Ухвала

від 18.10.2013 по справі 915/1882/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"18" жовтня 2013 р. Справа № 915/1882/13

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Адаховська В.С.,

розглянувши матеріали

за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАМЕТ" (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 61, кв. 12, код ЄДРПОУ 38169301)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

14.10.2013 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАМЕТ" (далі - ТОВ "СЛАМЕТ") б/н від 08.10.2013 р. про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її повернення без розгляду на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно п. п. 36.7. листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, як передумову звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, визначено дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства (стаття 95 Закону).

Статтею 84 Закону про банкрутство передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених розділом VII "Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності".

Так, усупереч вимог ч. ч. 2, 3 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви боржника не додано, зокрема:

- доказів сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті;

- бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату;

- переліку кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

- переліку майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;

- переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;

- довідки органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;

- переліку осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення;

- відомостей про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;

- відомостей про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;

- протоколу загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду;

- рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство;

- інших документів, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

До того ж, до заяви боржника не додано усіх доказів дотримання вимог цивільного та господарського законодавства, зокрема ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України, щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Зазначені докази є необхідними для з'ясування наявності чи відсутності підстав для прийняття заяви про порушення справи про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону.

Усунення зазначених недоліків на стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство є неможливим враховуючи положення абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону, відповідно до якого порядок ліквідації юридичної особи має бути дотриманий до звернення до господарського суду із відповідною заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 названого Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, а також з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Приймаючи до уваги вищевикладене, заява ТОВ "СЛАМЕТ" та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Разом з тим, суд зазначає, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону).

Також, слід відмітити, що усі додані до заяви копії документів не засвідчені належним чином, тому не можуть бути належними доказами, оскільки, згідно ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, 86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву б/н від 08.10.2013 р. та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Суддя В.С. Адаховська