Рішення

від 16.10.2013 по справі 914/3345/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2013 р. Справа № 914/3345/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Молоток», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Тібор ЛТД», м.Золочів Львівської області

про стягнення заборгованості за непоставлений товар .

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Фартушок Н.Б.

Представники:

від позивача: Гарвиченко Ж.В. - представник (довіреність б/н від 07.10.2013р., дійсна до 07.10.2014р.);

від відповідача: Тюрдьо О.І. - представник (довіреність б/н від 20.09.2013р., дійсна до 20.09.2014р.).

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Молоток» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Тібор ЛТД» про стягнення заборгованості в сумі 32 103 грн. 08 коп.

Ухвалою суду від 30.08.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.09.2013р. В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін та невиконання ними вимог ухвали суду від 30.08.2013р., розгляд справи відкладено на 26.09.2013р. Ухвалою суду від 26.09.2013р. розгляд справи відкладено на 08.10.2013р., через неявку в судове засідання позивача та невиконання сторонами вимог попередніх ухвал суду, а також враховуючи подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи. У зв'язку із поданим представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, а також вислухавши думку представників сторін, суд оголосив перерву до 11 год. 20 хв. 16.10.2013р.

16.10.2013р. судове засідання продовжено.

В засідання з'явились: представник позивача - Гавриченко Ж.В. та представник відповідача - Тюрдьо О.І.

В судовому засіданні 16.10.2013р. представник позивача, своїм клопотанням, зменшила розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 28 808 грн. 00 коп. основного боргу та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

В судовому засіданні 16.10.2013р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково, в сумі 14 628 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 16.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази, судом встановлено таке:

06.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Тібор ЛТД» (продавець, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Молоток» (покупець, позивач по справі) укладено договір купівлі-продажу №06/06 (далі по тексту - договір). Даний договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами (п.11.1. договору).

Відповідно до п.1.1. договору продавець продає та передає у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Назва товару: пиломатеріали необрізні породи сосна (дошка необрізана) 2-3 сорту (п.1.2. договору).

Розділом 2 договору передбачено, що продавець зобов'язаний своєчасно передати по товарно-транспортній накладній товар по узгоджених сторонами замовленнях уповноваженим особам покупця. Право власності на товар від продавця до покупця переходить з моменту підписання товарно-транспортної накладної (п.4.3. договору).

У п.7.1. договору зазначено, що розрахунок покупця з продавцем за отриманий товар проводиться на підставі рахунків та (або) товарно-транспортних накладних. Оплата за товар проводиться шляхом банківського перерахунку вартості товару по цінах зазначених у рахунках (товарно-транспортних накладних) або шляхом внесення готівки в касу продавця на умовах: 50% вартості товару - попередня оплата, 50 % вартості товару протягом 10 календарних дні після відвантаження (поставки) продавцем товару.

На виконання умов розділу 7 договору, відповідач виставив позивачеві рахунки-фактури: №27 від 09.10.2012р. на суму 22 000 грн. 00 коп. (з ПДВ) та №29 від 29.10.2012р. на суму 20 000 грн. 00 коп. (з ПДВ).

Позивач, як покупець за договором, здійснив попередню оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями: №493 та №497 від 15.10.2012р. на загальну суму 20 000 грн. 00 коп. (по рахунку-фактури №27 від 09.10.2012р.) та №598 від 02.11.2012р. на суму 10 000 грн. 00 коп. (по рахунку-фактури №29 від 29.10.2012р.).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт, що позивач здійснив попередню оплату за товар, у більшому розмірі, ніж передбачено у п.7.1. договору, а відповідач так і не поставив йому цей товар.

18.06.2013р. позивач на адресу відповідача надіслав претензію №47, в якій просить отримати товар або повернути кошти на його поточний рахунок в сумі 28 808 грн. 00 коп. Відповідач вимогу позивача залишив без розгляду.

У відзиві на позов, представник відповідача стверджує, що станом на 02.12.2012р. позивач заборгував відповідачеві 14 628 грн. 00 коп. За усною домовленістю між представниками відповідача і позивача було досягнуто згоди про погашення цієї заборгованості шляхом передачі товару, що належить відповідачеві з його складу, проте позивачем не було надано автотранспорту для його отримання. З таким твердженням суд погодитись не може, оскільки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Також, згідно п.1 ч.1 ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Проте, представником відповідача, до відзиву на позовну заяву, не було долучено жодних документів, які б підтверджували його заперечення проти позову.

Представник відповідача, у поданому відзиві також зазначає, що позивач не надсилав йому претензії щодо погашення заборгованості. Таке твердження спростовується поданим представником позивача повідомлення про вручення поштового відправлення №8070000851970, яке наявне в матеріалах справи.

Доказів поставки позивачеві товару, станом на день розгляду справи, відповідач суду не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то він підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем повністю доведено факт виконання ним своїх договірних зобов'язань по частковій сплаті за товар, який повинний був перейти у його власність. Підтвердженням цього, є рахунки-фактури, платіжні доручення. Проте, в порушення зобов'язання, передбаченого договором купівлі-продажу №06/06 від 06.06.2013р., відповідач не поставив позивачеві товар.

На підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги по основному боргу в сумі 28 808 грн. 00 коп. підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 193, 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 530, 610-612, 655 Цивільного кодексу України та ст. ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Тібор ЛТД» (80700, Львівська область, м.Золочів, вул.Шашкевича, 38, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20775849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Молоток» (79040, м.Львів, вул.Патона, 2/4а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33894975) 28 808 грн. 00 коп. - основного боргу та 1 720 грн. 50 коп. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 18.10.2013р.

Суддя Гулик Г.С.