позивач 15.05.2013р. за вих.. № 954, та 25.10.2013 № 9-12-5672 направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Велбум Трейд Сервіс» претензію з проханням повернути сплачену кошти в розмірі 29899,98 грн.

Однак, Відповідач , залишив вимогу без задоволення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Позивач, на підставі виставленого відповідачем рахунку № СФ-0016083 від 16.04.2013р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти у сумі 29 899,98 грн. в якості попередньої оплати за квадрату 16 ст 3 ндл L=4-5м, в кількості 5 тон.

Факт перерахування вказаної суми підтверджується платіжним дорученням № 611 від 26.05.2013р., належно засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

В матеріалах справи, відсутні докази, що відповідач поставив позивачу товар на зазначену суму, або повернув кошти у сумі 29 899,98 грн.

Згідно з п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, якщо зміст договору не дає змоги визначити строк передачі продукції, то цей строк визначається згідно із положеннями ст. 530 ЦК України.

Приписами п. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.05.2013. Позивач направив відповідачу вимогу за № 954, в якій просив повернути суму передплати, але відповідач залишив вимогу без задоволення.

Суд в даному випадку застосовує ч.2 ст. 693 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Велбум Трейд Сервіс» порушило права та законні інтереси ДП «Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області», а також ст.ст. 526, 530, п.1 ст.655, п.1 ст. 662, п.2 ст. 693 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Отже, заборгованість відповідача складає 29 899,98 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку 3% річних та індексу інфляції судом було виявлено помилки в частині нарахованих ДП «Підприємство Оріхівської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області» суми індексу інфляції.

Згідно розрахунку суду, сума індексу інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача складає 0,00 грн., оскільки за вказаний позивачем період індекс інфляції відсутній.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 108,13 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити наступне:

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України. Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений з недотриманням письмової форми є нікчемним (ст.547 ЦК України).

Виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.258 ЦК України).

Враховуючи вищенаведені норми, виконання даного зобов'язання не може бути забезпечене пенею, оскільки між сторонами не було письмово укладено договору, який би встановлював розмір пені за прострочення виконання зобов'язання, відтак не досягнуто згоди щодо її застосування у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 29 899,98 грн. та 3% річних у сумі 108,13 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 29 899,98 грн. основного боргу та 108,13 грн. 3% річних. В іншій частині стягнення суд відмовляє з підстав вказаних вище.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велбум Трейд Сервіс» (04116, м. Київ, вул.. Коперніка, 27, код ЄДРПОУ 38463514) на користь Державного підприємства «Підприємство Оріхівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№88)» (70550, с. Мала Токмачка, Оріхівського району, Запорізької області, код ЄДРПОУ 08680098) 29 899 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. плати по рахунку, 108 (сто вісім) грн.. 13 коп. 3% річних, 1690 (одну тисячу шістсот дев'яносто) грн.. 60 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 15.10.2013р.